Нетішин підкорювали негативні явища

 

Такого розгулу стихії, яка сталась вечірньої пори 30 липня у Нетішині, ніхто не очікував. Спочатку мешканці міста чули гуркіт грому, який ставав гучнішим із наближенням великого чорного пасма хмар. Це не насторожувало, бо ж дошкульні дощі останніми тижнями вже  стали звичними. Аж раптом місто енергетиків накрила настільки потужна злива, що не було нічого видно за кілька метрів. Все це поєдналось із буревієм. Багатьох містян негода застала під час вечірньої прогулянки, відвідин крамниць. Перехожі намагалися сховатись аби де, щоб не стати заручником надзвичайної ситуації. А вона трапилась. Нетішинці мимоволі стали свідками масового «лісоповалу». То в одному, то в іншому місці міста почали валитись дерева, облітати гілляки. Вітер висмикував верби, ялинки, берізки, липи із корінням.

Оперативна інформація про розгул стихії почала надходити до чергового диспетчера 3 ДПРЗ після дев’ятнадцятої години. Громадяни повідомляли про повалені дерева, іншу шкоду від стихії. За вказаними адресами відбули оперативні групи рятувальників разом із спеціальною технікою. До ліквідації наслідків буревію приступили і працівники КП «Благоустрій», які до опівночі прибирали повалені дерева. Завдяки оперативним діям вдалося розчистити від завалів всі міські дороги. Вранці робота продовжилась.

Коли мешканці Нетішина наступного ранку поспішали на роботу, перед очима постала неприваблива картина. Дерева,  які вони звикли споглядати протягом десятків років, лежали на землі із вивернутим корінням. На вулиці Будівельників велика тополя вщент розтрощила лаву, на якій любили відпочивати дітлахи та пенсіонери. Всевишній милував, що на той момент там нікого не було.

Дещо незвичним показався проспект Незалежності. Навпроти «Універмагу» рядочком лежали кілька сріблястих великих ялин, що донедавна були окрасою території. Хвойну красуню вітер не пощадив і біля приміщення готелю «Горинь», Палацу культури. Біля адмінбудинку міської ради долу лягло до десятка струнких беріз. Зазнав ушкоджень один із торгівельних павільйонів. За неповною інформацією, стихією знищено понад 150 дерев.

- Я мешкаю по вулиці Шевченка, - поділився враженнями один із працівників КП «Благоустрій», - коли розгулялась негода, знаходився у квартирі. Дивлюсь – за вікном падає велике дерево поряд із насадженням кущів, яким опікувалася моя дружина. Вітер із дощем наробили лиха. Стало сумно, бо ж пішло нанівець стільки праці. Згодом я вже був серед колег нашого підприємства на ліквідації наслідків стихії.

Відбулось випробування не тільки потужним буревієм, а й надзвичайною зливою. Центр міста вмить перетворився на бурхливу річку, що сягала рівня салонів автомобілів. Деякі з них довелось евакуйовувати за допомогою спеціальної техніки рятувальників.

Із раптовим збільшенням опадів виникли проблеми у роботі очисних споруд. За словами фахівця групи із організації запобігання надзвичайним ситуаціям цивільного захисту 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Хмельницькій області Марії Панцюк,  від начальника зміни станції Хмельницької АЕС надійшло повідомлення про необхідність надання допомоги у відкачуванні води із дренажного колодязя на території очисних споруд. На місце події було направлено друге відділення 7 ДПРЧ, яке за допомогою спеціальної техніки знизило рівень стічних вод у системі, що дало змогу налагодити роботу очисних споруд у оптимальному режимі.

Спеціалісти Хмельницької АЕС констатують, що на території проммайдачика не було зафіксовано негативних наслідків стихії, електростанція працювала у штатному режимі.

Під час негоди було зафіксоване  знеструмлення частини житлових будинків у місті та свердловин.  Пошкоджені лінії електропередач працівники МЕМ ремонтували із залученням автовишок Хмельницької АЕС та Славути, які прибули на прохання рятувальників.

За останні кілька десятків років на території Нетішина фіксувались різні за потужністю буревії. Дев’ять років тому потужні вітри викорчували майже півсотні дерев. У 2013 році буря на одному із приватних будинків по вулиці Лісовій зірвала шифер. На той момент пенсіонерка Людмила Полторацька працювала на присадибній ділянці. Жінка помітила велику піщану віхолу, яка швидко наближалась до оселі, і вирішила мерщій покинути город, щоб закрити квартирки у вікнах. Через мить вона відчула на собі силу стихії: вітер періщив в обличчя частинками різного сміття, гілляччям дерев. Перебуваючи у будинку, вона відчула тріск розтрощеного на даху шиферу, який згодом опинився на проїжджій частині вулиці Лісової. Після розгулу стихії Людмила Матвіївна оглянула наслідки бурі -  на даху виднілись великі отвори.

Наступного дня Людмила Полторацька звернулась до служб місцевого органу самоврядування, там допомогли зв’язатись із керівництвом підприємства МУ-13, в  якому Людмила Матвіївна пропрацювала до виходу на пенсію. Тодішний директор колективного виробничого підприємства монтажного управління №13 «Електропівденьзахідмонтаж» Богдан Рудик оперативно відреагував на звернення його колишньої працівниці: на садибу Людмили Матвіївни прибули ремонтники, які відновили покрівлю будинку.

Екстремальні погодні умови були у деяких селах Славутського району. На початку двотисячних років шквальний вітер наробив багато шкоди у селі Варварівка. Викорчувані дерева та порвані лінії електропередач у населених пунктах можна було побачити й у інші роки.

Цьогоріч  природа не на жарт нагадує про себе. Деякі міста Хмельниччини просто потопали від надмірних опадів. Не виключенням став і обласний центр. За інформацію речника  Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області Андрія Козака, Хмельницький накрила гроза із короткочасним шквалистим посиленням вітру. В результаті сильної бурі, погіршилася видимість, а окремі вулиці затопило. У Гречанах зламане гілля обі­рвало електродроти й зупинило рух тролейбусів. У Південно-Західному мікрорайоні дерево придавило легковий автомобіль.

Після аналізу екстремальних погодних умов стало відомо, що у Нетішині та Хмельницькому ніхто із жителів не постраждав.

Наразі ще невідомо, яку суму збитків нанесла стихія для міста енергетиків.

Озеленення території Нетішина є не тільки пріоритетом місцевої влади, а й багатьох представників територіальної громади. Ентузіасти висаджують під вікнами своїх будинків берізки, клени, горіхи тощо. Серед них є чимало теперішніх і колишніх працівників Хмельницької АЕС, руками яких виплекані сотні дерев на території міста, його околиць. Знову необхідно об’єднати свої зусилля задля примноження краси рідного міста.

Олександр Шустерук

Фото автора