Жіночі обличчя технічних професій
Технічні спеціальності у атомній енергетиці здебільшого прерогатива чоловіків. Ніби романтики у цій царині небагато, і свого часу у суспільстві відбулась професійна переорієнтація з поділом на чоловічі і жіночі професії. Жінки на електростанції успішно трудяться у таких сферах, як економіка і фінанси, бухгалтерський облік, робота з громадськістю і засобами масової інформації, хімічні технології, юридичне забезпечення роботи підприємства, нормування та оплата праці, питання постачання і зберігання товарних цінностей, дезактивація і наведення порядку у зоні суворого режиму, приготування їжі та прибирання робочих місць і території. А, приміром, «залізом» турбінного та реакторного відділень традиційно опікуються чоловіки. Проте, є особи, яким подобаються мотори і засувки, мерехтіння датчиків…
Наталія Гладка не відразу зрозуміла, що обслуговування складного обладнання реакторного відділення – це її, можна сказати, потаємна мрія. Після школи Наталія опанувала фах медика, отримавши диплом у Вінницькому медичному училищі. Разом із чоловіком оселилась у Нетішині. Все відбувалось за звичним розкладом: підвищення фахових знань на робочому місці, народження дітей, турботи, радощі і розчарування. У СМСЧ-4 була в числі помітних спеціалістів. Але душевно жінка була налаштована на інші обрії.
Каталізатором для їх втілення став чоловік Сергій, який за цей час поступово виріс до начальника зміни реакторного цеху. Наталія собі забажала отримати фах, що здавався раніше недосяжним і незрозумілим. Вступила на спеціальність «атомні електростанції» до Одеського політехнічного університету, успішно опанувала програму і 2018 року влаштувалась оператором азотно-кисневої станції реакторного цеху. Відтак, ще більше закохалась у професію. Пройшовши випробування, вхідний контроль, цьогоріч обійняла посаду оператора реакторного відділення.
Робота позмінна, відноситься до числа оперативних і вимагає великого обсягу знань щодо роботи систем аварійного охолодження реактора, локалізації аварій, водопостачання, підтримки водно-хімічного режиму контуру, газової очистки та газового контуру, насосно-теплообмінних установок, кондиціювання та опалення.
Під час зміни має контролювати роботу устаткування за показаннями засобів вимірювань і сигналізації, виявляти та усувати несправності у роботі обладнання реакторного відділення, які не потребують залучення ремонтного персоналу. Має знати будову, конструктивні особливості, правила обслуговування устаткування реактора АЕС, умови експлуатації та режим роботи обладнання основного контуру і допоміжних систем реактора АЕС; розташування устаткування, яке обслуговує, і трубопроводів; вимоги, що пред'являються до теплоносія, і способи підтримки його параметрів; принцип роботи реактора АЕС і ще багато інших технічних регламентів.
Наталія Миколаївна надзвичайно задоволена роботою, бо відчуває себе причетною до великої справи. Досвідчені працівники цеху всіляко підтримують її прагнення удосконалюватись, адже Н. Гладка поставила собі за мету досягти якомога більших вершин у цій професії.
Вона залишається люблячою матір’ю двох чудових доньок, допомагає їм розвиватись естетично і багатогранно, залучає до гуртків, велоспорту, яким займається разом із чоловіком з десяток років.
Все це стане у пригоді, коли дівчатка будуть обирати власний шлях. Можливо, він буде пов’язаний із атомною енергетикою.
І коли у реакторному цеху Н.Гладка, як мовиться, перша ластівка, то у турбінному жінки давно склали конкуренцію чоловікам.
Приміром, Таїса Олександрівна Кулькова ще у 1998 році обійняла посаду машиніста-обхідника допоміжного турбінного устаткування 6 групи. В зону обслуговування Таїси Олександрівни входить допоміжне устаткування турбіни парової. У слові «обхідник» закладено суть, що необхідно ходити. У машзалі обладнання розміщене на різних відмітках: від «нуля» до тридцяти восьми метрів. В основному це трубопроводи, арматура, насоси, теплообмінники. На кожному відрізку встановлено різні прилади, які фіксують відповідні параметри роботи систем. Ось за ними й треба пильнувати. Вона в силу посадових обов’язків проводить пуск, зупинку, опресовування, випробовування устаткування, перемикання в теплових схемах турбоустановки. Виявляє несправності в роботі устаткування, відповідає за надійну роботу обладнання та забезпечення безпечних умов праці, пожежної безпеки у відповідності до посадової інструкції.
Машиністів-обхідників називають «очами та вухами» зміни, яка несе чергування на блочному щиті управління. Те, що вони можуть зафіксувати під час візуального огляду, сприяє своєчасному виявленню дефектів у роботі обладнання. А це одна із складових безпеки.
