Ніщо не заважає бути кращими завтра, ніж сьогодні
На запитання місцевих журналістів відповідає заступник головного інженера ХАЕС з технології і інжинірингу О.В.Хатьомкін
- Олеже Вадимовичу, Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків, яка стала стрижневим документом у роботі колективу атомників, не зовсім зрозуміла людям, котрі не мають стосунку до атомної енергетики і нашого підприємства, зокрема. Розкрийте, будь ласка, сутність програми, умови, за яких вона була розроблена, основні цілі.
- Комплексна зведена програма підвищення рівня безпеки енергоблоків насправді не перша програма, яка реалізується в атомній енергетиці України. Початок заклали зведені заходи, які були розроблені за підсумками аварії на Чорнобильській АЕС. І хоча на Чорнобильській АЕС інший тип реакторної установки, але висновки щодо причин масштабної катастрофи, а головне, заходи, які б унеможливили подібне в майбутньому, були розроблені загальні, для всіх українських АЕС.
Це не означає, що до чорнобильської біди на атомних електростанціях нічого не робилося для забезпечення їх надійної безаварійної роботи. І К(з)ПБ – не єдиний документ, яким керуємося в своїй роботі, виконуючи заходи, спрямовані на підвищення безпеки нашого підприємства. До того, як вона запрацювала, в різні роки виконувалися ще як мінімум чотири програми. В 2003-2010 роках, наприклад, це була програма модернізації «До і після пуску» для двох енергоблоків - №4 Рівненської АЕС і №2 Хмельницької. Її метою було приведення стандартних енергоблоків ВВЕР 1000 до вимог МАГАТЕ, які ще в нас називаються «зеленою книгою».
- Чому, до речі, зеленою?
- Все дуже просто, перше видання документа вийшло в зеленій обкладинці. Всі вимоги МАГАТЕ були виконані повністю, реалізовані навіть додаткові заходи, які тут не були враховані. Хочу принагідно зазначити, що атомні енергоблоки України відповідають національним вимогам безпеки. Проте, ніщо не заважає нам бути кращими завтра, ніж ми були сьогодні. Тому, реалізуємо масштабні програми, вкладаємо в це кошти, щоб бути впевненими у власній безпеці, безпеці тих, хто знаходиться поряд.
- Назвіть, будь ласка, основні напрямки Комплексної програми.
- Загалом їх дванадцять, сюди входять, наприклад, такі: загальний; активна зона реактора та поводження з паливом; цілісність компонентів; системи АСУ ТП; електропостачання; контайнмент і будівельні конструкції; внутрішні небезпеки; аналізи аварій.
Комплексна зведена програма з підвищення безпеки включає в себе заходи, які спрямовані на реалізацію рекомендацій МАГАТЕ, викладені у звітах з проблем безпеки. Були заходи, які були початі і до кінця нереалізовані, але отримали нове бачення у зведеній програмі. Також до програми увійшли заходи, які було включено за підсумками результатів зведених звітів з аналізу безпеки. Такий звіт виконується для кожного енергоблока, в ньому розглянуто всі режими, всі аварійні ситуації, всі наслідки. За результатами робляться відповідні висновки, призначаються корегуючі заходи, рекомендовані експертами МАГАТЕ за результатами оцінки проектної безпеки енергоблоків АЕС. Включає програма також заходи з попередження аварій з врахуванням аварії на АЕС Фукусіма-1, заходи розроблені за результатами експлуатаційного досвіду.
Для кожного енергоблока в К(з)ПБ визначено 90 заходів, які необхідно виконати, та шість заходів загальностанційного рівня. На різних енергоблоках на момент прийняття програми вже був певний рівень реалізації заходів, наприклад для енергоблока №1 в повному обсязі виконано 24 заходи, на енергоблоці №2 – 39 заходів. За час виконання програми, з 2011 року і до сьогодні, на енергоблоці №1 виконано в повному обсязі – 18 заходів і на енергоблоці №2 – 11 заходів. В процесі виконання знаходяться відповідно 32 та 28 заходів, заплановано до виконання 17 та 15 заходів. Із загальностанційних заходів виконано половину, два в стадії виконання, один готуємось реалізовувати.
