Не споживач, а ефективне підприємство краю
Добудова третього та четвертого енергоблоків Хельницької АЕС є актуальною з огляду на «Оновлену енергетичну стратегію України до 2035 року». В ній зауважено, що вже з 2025 року в Україні спостерігатиметься дефіцит електроенергії.
Електроенергетика - галузь із надзвичайно тривалим інвестиційним циклом. Наприклад, від ідеї побудови ядерного енергоблока до його введення в експлуатацію потрібно від 12 до 15 років. Таким чином, рішення, прийняті сьогодні, реалізуються якраз до 2035 року.
АЕС складають лише чверть встановлених генеруючих потужностей країни, але при цьому вони виробляють більше 50% електроенергії.
Вже продовжено термін служби 9 з 15 атомних енергоблоків, які знаходяться в експлуатації на українських АЕС. На часі продовження строку дії енергоблока №1 Хмельницької АЕС. Саме зараз фахівці станції «чаклують» над цим процесом. Є певні надії на те, що всі діючі енергоблоки наших атомних електростанцій попрацюють на Україну ще, як мінімум, років 20. Але, що далі? Адже перші два «продовжених» енергоблоки Рівненської АЕС повинні бути зупинені в 2030 - 2031 роках. А слідом за ними повинні виводитися з експлуатації енергоблоки №1 та №2 Южно-Української АЕС. Разом, майже 3000 МВт ядерних потужностей можуть бути зупинені ще до 2035 року. Ті енергоблоки, які вибуватимуть «за віком», повинні своєчасно заміщатися новими.
Атомники ХАЕС разом із фахівцями енергокомпанії «НАЕК «Енергоатом» налаштовані завершити будівництво третього та четвертого енергоблоків станції.
Про це велась мова під час слухань у м. Хмельницькому з представниками громадськості регіону, що є обов’язковим атрибутом узгоджень на шляху до реалізації проекту.
Заступник генерального директора ХАЕС з капітального будівництва Олег Васильович Рахлінський під час обґрунтування необхідності і можливості введення цих потужностей доповів, що проект ХАЕС був розроблений на чотири енергоблоки загальною потужністю 4000 МВт; в даний час майданчик ХАЕС повністю освоєний, створено комплекс загально-станційних споруд, розрахованих на повну проектну потужність атомної електростанції, включаючи комплекс гідротехнічних споруд, бризкальні басейни технічного водопостачання групи "А", спецкорпус, будівлю зберігання твердих радіоактивних відходів.
Виконано значний об'єм будівельних робіт (близько 70%) на головному корпусі та інших спорудах енергоблока №3, понад 25 відсотків на енергоблоці №4.
За результатами проведених обстежень металевих та залізобетонних конструкцій був виявлений ряд дефектів, які усуваються шляхом виконання ремонтно-відбудовчих робіт, а в деяких випадках заміною окремих конструкцій.
На підставі аналізу технічного стану будівельних конструкцій і розрахунків довговічності був зроблений висновок, що за умови проведення комплексу ремонтно-відбудовчих робіт і виконанні технологічного регламенту з експлуатації, будівлям та спорудам енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС буде забезпечена надійна експлуатація на проектний термін - 50 років.
Розроблені та представлені Замовнику водогосподарчі розрахунки р. Горинь; математичні моделі прогнозування гідрохімічного і гідротермічного режимів, гідробіологічне прогно- зування системи технічного водозабезпечення за умови роботи енергоблоків №3, 4; розрахунки охолоджувальної спроможності водосховища; заключний звіт з оптимального варіанту водосховища.
Щодо технічних характеристик енергоблока, то удосконалено конструкцію активної зони реактора, що дозволяє підвищити рівень надійності і знизити пошкоджуваність її елементів; удосконалено конструкцію корпусу реактора; удосконалено комплекс систем безпеки з розширенням функцій пасивних систем; удосконалено системи розхолоджування РУ та інше.
Відтак даний варіант дозволяє забезпечити використання повною мірою побудованих на майданчику ХАЕС споруд енергоблоків № 3, 4; має найприйнятніші умови в частині ліцензування, передумови з мінімізації витрат.
