Не тiльки платiжний засiб

Минулого тижня у Нетішинському міському краєзнавчому музеї відкрилась виставка: «Електроенергетика на грошах країн світу», присвячена Дню енергетика. Її ініціатором став  кореспондент газети «Перспектива» Олександр Шустерук.

Відвідувачі музею мають нагоду познайомитись із паперовими грошима – банкнотами – більш як трьох десятків держав світу, що помістили на аверс чи реверс платіжного засобу  зображення гребель, турбоагрегатів різних  ГЕС та  ТЕС, перші дослідні ядерні реактори тощо. Відкриття пізнавальної виставки стало приводом для розмови.

- Олександре, читачі «Перспективи» знають тебе як автора публікацій про роботу та здобутки колективу Хмельницької АЕС. Відомо, що ти «не байдужий» і у багатьох випадках безпосередньо причетний  до організації культурно-мистецьких проектів. Варто було б про них нагадати.

-У колектив газети «Перспектива» я прийшов у період, коли атомники не отримували «живих» грошей, зарплатню видавали так званими талонами. На той час було дуже вживане і популярне слово «бартер», атомна енергетика переживала скрутні часи. Але крига скресла, і мова почала вестись про нарощування енергетичних потужностей за рахунок добудови нових енергоблоків. Я застав період, коли колектив атомників готувався відзначити 15-річчя пуску першого енергоблока. Щоб подія запам’яталась, запропонував запустити в небо п’ятнадцять повітряних кульок, наповнених гелієм. До кожної з них було прикріплено заламіновані бірки з інформацією про діяльність Хмельницької АЕС українською та англійською мовами та проханням повідомити про знахідку кульки. Згодом ми дові­дались, що наші повітряні сюрпризи були знайдені у Шепетівському районі та біля дороги, що веде до Новограда-Волинського. Їх власники одержали цінні подарунки від Хмельницької АЕС. А ровесниця першого енергоблока Катерина Рогалінська ще й побувала на екскурсії на енергетичному об’єкті. Цю акцію не обійшли увагою представники ЗМІ.

Вже десять років поспіль із працівниками Нетішинського міського краєзнавчого музею вдається реалізовувати цікавий проект «Світ захоплень працівників ХАЕС» - виставки приватних колекцій, авторських виробів ужиткового, образотворчого мистецтва. Це своєрідна культурно-мистецька пропаганда  енергетичної галузі, успіху якій сприяють досвідчені спеціалісти, які мають цікаві захоплення.

Найбільш резонансною подією, до якої я мав причетність, була демонстрація найбільшого автографа у світі, який створили працівники Хмельницької АЕС -  він сягнув понад  кілометр. Досягнення відзначене Дипломом Національного проекту «Книга рекордів України».

Хмельницька АЕС унікальна ще й тим, що має власну відзнаку «Лицар спорту ВП ХАЕС», якою відзначають пропагандистів фізкультури та активного відпочинку. Про все оповісти просто не вистачить обмеженої площі нашого часопису.

- Під час презентації виставки начальник дільниці засобів обчислювальної техніки цеху теплової автоматики та вимірювань Микола Павленко вручив тобі посвідчення колекціонера Славутського міськ­районного відділення «Асоціації філателістів України».

- Така організація діє у сусідньому місті. Цьогоріч їй виповнилося 40 років. Її активними членами є  працівники Хмельницької АЕС. Зокрема  згаданий Микола Павленко,  майстер цеху теплової автоматики та вимірювань Олександр Хоружий, інженер хімічного цеху Олександр Добровольський. Вони, до речі, у стінах Нетішинського міського краєзнавчого музею демонстрували свої добірки колекцій монет та банкнот. До такого виду діяльності має прихильність і голова славутських колекціонерів Петро Смірнов.

- Олександре, повернемось до твоєї вистав­ки «електроенергетичних» грошей. Як виникла ідея її створення?

- Із нумізматикою та боністикою я знайомий ще із шкільної парти. Останніх кілька років  «освіжаю» колекцію. Увагу сконцентрував на жіночих образах на паперових грошах різних країн світу. В процесі колекціонування до рук потрапило кілька банкнот із зображенням атрибутів ГЕС та ТЕС. Вони й спонукали до пошуків. Мені на даний час вдалося зафіксувати тематику електроенергетики на восьми десятках банкнот різних країн світу. Але поки-що маю зразків більше тридцяти. Частина з них потрапила до мене за сприяння колекціонерів Олега Гаюна з Полтавщини, Сергія Реуцького із Доненччини та Ігоря Рокицького зі Славути – начальника дільниці енергоремонтного підрозділу.

Потім тривав процес збору інформації про енергетичні об’єкти, зображені на банкнотах. Ознайомлення з історією їх створення, характеристиками змінили моє уявлення про енергетичний потенціал багатьох держав. Коли готувалась виставка у музеї, надану мною інформацію про електростанції на банкнотах опрацьовував художник-експозиціонер Валерій Походонько. Згодом він висловив своє здивування від того, що, виявляється, на африканському континенті діють потужні ГЕС і розробляються інші грандіозні проекти у енергетичній сфері. Щодо згаданої тематики, то вона присутня на грошах держав всіх чотирьох континентів. Але найбільше – в Африці. Тут все зрозуміло: наявність засобів виробництва електроенергії – один із основних шансів розвитку економіки. Без наявності ГЕС важко говорити й про розвиток сільського господарства, бо тут ставка робиться на організацію зрошення великих територій.

- У попередньому номері нашого часопису ти вже розповів про зображення дослідних ядерних реакторів на грошах Із­раїлю та Польщі, а також про історію випуску пам’ятної монети «Атом­на енергетика України». А що тобі ще відомо про енергетичні об’єкти на українських монетах?

- Не зайве зазначити, що Україна є першою державою у світі, яка присвятила випуск монети атомній енергетиці, зобразивши корпус АЕС із реактором ВВЕР-1000 та  каналами тепловиділяючих елементів, що символізують п'ятнадцять діючих енергоблоків. За пері­од випуску ювілейних та пам’ятних монет Національним банком України у 1996 році було введено у обіг монету номіналом «200 тисяч карбованців» з нагоди 10-річчя Чорнобильської трагедії. Дещо оптимістичнішою стала монета номіналом «5 гривень», випущена  2002 року з нагоди 70-річчя пуску Дніпрогесу. Вони є в колекції активного популяризатора нумізматики у нашому краї Миколи Павленка.

Збирання різних колекцій – справа цікава та пізнавальна. Якщо раптом виявляється бажання дослідити будь-яку монету чи банкноту, то неодмінно зіткнешся з інформацією про географічне положення держави, на території якої ці гроші перебувають у обігу, про її політичний устрій, культуру та мистецтво і, звичайно, про економічний потенціал. Варто наголосити, що електроенергетика потрапила на банкноти та монети не випадково. Вона є гарантією економічної незалежності кожної держави.

Бесідував Віктор Павлов

Фото Олени Веселової

та Віктора Войковського