Нова модель енергоринку вiдбулася

Пт, 19 Липня 2019
Нова модель енергоринку вiдбулася

Нова модель енергоринку вiдбулася

Попри весь скепсис опонентів запрова­дже­ння нового ринку електроенергії в Україні, з 1 липня поточного року він таки запрацював. І через кілька тижнів після старту ми стали свідками того, що найбільші лякалки від людей, які відверто не бажали такої реформи в енергетиці, не справдилися. Не сталося жодних збоїв в енергосистемі, вона працює в штатному режимі, не відбулося стрімкого зростання ці­ни на електроенергію передусім для населення.  Принаймні станом на тепер про це можна говорити ствердно.

По іншому й не могло бути, переконаний заступник головного інженера Хмельницької АЕС з електро­обладнання та систем контролю і управління О.М. Копійко. З перших днів тривалої підготовчої роботи до запровадження нової моделі енергоринку і її функціонування на початковій стадії він не поділяв думки про можливі збої в генерації. Допускав такі на етапі торгів, хоча для їх уникнення розроблена дієва система запобіжних заходів. Отож, всі заяви про «колапс, апокаліпсис» в енергосистемі варто сприймати  критично, зважаючи на авторство таких тверджень, тверезо оцінюючи кому ж не вигідний новий ринок електроенергії.

А він працює, учасники ринку вчаться жити за новими правилами, успішно проходять торги, в яких «Енергоатом» бере активну участь.

- У яких сегментах? – цікавлюся у співрозмовника.

- За двосторонніми договорами, а також «на добу наперед», - відповідає Олександр Миколайович.

- Чи такий уже вигідний  компанії новий ринок, якщо за урядовим рішенням 90% виробленої атомними електростанціями електроенергії ми відпускаємо за фіксованою ціною?

- Вигідний. Оскільки навіть та невелика частка електроенергії, яку реалізуємо на конкурентному ринку, дозволяє отримувати кошти на розвиток. Адже ціна однієї кіловат-години на ринку «на добу наперед» складає понад півтори гривні, тоді коли фіксована трохи менша за 57 копійок. Середня величина становить понад 70 копійок.

- Як бути, Олександре Миколайовичу, якщо раптом станеться непередбачувана зупинка одного з атомних енергоблоків? Чим компенсувати недовироблену ним електроенергію, яка фактично вже продана? Чи є такий механізм?

- Звісно є, мусимо купити її в тепловиків. За ціною значно вищою, ніж відпускаємо ми. Отож, щоб не терпіти збитків, не можемо допускати таких ситуацій.

Зауважимо, що від 1 липня минуло зовсім небагато часу і співати оду перевагам нововведень на ринку електроенергії зарано. Як і гудити їх на всі лади. Все й відразу, одномоментно відрегулювати не вдасться. Однак пошуки вдосконалення роботи нової моделі триває і найоптимальніші її варіанти обопільно вигідні як генераціям, так і споживачам різних категорій, будуть віднайдені. Рухаємося далі, назад вороття нема.

Ми розмовляли з О.М. Копійком за лічені хвилини до його від’їзду в Київ для участі в роботі Колегії ДІЯРУ, засідання якої відбулося в четвер. Колегія розглядала надважливе для Хмельницької АЕС питання – можливість надання Ліцензії на експлуатацію нашого першого енергоблока у понадпроектний термін. Співрозмовник був налаштований оптимістично, не сумні­ваючись у позитивному рішенні. Такого оптимізму йому надавав успішно пройдений шлях більш як піврічних ремонтних робіт на першому енергоблоці, за що вдячний їх безпосереднім виконавцям – підрядникам, будівельникам, налагоджувальникам, всьому персоналу підпорядкованих йому електричного цеху і цеху теплової автоматики й вимірювань. За проявлені старанність, відповідальність і професі­оналізм.

На момент нашої розмови на енергоблоці №1 тривала 235-а доба ремонту із 257 запланованих. Ремонту, за словами О.М. Копійка, дуже тривалого і важкого. І ось «настав час збирати каміння». Він стверджує, що ХАЕС практично виконала взяті на себе зобов’язання. Виконано весь обсяг запланованих робіт на першому і другому каналах безпеки в частині електротехнічного обладнання та систем контролю і управління. На завершальній стадії роботи на третьому каналі безпеки, де ось-ось мають бути проведені комплексні випробування. Вже проведено завантаження активної зони, триває інвентаризація ядерного палива в реакторі і басейні витримки, як того вимагає МАГАТЕ.

Ще належить виконати доволі копітку роботу на системі післяаварі­йного моніторингу (ПАМС), загальноблоковому обладнанні. Тривають поетапні комплексні випробування програмно-технічного комплексу системи нормальної експлуатації, важливої для безпеки.

- У мене немає жодних побоювань, - каже М.О. Копійко, - що не будуть виконані заплановані модернізаційні заходи. – Звісно ж, є такі, що виходять за рамки ППР з продовження терміну експлуатації енергоблока, і вони виконуватимуться в подальшому.

Співрозмовник з гордістю від­значає, що такого колосального обсягу робіт за один ППР не виконувала жодна українська АЕС, де вже працюють енергоблоки з продовженим терміном експлуатації. Ми змогли з цим справитись, дотримуючись усіх чинних норм і вимог, аби наступні 10 років перший енергоблок працював наді­йно. Час показує, що він необхідний державі, не проти його подальшої експлуатації в регіоні, про що свідчать результати проведених Хмельницькою АЕС, а згодом Держатомрегулювання громадських слуханнь. Жителі зони спостереження, звісно ж, хочуть бути впевненими у його безпечній роботі, покладаючись на професіоналізм і відповідальність персоналу станції. Водночас люди мають великі надії на вирішення соціальних проблем, що цілком зрозуміло. Як і цілком очевидно, що одне й інше тісно пов’язані між собою.

Ольга Сокол

 




ВідмінитиДодати коментар

Перспектива