Спілкуючись з турбіністами, не раз виникала думка, що професія машиніста-обхідника аж ніяк не пасує для жінок, вона надто складна.
– Так, бути машиністом-обхідником важко, – зауважує Оксана Олександрівна Аржанцова, – але мені подобається працювати з металом. Турбінну установку можна порівняти з живим організмом. Добре, коли відчуваєш, що у неї нормальне «здоров’я».
Про атомну енергетику Оксана Аржанцова наслухана з дитинства. Її тато Олександр Васильович був спеціалістом-реакторником. Працював на ЧАЕС, а після аварії трудову біографію продовжив на Балаковській АЕС. Мама Катерина Филимонівна – працювала там же в цеху дезактивації.
У 1994 році сім’я переїхала до Нетішина. Олександр Васильович працевлаштувався у реакторному цеху ХАЕС. На той час у Оксани не було ще енергетичної спеціальності, працювала маляром у ремонтно-будівельному підприємстві. Весь час мріяла побачити себе серед спеціалістів, які, як мовиться, на «ти» із технікою. І така нагода трапилась у 1999 році.
Оксана відкрила для себе один із важливих агрегатів електростанції – турбіну. Тоді й успішно склала вступні іспити до Севастопольського Національного університету ядерної енергетики та промисловості.
До навчання підходила творчо. Свою допитливість проявляла, коли розпочинався черговий планово-попереджувальний ремонт. Тоді турбіна перебувала в розібраному стані, можна було на власні очі побачити її «нутрощі», уявити як саме протікають ті чи інші технологічні процеси.
Захист дипломної роботи Оксани Аржанцової відбувся напередодні пуску другого енергоблока. Вона довела членам екзаменаційної комісії, що до розкриття дипломної теми підійшла з високим рівнем теоретичних і практичних знань. Остаточним вердиктом інтелектуального «двобою» стала оцінка «відмінно».
– Коли у Нетішині, – пригадує Оксана Аржанцова, – тривали урочистості з нагоди пуску другого енергоблока, ми на робочих місцях не розслаблялись ні на хвилинку. Важко описати психологічний стан, відчуття відповідальності і хвилювання. Але турбіна запрацювала. Правда, згодом довелось докласти чимало зусиль, щоб вона діяла як годинник у подальшому. Згідно з посадовою інструкцією машиніст-обхідник сьомої(!), найвищої в галузі групи Оксана Аржанцова повинна не тільки контролювати і забезпечувати безперебійну роботу основного турбінного устаткування, а й знати будову і технічні характеристики турбогенератора, допоміжного устаткування, теплових схем, технологічні процеси роботи установки та багато-багато інших технологічних тонкощів.
Діяльність обох жінок машиністів-обхідників неодноразово відзначалась подяками, почесними знаками НАЕК «Енергоатом», занесенням на Дошки пошани підприємства і Хмельницької області.
Про Тетяну Хлонь на сторінках газети ми розповіли окремо. Шлях у атомну енергетику для молодого спеціаліста традиційний – закінчила вуз за фахом «Теплоенергетика». Попрацювала у одному з підрозділів станції, а 2011 року перейшла у турбінний цех. Крок за кроком піднялась до посади машиніста-обхідника з турбінного устаткування 7 групи. І далі молодому спеціалісту є куди рости.
На резервній дизель-генераторній електростанції системи каналів безпеки понад десять років працює Валентина Приходько. Жінка замінила на посаді чоловіка Михайла, який перейшов на іншу роботу в інший підрозділ. Свого часу отримала кваліфікацію машиніста двигунів внутрішнього згоряння у Хмельницькому ЖКГ, пройшла необхідні навчання на робочому місці.
У період експлуатації енергоблока АЕС резервна дизельна електростанція знаходиться у стані постійного чергування. Відповідальність роботи надвисока, адже у випадку знеструмлення енергоблока має забезпечити подачу електроенергії на обладнання, аби процес охолодження реактора відбувся за штатним регламентом.
Без жінок у турбінному цеху не обходиться і робота двох блочних насосних станцій, де також потрібно постійно нести чергування. Трапляється займатись механічним очищенням фільтрів, які вловлюють молюсків дрейсени та різноманітні водорості. За роботою обладнання слідкують машиністи насосних установок. Від надійної роботи насосів, які вони обслуговують, залежить «боєздатність» турбоустановки, а також постійне надходження води потрібної для систем пожежогасіння. Зауважимо, що з дванадцяти машиністів БНС турбінного цеху, одинадцять – жінки. Віктор Гусаров
На знімках: машиніст-обхідник 7 групи турбінного цеху Оксана Аржанцова та машиніст дизель-генераторної електростанції Валентина Приходько
