«Нетішин» в лідерах у Будапешті

Чт, 11 Липня 2019
«Нетішин» в лідерах у Будапешті

«Нетішин» в лідерах у Будапешті

Його організатором виступив один з найстаріших технічних вишів Європи Будапештський університет технології та економіки. На пропозицію ВРГіЗМІ ХАЕС спробувати свої сили відгукнулися в Нетішинському НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» №3. За умовами конкурсу команда мала включати двох учнів і вчителя-куратора. Зголосилися восьмикласниці Анна Карпова та Крістіна Петровська, їх наставником стала вчитель англійської мови Т.О.Карпова.

Перед командою стояло 2 завдання: відзняти ролик на одну із запропонованих тем, описавши показані в ньому події і мотивацію своєї участі в проекті та презентувати свої країну, місто й школу. Звісно ж, все англійською мовою. Певний досвід представлення проектів у Тетяни Олексі­ї­вни був, оскільки подібні речі доводилося робити, займаючись з учнями у Малій академії наук. Без таких навичок витримати умови конкурсу було б нелегко, а то й неможливо.

Вже тепер вона з легкістю розповідає про всю підготовчу роботу, тоді ж довелося докласти колосальних зусиль аби створити роботу, яка полонить своєю глибиною і непідробністю  членів журі – професорів європейських вишів різних країн.

Проаналізувавши запропоновані теми, обрали «Професії на АЕС». Адже їх так багато, такі вони різнопланові! І цей вибір, як показав конкурс, був дуже вдалим. Якщо інші конкурсанти у своїх роботах вдалися до засобів мультиплікації, то нетішинки зробили живий репортаж з реальними людьми на реальному виробництві. Цим неабияк були подивовані організатори, особливо після відвідин фіналістами конкурсу єдиної працюючої в Угорщині АЕС Пакш. Це ж стільки дозволів потрібно, погоджень, щоб потрапити на станційні об’єкти! А тут 2 юнки зламали всі шаблони й стереотипи і зробили неможливе.

В команді – сила

Це неможливе стало можливим завдяки розумінню доцільності участі дівчат у такому конкурсі і всілякому сприянню їм у реалізації поставлених завдань. Розумінню багатьох керів­ників станційних служб, за що конкурсантки безмежно вдячні усім-усім, хто сприяв у відвідуванні підрозділів ХАЕС, організовував зустрічі з нашими фахівцями, надавав інформацію і відповідав на запитання, консультував, допомагав з відео­зйомкою і монтажем… Ліцеїстки помимо всього іншого отримали чудовий переконливий урок – працювати командою набагато легше, ніж поодинці. І відповідальніше, звісно. Але саме така робота дає свої результати, що й показав, власне, конкурс.

У його фінал з 35 претендентів пробилися 15 команд: відразу чотири з Італії, 2 з Болгарії, серед учасників конкурсу були представники Іспанії, Нідерландів, Бельгії, Великої Британії, Чорногорії і наш «Нетішин» з України. Організатори не формально підійшли до проведення заходу і зробили його дуже насиченим і пізнавальним. Окрім проведення підсумкового, вже не віртуального, суперництва команд, члени журі читали дітям лекції на теми, за якими, власне, вони готували свої роботи. А це, нагадаю, наукові світила європейських університетів. 45-хвилинні лекції були доступними для сприйняття і розуміння, підкріплені відеоматеріалами. Мета їх, як і конкурсу загалом, привернення уваги підростаючого покоління до технічних і природничих наук.

Що ж до конкурсу, він вирізнявся особливою процедурою голосування. Кожен із 10 членів журі ставив бали, не оголошуючи їх, а опускаючи в скриньку. По завершенні вони підсумовувалися, але знову ж таки не оприлюднювалися. Із 15 команд обрали трійку лідерів, не визначаючи, як зазвичай 1-е, 2-е і 3-є місце.

- І все ж, що було ключовим при визначенні трійки кращих? - цікавлюся в Т.О.Карпової.

