Не подаяння, а душевна щирість

Коли в літнього чоловіка запитали, що найтяжче в житті самотнього пенсіонера, він відповів: «Незахищеність. Перед хамством. Перед законом. Перед іншими, упевненішими в собі і більш «пробивними» співгромадянами». «- А маленька пенсія?» «- Це, звісно, теж. Але не так страшно. Добре, що в мене є дочка. Я знаю, що вона завжди підтримає. А от як іншим ведеться...»

Потрібно пам’ятати актуальний принцип: як ми сьогодні опікуємося  (чи не опікуємося) нашими бабусями і дідусями, нашими батьками і матерями, так завтра наші діти й онуки, можливо, опікуватимуться нами. Рівень уваги до людей похилого віку – важливий індикатор людських рис і рівня цивілізованості всього суспільства.

6 січня члени КРДіШР з «енергетичним» Дідом Морозом (Микола Пилипович Хомич), залишивши всі свої справи і турботи, приїхали відвідати підшефних в Кривині. Як завше, першою назустріч вибігла директор закладу Лариса Борисівна Попчук. З нотками суму в голосі повідала, скі­льки «новосе­лів» появилося, а кого вже провели в останню путь. Як важко розставатися з людьми, які вже стали майже близькими, адже в кожного з них вкладено частинку тепла, серця і душі. Та бадьорості надав Дід Мороз, вітаючи з святою вечерею та Різдвом Христовим.

Святковий на­стрій допомагали дарувати учасники ансамблю «Роксолана» Оля Захарова та її керівник Інна Доля. Вони співали колядки в кожній кімнаті, коли кожному мешканцю Дід Мороз вручав святкові подарунки – солодощі та «замовлені» речі побуту.

Але не тільки в Кривинському будинку-інтернаті доля змусила людей зустрічати свят-вечір без рідних і близьких. В Берездівській школі-інтернаті дев’ятеро дітей-сиріт, яким просто нікуди йти, а ще добавилося двійко діточок, яких просто не забрали батьки... Та не забули про них ті, кому небайдуже чуже горе. Рейсовим автобусом була передана сумка з подарунками. Працівники інтернату зустріли автобус, і подарунки  (речі особистої гігієни та солодощі) знайшли своїх адресатів. Дід Мороз, хоч і «невидимий», але ще й у свят-вечір привітав тих, ким пості­йно опікується персонал нашої атом­ної станції.

Усі, хто відчув турботу і отримав «справжній свят-вечір», та ще й з подарунками, через членів комісії по роботі з дітьми та шефській роботі передають глибоку подяку тим, хто доклав до цього зусиль. Особлива подяка працівникам лабораторії зовнішнього радіаційного контролю ЦРБ, які передали постільну білизну та більш ніж 10 кілограмів мандаринів, працівникам ВРГіЗМІ, що зібрали на подарунки 286 гривень.

У рамках акції було надано допомогу людям, котрі її потребують. І тому від імені членів КРДіШР бажаємо всім здоров’я і довго ще зустрічати свят-вечір, весняне сонечко, осінні ранки та літні погожі дні!

                Лідія Куртєва