Що потрібно лю­дині для повного щастя? І взагалі, що таке щастя? У житті кожної людини настає момент, коли вона за­думується над цими питаннями і намага­ється знайти відповіді. Немає кінця людській довершеності, немає кінця людському щас­тю і готового рецепта щастя також немає. Але якщо між двома серцями проскочила іскорка, виникло кохання, нехай недовготривале, нехай ненадовго, то це вже його половина. І ці хвилини треба берегти якомога довше, треба плекати їх.

Саме Юрій Береза намагається від­крити цю половину людського задово­лення у своїх віршах. Він прагне підко­рити щонайвищі поетичні вершини. Цей поет не неофіт у поезії, хоча б тому, що пише давно. У нього є те, що потрібне людській душі - слово, яке торкається найтонших її струн, найчутливіших. Його твори перекладаються іншими мовами і поширюються за кордоном.

Юрій Береза - неперевершений майстер гумористично-сатиричних ві­ршів, співанок, літературних пародій та епіграм, творець повістей. Про нього, як про людину, можна сказати багато хороших слів. Ерудований, інтуїтивний, здатний відкривати найпотаємніші по­мисли й бажання своїх співрозмовників, у свої слова вкладає те, що інші лише відчувають, але сказати не можуть. Ця людина має щире, добре серце, яке ви­промінює любов до людей. Його твор­чість пройнята ліричною схвильованіс­тю, тому звичайні будні селянського, вчительського, дитячого життя у нього оповиті чарами пісні і влучних висло­вів. Сьогодні - це рівненський поет, гу­морист, сатирик, який описує реальне життя із реальними проблемами і зви­чайними людьми.

Навчався Юрій Павлович на філоло­гічному факультеті Рівненського держав­ного педагогічного інституту. З 1982 р. -на журналістській роботі. З-під його пера з'являлися окремими виданнями книги сатири і гумору «Щастить же людям!» (1990), «Хронічне нещастя» (1991), «Де­фіцитний фанат» (1992), «Оглядини з ви­грашем» (1993), «Не роззявляйте рота!» (1995), «Не вішай носа в шафу!» (2002), «Безпрограшна лотерея» (2005), а також «Короткими перебіжками» і збірка лірики «Увіходимо в осінь». Нещодавно вийшла ще одна книга українського сатирика «Копитентний керівник» (2009).

З 1994-го року - член Національної спілки  письменників України, лауреат просвітянської премії імені Грицька Чубая за 2005 рік, літературної - імені Остапа Вишні за 2006 рік, володар диплому «Лауреат Нобельської премії». Нагороджений По­чесною грамотою Мі­ністерства освіти та науки України. Його ім'я внесено у багато­мовну Енциклопедію Сучасної України.

Він і далі продовжує творити, шукає правду у світі, викриває у гумористичному та сатиричному плані людей з їхніми позитивами і негатива­ми. Реальне життя у його відображенні здається кумедним, але воно правдиве. Цей чоловік розуміє, що народу потрібно щосекунди нагадувати про сьогоднішнє становище у державі, про те, що треба виправляти ситуації і щось робити для того, аби зберегти свою честь і честь своєї країни. Аби не було так, що хтось «за весь народ взяв нагород» або «за плановий глум - безплановий сум», - як неодноразово говорить Юрій Павлович. Автор показує стосунки між поколін­нями, висміює брехню, яка тепер стала звичайним явищем для людей, що по­стійно до неї звертаються.Він критикує таких осіб, які намагаються брехню зро­бити правдою, робить усі можливі спро­би, аби пояснити, що якою б не була та брехня, а правда завжди спливе на по­верхню. У повсякденному житті автор намагається пояснити незрозумілі яви­ща, події, і робить це наївно-довірливо: Щоб не згорбіти, стрункому Треба спати на твердому. Мо', тому шахрай Барліг На тюремні нари ліг? Народ у творах Юрія Павловича - символ вічності, сміливості, мужності, який здатний боротися із нестабіль­ною політичною системою країни. Сатирик не приховує правди. Усе, що накопичується всередині, у серці, він сплеском морської хвилі виносить на загал, аби люди подивилися на все це з іншої сторони.

Юрій Береза - натура лірична, з при­смаком сарказму. Він вміє торкатися кінчиком пера душі, вміє зачепити за найвіддаленішу струну серця. Його сло­ва звучать легко, просто і вільно. Він не обмежує свого кругозору. Це доводить широка проблематика його творів.

Юрій Береза завжди був і залиша­ється людиною високого духу, люди­ною із великим почуттям гумору, улю­блений афоризм якої: "Усмішкою витри сльозу!"

Альона ЛІСНИЧА