Стартував пілотний проєкт із новітніх систем підтримки оператора

На першому мільйоннику Хмельницької АЕС уже більше двох тижнів триває планова ремонтна кампанія.

Цех теплової автоматики та вимірювань одним із перших приступив до важливих завдань з модернізації та впровадження важливих для безпеки систем. Це і стало темою зустрічі станційних журналістів із заступником начальника ЦТАВ з ремонту Віктором Карпешем.

У розмові Віктор Миколайович наголосив, що в ході виконання ремонтних робіт впроваджується програмно технічний комплекс автоматизованої інформаційної системи підтримки оператора на основі алгоритмів симптомно-орієнтованих аварійних інструкцій – досить цікава та неординарна розробка, що має свої особливості.

Та найголовніше те, що нинішнє модернізаційне впровадження – це пілотний проєкт української атомної енергетики, який стартував саме на Хмельницькій АЕС.

Подібні системи наразі функціонують лише на шести енергоблоках європейських АЕС: у Швеції, Франції, Угорщині, Чехії.

- Аналогічну систему уже має повномасштабний тренажер блочного щита управління першого енергоблока: ще у 2016 році за фінансового сприяння Єврокомісії спеціалістами ХАЕС вона була прийнята у промислову експлуатацію. Причини, чому усе розпочалося на ПМТ навчально-тренувального центру, досить прості: аварійну ситуацію можна змоделювати лише на тренажері. Тому й особливістю даної системи є те, що вона спочатку випробовується саме на повномасштабному тренажері, а потім впроваджується на діючому енергоблоці. Зазвичай, ми робимо навпаки: спочатку модернізаційні зміни мають місце на блоці-прототипі, (а перший енергоблок є прототипом для нашого тренажера), а потім заходи реалізовуються на ПМТ - зауважив Віктор Карпеш.

Ця система передбачена для того, аби забезпечити покрокову підтримку оператора при виконанні інструкції з ліквідації аварійної ситуації на основі алгоритму симптомно-орієнтованих аварійних інструкцій (СОАІ). Її користувачем є персонал блочного щита управління: чотири робочі місця матимуть нову впроваджену систему: начальник зміни блока, начальник зміни реакторного цеху, провідний інженер управління реактором та провідний інженер управління турбіною.

Раніше, коли планувалося впроваджувати модернізаційний захід, на тренажері провели спеціальне тренування зміни, під час якого була змодельована відповідна аварійна ситуація. Тоді і стало зрозуміло, наскільки новітня система спростить дії оперативного персоналу: покрокову інструкцію можна бачити на екрані і жоден з кроків не буде упущений.

Натомість, система архівує дії персоналу, що важливо у разі проведення різних розслідувань, чи то для відтворення з архіву ситуації і дій операторів для навчання персоналу.

Хмельницькі атомники запропонували своєрідне ноу-хау при введенні в експлуатацію цієї системи: аби не перевантажувати робочі місця операторів БЩУ зайвим обладнанням, буде замінено один з моніторів робочого місця інформаційно-обчислювальної системи на новий монітор АІС СОАІ, який буде мати можливість перемикатися на роботу з АІС СОАІ, аби відслідковувати усі необхідні робочі процеси та нештатні ситуації.

За минулі роки на енергоблоці №1 було запроваджено дуже багато модифікацій, які й стали рушійними в доопрацюванні програмного забезпечення саме цієї системи.

Значно змінилася база даних інформаційно-обчислювальної системи, яка є джерелом інформації для  АІС СОАІ. Тому, за словами заступника начальника ЦТАВ з ремонту Віктора Карпеша, в технічному рішенні це враховано і буде реалізовано 3 версії програмного забезпечення: наразі програмне забезпечення першої версії впроваджене і випробуване на ПМТ, та буде ставитися в програмно-технічний комплекс на енергоблоці №1.

Під час минулого планово-попереджувального ремонту силами цеху теплової автоматики та вимірювань було замінено на програмно технічні комплекси керуючі системи безпеки другого та третього каналів, а також - система нормальної експлуатації реакторного відділення.

В нинішній ППР підрозділ планує модернізувати керуючу систему безпеки першого каналу та систему нормальної експлуатації турбінного відділення. Також продовжується впровадження систем автоматичного управління резервно-дизельних електростанцій.

- У впровадженні АІС СОАІ активну участь бере також і служба головного технолога: вони надають інженерну підтримку і будуть надалі займатися коригуванням електронних СОАІ та їх впровадженням. А ЦТАВ як цех, який забезпечує впровадження на енергоблоці №1, надалі буде виконувати ремонт, технічне обслуговування та експлуатацію програмно-технічного комплексу.

На цей ППР у нас розроблений відповідний графік робіт і наразі він успішно виконується.

Будівельно-монтажні роботи веде місцева підрядна організація «МУ-13», налагоджувальні роботи буде виконувати харківська фірма «Вестрон», яка є розробником АІС СОАІ та одним з трьох провідних українських виробників обладнання для автоматизованих систем управління технологічними процесами. Уже змонтовано дві шафи в приміщенні інформаційно-обчислювальних систем, прокладені кабельні зв’язки живлення та інформаційні кабелі, в тому числі й оптичний кабель, який пов’язує сервери АІС СОАІ на енергоблоці з робочими станціями в приміщенні служби головного технолога в лабораторно побутовому корпусі, - розповідає Віктор Карпеш.

Ця пілотна система лише після введення спочатку в дослідну, а потім у промислову експлуатацію,  на основі аналізу досвіду використання на Хмельницькій АЕС буде мати продовження і рішенням НАЕК  буде розповсюджена на усі АЕС України.

Свого часу була створена робоча група із представників українських атомників, яка підтвердила, що дана робота дуже важлива і корисна, тому повинна бути запроваджена на усіх вітчизняних енергоблоках серії ВВЕР-1000.

- Наразі ми завершуємо монтажні роботи на  блочному щиті управління, в приміщеннях служби головного технолога. Щодо графіка, то плануємо ввести цю систему в дослідну експлуатацію до серпня цього року. А модернізаційні зміни на першому мільйоннику під час нинішньої ремонтної кампанії також будуть враховані і застосовані у нових версіях програмного забезпечення, яке за час тривання дослідних етапів оновлюватиметься і обов’язково запровадиться в кінцевому результаті для промислової експлуатації. Це справді потужна система, і хочу зауважити - можливо краща, ніж за кордоном, (свого часу у Чехії ми знайомилися з подібною системою), і це дійсно найвищі світові стандарти безпеки, - підсумував Віктор Карпеш.

Тетяна Степанюк