Представники ряду громадських об’єднань, зокрема голова Хмельницької організації «Україна – рідний край» Євген Поворознюк, представниці Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Виговська та Наталія Міронова, студенти місцевих вишів висловлювали невдоволення, вказуючи на наслідки Чорнобильської та Фукусімської катастроф, наявність у звітах про стан конструкцій ХАЕС дефектів у бетоні, такі фактори, як маловодність річок, фактор загального потепління, можливість заміни ядерної енергетики відновлюваними джерелами, нераціональне використання енергії у нічний час тощо.
Учасники слухань з боку Замовника, зокрема головний фахівець ВП «Атомпроектінжинірінг» Роман Стовбун, київського науково-дослідного та проектно- конструкторського інституту «Енергопроект» Юрій Сапожніков, заступники головного інженера ХАЕС з нових блоків Геннадій Самосєй та з ядерної і радіаційної безпеки Віталій Литус наводили аргументи і факти, що свідчать про високий науковий рівень проекту, гарантують належну експлуатацію майбутніх енергоблоків, раціональний підхід до економічних і природних ресурсів. На закиди, що громадськість була погано поінформована про слухання у Хмельницькому було зауважено, що у зону спостереження ХАЕС входить громада 30-км зони зі 195 населеними пунктами. Місцеві громади приймають рішення через уповноважені нею органи самоврядування про проведення таких слухань. У даному випадку це громадське обговорення, організоване Мінекології і природних ресурсів України.
Питання добудови енергоблоків з урахуванням думки громадськості приймає Верховна Рада України.
Виступаючі говорили про соціальну привабливість проекту, зацікавленість тих, хто проживає біля об’єктів атомної енергетики. Висловлювались, що економічного ефекту від цієї добудови немає.
Олег Васильович Рахлінський розказав лише про такі аспекти, як збільшення кількості будівельників та монтажників під час виконання робіт, податки у місцеві і обласний бюджети, покращення інфраструктури і таке інше. А ми нагадаємо, що у розвиток регіону під час будівництва ХАЕС вкладено кошти та матеріальні і трудові ресурси при прокладанні автошляхів ХАЕС – Комарівка – Стригани, Славута –Вельбівно, ХАЕС – Дідова Гора, до станції Кривин та в Ізяславському районі, спорудженні шляхопроводу через залізничну колію в м. Славута, проведенні кабельної лінії ХАЕС – Славута і ХАЕС – Вінниця, прокладенні теплотраси в м. Острог. Пробурено низку артезіанських свердловин, приведено до кондицій будинок-інтернат для громадян похилого віку у Старому Кривині, взято участь у добудові маслоробного комбінату. Під час спорудження 2 енергоблока у соціальну сферу вкладено понад 60 мільйонів гривень.
На Хмельниччині, як і у сусідній області, чимало коштів спрямовано на газифікацію, зокрема сіл Миньківці, Старий Кривин, Жуків, Ганнопіль на Славутчині, Михнів та Мислятин на Ізяславщині та на газопровід між селами Карасиха-Залужне і Кур’янівка-Шимківці на Білогірщині. Проведено газопровід на вулицях у райцентрі Славута. Чимало коштів направлено на шкільні та дошкільні заклади. Завершено будівництво загальноосвітньої школи в селі Крупець, на яке виділено близько шести з половиною мільйонів гривень. Введення в дію школи в м. Славута коштувало 8863 тисячі гривень. На реконструкцію спецшколи-інтернат у м. Ізяслав спрямовано три мільйони двісті дванадцять тисяч гривень, а на зош с. Кунів того ж району - без малого сімсот тисяч гривень. Не оминули реконструктивні роботи Пліщинську школу на Шепетівщині.
Найголовніше – збудовано місто Нетішин із усією інфраструктурою, що відповідає найсучаснішим умовам проживання. Тридцять сім тисяч мешканців міста трудяться, навчаються, відпочивають, простіше кажучи – ведуть повноцінне життя у наймолодшому місті держави. І прославляють Україну звитяжною працею (дванадцята частка електроенергії країни звідси). Третина бюджету Хмельниччини складається з відрахувань від діяльності ХАЕС.
Назване вище - свідчення, що ХАЕС далеко не споживач, а надзвичайно ефективне підприємство. Його підтримка – на користь усій громаді краю.
Віктор Гусаров
Фото автора