- Із коментарів, які прозвучали при нагоро­дженні команд, стало зрозумілим, що нетішнці були неперевершеними у презентації своєї країни, міста, школи, ХАЕС. А італій­ці обійшли нас у створенні відеоролика, обравши для своєї роботи застосування новітніх технологій в медицині. І розповіли дуже щемливу історію про маленького онкохв­орого пацієнта, якому фахівці, скориставшись всіма найпрогресивнішими новаціями у лікуванні такої недуги, допомогли хлопчику її подолати.

Оскільки ми в трійці лідерів, думаю, що й наш відеоролик набрав пристойну кількість балів.

- І хто склав компанію українкам у цій трійці?

- Окрім нас до неї пройшли дві команди з Італії. За свою роботу дівчата отримали дипломи, медалі й грошові премії. (Відзначено також їх вчителя-куратора Т.О.Карпову – ред.)

З самими ліцеїстками поспілкуватися не вдалося, заледве встигнувши розпакувати валізи після повернення з Будапешту, вони подалися в край карпатський, де оздоровлюватимуться і набиратимуться сил перед новим навчальним роком.

Вміння бути переконливим –

життєва необхідність

У сучасному світі мало бути обізнаним у тій чи іншій сфері, володіти масивом інформації й орієн­туватися у фактах, твердженнях тощо. Для успішної реалізації себе в житті, потрібно вміти комунікувати з різною аудиторією, і, що не менш важливо, вміти бути переконливим. Впродовж усього конкурсу Т.О.Карпова не раз ловила себе  на думці, що наша освіта потребує зміни в підходах до навчального процесу. Бо дати певний багаж знань учням – тільки пів справи, потрібно допомогти їм опанувати мистецтво подачі себе, свого таланту і здібностей. Щоб аргументи були почутими і знайшли відгук у тих, кому вони скеровані, цілковита впевненість і самоконтроль виступаючого – найкращі в цьому помічники. Що й демонстрували наші європейські конкуренти на конкурсі, не лякаючись допущених обмовок чи помилок у своїх презентаціях. Завжди з посмішкою, впевнено, спокійно. Добре зарекомендували себе й наші дівчата, і все ж помітно нервували.

Важко було стримати емоції й самій Т.О.Карповій, а от холодній витримці її колег-європейців можна позаздрити. Вони зберігали небачений спокій і жодним чином не виказували хвилювань за свої команди. Так, ніби їх це ніяк не стосується. Отож, для себе Тетяна Олексіївна зрозуміла два важливих моменти, на яких акцентуватиме увагу в подальшому навчальному процесі: допомогти учням бути емоційно стійкими, триматися впевнено за будь-яких ситуацій і відійти від надмірної опіки дітей.

Нетішинські ліцеїстки достойно витримали конкуренцію. Журі імпонувало, що представляють учасниці саме місто-супутник АЕС, а гаслом їх презентації стали слова про те, що атомна енергетика може мати не тільки руйнівну, а й рушійну силу. Це один з мотиваційних моментів, що спонукав взяти участь у конкурсі. Їм вдалося схилити на свій бік поважних науковців, знайти розуміння у конкурентів, серед яких були одними з наймолодших. І… найхаризматичніших. Українські вишиванки, в яких презентували свої роботи, стали чудовим доповненням до рівня знань з англійської мови, поінформованості в роботі провідного підприємства рідного міста, до відповідей на запитання науковців. І вони отримали визнання в країні, де з великими потугами останнім часом досягають компромісу вітчизняні  дипломати. Як бачимо, дитяча «дипломатія» перемогла.

Проекту бути

У порівнянні з іншими, в яких доводилося брати участь Т.О.Карповій в якості вчителя-наставника, цей проект вирізняється відмінною організацією і високою повагою до всіх учасників заходу. Педагог хоче вірити, що він матиме продовження і готова долучитися до підготовки нашої команди для участі в конкурсі.

- А на якому етапі, Тетяно Олексіївно, ви зрозуміли, що команда «Нетішин» може розраховувати на успіх?

- Після перегляду відеороликів відзначила, що всі вони гідні скласти конкуренцію нашому. А вже після презентації командою себе й України та Нетішина, реакції на це дійство членів журі, відчула, що маємо шанс вийти в лідери.

Ці відчуття, як бачимо, педагога не підвели.

Ольга Сокол




ВідмінитиДодати коментар

Перспектива