- Запитання про те, що першому енергоблоку приділяється більше уваги, ніж другому, виникає само собою.
- По-перше, на другому енергоблоці реалізовувалась програма підвищення безпеки «До і після пуску», по-друге, умовою продовження терміну експлуатації енергоблока є виконання КзПБ. Проектний термін роботи нашого першого мільйонника, як ви знаєте, спливає 13.12.2018 року. Тому пріоритет енергоблоку №1.
- Ви згадували про аварію на АЕС «Фукусіма», які причини того, що сталося?
- Повне знеструмлення станції, втрата зовнішнього живлення.
- А чи можливий подібний розвиток ситуації на енергоблоках ВВЕР-1000? Які заходи вживаються для того, щоб подібне не сталося?
- Аварія на АЕС Фукусіма мала дуже високий міжнародний резонанс і, відповідно, на цій події сконцентрували свою увагу як регулюючі органи, експлуатуючі організації, так і світова спільнота. Для розробки постфукусімських заходів було проведено так звані креш-тести, тобто позачергову оцінку безпеки енергоблоків з урахуванням уроків аварії на японській АЕС. При цьому не виконувалась оцінка вірогідності виникнення події, а для кожного енергоблока були постульовані вихідні умови, що призвели до аварії на АЕС Фукусіма та оцінена спроможність систем та обладнання протистояти ним. За результатами додатково визначено 15 заходів для кожного енергоблока. Вже виконано в повному обсязі два заходи, ще сім планується виконати під час проведення цьогорічного ППР. Під час ППР-2018, тобто під час впровадження заходів з продовження експлуатації, будуть одночасно впроваджені три заходи. Деякі заходи потребуватимуть більш тривалого часу і завершимо їх у ППР-2020. Крім заходів, які реалізуються на системах енергоблока, багато уваги приділено додатковим джерелам електропостачання та водопостачання до технологічних середовищ реакторного та турбінного відділень, які підтримують енергоблок в безпечному режимі. Для кожного енергоблока заплановані дві пересувні дизель-генераторні установки.
Планується заживлювати систему управління, основні насоси подання борного концентрату в перший контур, системи життєзабезпечення БЩУ і в тому числі акумуляторні батареї для подальшої підтримки систем надання інформації. Власні акумуляторні батареї нам дозволяють працювати протягом півтори години. За цей час ми повинні під’єднати ці установки і подати напругу на основні, критичні, групи обладнання споживачів.
Для кожного енергоблока передбачена комплектація трьома мобільними насосними установками – для підживлення парогенераторів, басейну витримки та системи технічної води відповідальних споживачів.
- На ХАЕС триває продовження експлуатації першого енергоблока. Чим викликаний цей процес, що, власне, відбувається?
- Термін служби блока, встановлений у проектній документації, - 30 років, цей відлік починається з моменту введення енергоблока у промислову експлуатацію. Енергетичний пуск нашого енергоблока №1 відбувся 22 грудня 1987 року, через рік, 13 грудня 1988 року, після завершення усього комплексу освоєння потужності Державна приймальна комісія прийняла блок у промислову експлуатацію. Цілком природно, що в процесі експлуатації виникає старіння елементів і зміна їх фізичних властивостей, деградація. Тому перед нами стоїть завдання виконати оцінку технічного стану основного обладнання, зробити додатковий контроль металу, повірочні розрахунки, після цього призначити додаткові цикли навантаження, встановити додатковий термін служби тих чи інших елементів. І тільки після цього прийняти рішення про можливість подальшої експлуатації енергоблока і час, протягом якого це можна зробити.
Ми вже, так би мовити, в процесі. Справа у тому, що термін експлуатації частини елементів енергоблока продовжується за результатами виконаних обстежень і капітальних ремонтів. Тобто, зробили обстеження, замінили регламентну кількість запчастин, замінили те, що зносилося, відремонтували. І після цього призначили термін до чергового капітального ремонту. Як правило, це 4 або 8 років, залежно від класу безпеки. Для деякого обладнання виконується окрема оцінка технічного стану. Наприклад, кабельну продукцію ми випробовуємо у Харкові на спеціалізованих стендах спеціалізованих підприємств, в тому числі пришвидшене старіння, дивимося швидкість деградації. Якщо той самий зразок кабельної продукції помістити в поля іонізуючого випромінювання з інтенсив-ністю у 10-20 разів більшою за ту, якій вони піддаються в процесі експлуатації на енергоблоці, то можна здійснити пришвидшене старіння і подивитись, коли почне розвиватися деградація.
