«Нетішинський магніт» для дослідників
Чим унікальний Нетішин? На це запитання у багатьох випадках прозвучить проста відповідь – наявністю Хмельницької АЕС, яка дала можливість рядовому селу перетворитися у сучасне місто із розвиненою інфраструктурою. Часто можна почути пристрасні емоційні висловлювання про унікальність місцевої природи, мовляв, тут справжній куток раю із лісами, луками та водоймами. Але все ж таки знайдеться немало людей із переконанням винятковості такого закладу, як Нетішинський міський краєзнавчий музей, де сконцентровано унікальності міста енергетиків, як мовиться, на науковому та дослідницькому рівнях.
Новітня історія міста енергетиків тісно переплетена із цим закладом. Поки тривало будівництво соціально-господарських та промислових об’єктів, місцеві ентузіасти по крихті збирали унікальні експонати, які стали основою фондів майбутнього повноцінного музею. Їх можна побачити у експозиції, познайомитись із життям краю на сторінках місцевих ЗМІ. Проте, найобґрунтованішу інформацію про життя міста і його мешканців подає «Вісник Нетішинського краєзнавчого музею», матеріали якого вважаються повноцінними науково-інформаційними дослідженнями. Нещодавно з друку вийшов сьомий випуск вісника, приурочений 20-річчю відкриття експозиції Нетішинського міського краєзнавчого музею.
«Вісник Нетішинського краєзнавчого музею» сформовано за такими розділами, як - музейна справа, історія Нетішна, минувшина Волині та Поділля, етнографія, особистості, природознавство з доданком документів та матеріалів. Дане друковане видання складається із 187 сторінок пізнавальної інформації, яка доповнена графічними та фотоілюстраціями.
«Вісник» відкривається публікацією Галини Фурманчук «Натхненні імена», у якій авторка висвітлила основні віхи історії заснування краєзнавчого музею. Ідея створити Нетішинський міський краєзнавчий музей виникла на початку 90 років минулого століття, що збіглося із періодом розпаду Радянського Союзу та проголошенням незалежності України. Це не було вказівкою згори, а яскравим та щирим бажанням однодумців зберегти для майбутніх поколінь пам'ять про життя, побут та традиції народу, його давню й новітню історію. Саме необхідність збереження сторінок історії будівництва міста і Хмельницької АЕС, ролі керівників усіх рангів, будівельників, монтажників, експлуатаційників у розбудові Нетішна та електричної станції стало визначальним і спонукало до створення музею.
Спогадами про процес зародження музею поділився керівник геологічного відділу Національного науково-природничого музею НАН України, національний представник України в Європейській асоціації зі збереження геологічного надбання (Про-Гео) Володимир Гриценко.
Детальну хронологію діяльності закладу надала його нинішня керівниця Оксана Кононюк у розвідці «Нетішинський міський краєзнавчий музей: екскурсія тривалістю у двадцять років». Зокрема у 2001 році колектив музею працював над побудовою експозиції. Були розроблені та затверджені тематико-експозиційні плани основних експозиційних розділів. Влітку спільно із працівниками Ботанічного музею Інституту ботаніки НАН України проведено експедицію. В результаті зібрано та виготовлено ряд об’ємних гербаріїв для залів «Природоохорона» та «Рослинний світ регіону».
27 вересня 2001 року відбулось урочисте відкриття закладу. У листопаді в мистецькій галереї «Арт-ПЛАСТ» відкрито виставку гобеленів заслуженого діяча мистецтв України Богдана Губаля.
Щодо започаткування випуску «Вісника Нетішинського краєзнавчого музею, то 8 жовтня 2003 року відбулася презентація його першого тому, який вийшов з друку під редакцією завідуючої відділом культури виконавчого комітету міської ради Галини Йосипівни Фурманчук. Добре ілюстрований науковий збірник поєднав у собі дослідження різного напрямку: музеєзнавство, геологію, ботаніку, охорону природи, археологію, етнографію, історію… У презентації вісника взяли участь депутат Верховної Ради України Іван Заєць, заступник голови обласної державної адміністрації Іван Гладуняк, міський голова Микола Панасюк, директор ВП “ХАЕС” Олександр Смишляєв, керівники підприємств міста, закладів культури, журналісти.
За відомостями Оксани Кононюк, у наступні роки завдяки зусиллям музейних працівників, активістів вдалося реалізувати низку культурно-мистецьких проектів, які мали позитивний резонанс у культурно-мистецькому житті нашого регіону і держави в цілому. До багатьох акцій долучались працівники Хмельницької АЕС. У рамках реалізації виставкового проєкту «Світ захоплень працівників ХАЕС» відвідувачі мали можливість познайомитись із приватними колекціями атомників Олександра Добровольського, Миколи Павленка, Наталії Шабаркіної, Ігоря Рокицького, Олександра Хоружого, Сергія Ільющенкова та інших. Крім цього, були організовані публічні оглядини творів образотворчого та ужиткового мистецтва, авторами яких є художники Наталія Летнянчин, Галина Гончарук, майстриня з виготовлення ляльок Наталія Науменко тощо.
В урізноманітнення тематики цьогорічного часопису вніс головний редактор газети «Перспектива» Віктор Гусаров, який розповів про історію створення періодичного видання Хмельницької АЕС. Він нагадав, що у 1991 р. вийшов наказ директора Хмельницької АЕС Віктора Григоровича Сапронова «Про створення з 1 червня на ХАЕС редакції газети “Хмельницкая АЭС” у складі відділу зовнішніх зв’язків та інформації». На редакцію покладалось завдання: своєчасно та об’єктивно висвітлювати виробничі процеси з метою зміни негативного ставлення населення до ядерного об’єкта; відображати економічний стан ХАЕС; доводити до працівників станції інформацію про зміни в соціальній сфері станції; для узагальнення й передачі в інші ЗМІ збирати оперативну інформацію про радіаційну обстановку, стан водних ресурсів, культуру безпеки виробництва, трудові будні; створювати імідж безпечного передового підприємства галузі.
До створення нинішнього видання вісника творчі та наукові зусилля доклали автори, серед яких відомі науковці Сергій Єсюнін, Світлана та Олександр Позіховські, Василь та Тарас Вихованці, Ігор Тесленко, Валерій та Катерина Новосад, Володимир Гриценко, Ольга Щербакова, Марі-Анн Мотуз, Зоя Тунцева, Наталія Горячова, Оксана Іванець, Віктор Войковський, краєзнавці Микола Панасюк, Василь Ільчук, Віктор Бондарець, Владислав Гедзюк.
За висновками науковців, унікальність «Вісника Нетішинського краєзнавчого музею» у тому, що в межах фундаментального видання авторам публікацій вдається поєднувати суто наукову інформацію та адаптований для сприйняття широкого загалу виклад. Такі випуски є цінними не тільки для дослідників-професіоналів, а й для учнів, студентів, які починають торувати стежину у світ пізнання рідного краю, його неповторності. І Нетішинський міський краєзнавчий музей завжди буде у цьому процесі своєрідним магнітом.
Олександр Шустерук