Зараз у нас є рішення, погоджене із Держатомрегулювання про варіант продовження терміну експлуатації енергоблока №1. Нормативні документи, які діють в Україні, мають на увазі два варіанти продовження: виконання комплексних заходів протягом визначеного терміну експлуатації, що триває протягом кількох років; або після закінчення терміну дії ліценції переведення енергоблока в безпечний стан і виконання комплексу заходів з продовження експлуатації, в тому числі заміна обладнання. Потім – комплексне обстеження енергоблока та отримання ліцензії на продовження експлуатації.
На Хмельницькій АЕС діє варіант номер два. В 2017 році енергоблок №1 буде зупинено на 96 днів планового ремонту і в 2018 році з переходом на 2019 рік на 211 діб. Наше завдання - зробити все можливе, аби не перевищити ці терміни. Адже за умови роботи тільки одного енергоблока ймовірна ситуація, коли місто може залишитися без гарячого водопостачання і тепла. Так, у нас є пускорезервна котельня, яку могли б запустити в подібних випадках, але вартість цих послуг зросте в десятки разів.
На сьогодні з Держатомрегулювання узгоджено план ліцензування, тобто - тактика наших дій за цим напрямком. Крім того, з ДІЯРУ та НАЕК «Енергоатом» узгоджено програму підготовки продовження терміну експлуатації першого енергоблока, зараз вона знаходиться на повторному розгляді у Мінпаливенерго. Зауважень практично немає. Виконано роботи з оцінки технічного стану будівель і споруд важливих для безпеки та узгоджено рішення з продовження термінів експлуатації на 40 років будівлі турбінного відділення, спецводоочищення, всіх будівель, в тому числі, будівлі реакторного відділення. Звітні документи розглянуті, зауваження усунуто. На даний час Інститут ядерних досліджень (Чехія) виконує оцінку технічного стану корпусу реактора, під час ППР буде виконано додатковий контроль, і потім на підставі досвіду експлуатації буде призначено додатковий розрахунок та обґрунтовано подальшу безпеку. Крім того, виконані роботи з продовження термінів експлуатації підземних трубопроводів, це трубопроводи циркуляційної води та технічної води відповідальних споживачів.
Виконуються роботи з оцінки трубопроводів турбінного відділення, технічного стану трубопроводів електроцеху, хімцеху. Проходить обстеження вантажопідйомне обладнання, обладнання систем управління СУЗ, апаратура контролю нейтронного потоку. Договори укладено, роботи йдуть, проведені торги на ОТС та ПСЕ обладнання та трубопроводів реакторного відділення, систем важливих для безпеки.
Для виконання передбачених заходів створено зведений графік виконання цих робіт, який включає в себе кілька тисяч позицій. Це не просто перелік – це конкретний план дій.
Терміни продовження експлуатації визначено з досвіду, який мають наші колеги на інших вітчизняних АЕС, які пройшли цей шлях. Вже продовжено експлуатацію шести українських енергоблоків.
- Наскільки безпечним буде енергоблок у понадпроектний термін експлуатації?
- Ми не приймаємо рішення про продовження терміну експлуатації просто так. Всебічне обстеження, вивчення досвіду, підтвердження характеристик, розробка для кожного елемента програми управління старінням. В процесі оцінки виявляються фактори найбільш критичні для деградації цього елемента і їх ставимо на особливий контроль та приділяємо особливу увагу. При першому пуску енергоблока це не робиться. Тому, я вважаю, наш перший енергоблок після виконання всіх запланованих заходів буде більш вивчений і більш безпечний, ніж новозбудований. Хоча безпека енергоблока підтверджена відповідними аналізами безпеки та випробуваннями при введенні в експлуатацію, в процесі експлуатації, після кожного ППР. При продовженні термінів кожний елемент більш детально вивчаємо вже самі.
Фото Віктора Гусарова
