Обережно, змії!
У знаменитій гуморесці Степана Олійника є такі рядки:
Хитруватий склавши план,
Зиркнув дядько в чемодан,
Скрикнув «ой!» та без балачки
Попід лавку лізе рачки.
- Що шукаєте ви там?
- Знявся лемент, шум і гам.
- Я ловлю, а не шукаю.
Все одно її спіймаю!..
- Кицьку ловите свою?
- Та не кицьку, а змію!
Десь сюди вона, погана,
Шугонула з чемодана.
Вчувши дику новину,
Зникли люди - в мить одну!
Зрозуміло, що до плазунів у людей зазвичай не надто добре ставлення. Згадаємо, що за Біблією саме змій-спокусник винний у вигнанні людей з раю. Змій Горинич – герой українських казок. Добрим його ніхто не вважав. Не люблять зміїв і у побуті, хоча вони часто живуть поруч з людьми.
Змії розповсюджені майже всюди на земній кулі, за винятком полярних зон, а також деяких островів. Із загальної кількості близько 2 300 видів змій, що зараз водяться на земній кулі, отруйних - приблизно 250. З них тільки 170-180 видів зустрічається настільки часто, щоб нести реальну загрозу для людини.
На території нашої країни з отруйних змій найбільш розповсюджені гадюки: гадюка звичайна, гадюка степова, гадюка Нікольського, гадюка Ренарда та гадюка носата,які дуже нерівномірно розповсюджені по країні. Найбільша їх кількість у південних та східних областях – 5 видів, а найменша – у Західній та Північній Україні – один вид. Повсюдно в Україні трапляється лише гадюка звичайна. Вона заселяє усі принагідні території від альпійських лук Карпат на висотах понад 1800 - 2000 м над морем, до рівнин Причорномор’я і боліт Полісся.
Змії ведуть активний спосіб життя тільки в теплий період року, зимою впадають в сплячку, обираючи для цього нори гризунів. Гадюки зовсім не агресивні, люблять грітися на сонці, можуть це робити просто на стежці, на пеньках, каменях, ховаються у старих пеньках, копицях сіна, під камінням або стовбурами дерев. Полюють зазвичай вночі. Харчуються переважно жабами, дрібними гризунами, комахами. При зустрічі з людиною гадюка, як правило, намагається сховатися, утекти або, зачаївшись, перечекати присутність людини. При загрозі нападу займає активну оборону: шипить, здійснює погрозливі кидки, які провокуються рухомим об’єктом, тому при зустрічі з гадюкою краще не робити різких рухів. Змія лише у випадку безпосередньої навмисної провокації зі сторони людини, або якщо людина випадково наступила на неї, застосовує останній рубіж оборони – смертоносну отруту. Пам’ятайте, що гадюки ніколи не атакують першими. Не намагайтесь взяти їх у руки, копнути ногою чи фотографувати з невеликої відстані, не провокуйте і не панікуйте, а мирно розійдіться з ними.
Отрута гадюк дуже складна за хімічним складом і являє собою комплекс речовин білкової природи, який має різний механізм дії. Вона руйнує еритроцити, порушує згортання крові, збільшує проникливість клітинних мембран, уражає нервову і серцево-судинну системи. Оскільки отрута змії містить речовини білкової природи, можливий розвиток алергічної реакції. Укус гадюки відразу викликає сильний, наростаючий біль. На місці укусу зазвичай помітні дві червоні точки – сліди отруйних зубів. Невдовзі з’являється крововилив і набряк. Спостерігається підвищена кровоточивість у місці укусу. Явища загального отруєння організму наступають, зазвичай, через п'ятнадцять, двадцять хвилин. Це - запаморочення, млявість, нудота, іноді блювота, задишка, відчуття жару, прискорення серцебиття. Проте, укус гадюки є несмертельним. Слід пам’ятати, що людський організм здатен перебороти дію отрути змій, які живуть в Україні – це триватиме кілька днів і супроводжуватиметься гарячкою і пропасницею і тільки у надзвичайних випадках може призвести до летального наслідку. Це пов’язано з тим, що кількість отрути, яку змія впирскує у жертву, насправді є мізерною, а її виробництво – енергозатратний процес, тому гадюка завжди економить свою смертоносну зброю.
Що не можна робити при укусі змії: в жодному разі не можна ловити та вбивати змію. Крім марної трати часу це додає ще одного укушеного; в жодному разі не можна накладати джгут; забороняється пити алкоголь; робити надрізи та припікати місце укусу; забороняється накладати зігріваючі компреси та мазати зігріваючими мазями.
Щоб вберегтися від укусу гадюки необхідно бути уважними і обережними. Ідучи в місця, де можлива зустріч з гадюками, необхідно мати відповідний одяг та взуття. Запобігають укусам гадюки високі черевики з високим рантами й манжетами або гумові чоботи, грубі шерстяні шкарпетки, щільні, необлягаючі штани з напуском на взуття. Крім того, можна користуватися відлякувачами змій, принцип дії яких полягає у генерації вібраційних сигналів, що сприймаються зміями як небезпечні і примушують їх покидати зону проживання.
Надання домедичної допомоги при укусі змії. (Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при укусах отруйних змій затверджено наказом МОЗ України №398 від 16.06.2014): переконатися у відсутності небезпеки; за можливості запам’ятати вигляд змії, що вкусила (колір, розміри, візерунок на її спині тощо); викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги (стаття 4 Закону України №5081-VI від 05.07.2012 «Про екстрену медичну допомогу» - 1.Виклик екстреної медичної допомоги здійснюється за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером виклику екстреної допомоги 112. Виклик екстреної медичної допомоги здійснюється безоплатно); забезпечити постраждалому спокій та положення лежачи; при укусах у кінцівку знерухомити її; дати постраждалому випити багато рідини; накласти на місце укусу чисту, стерильну пов’язку; не намагатися видалити отруту шляхом розрізання та припалювання місця укусу, не накладати на місце укусу холодний компрес; якщо впевнені, що дія отрути нейротоксична (викликає параліч м’язів), накласти пов’язку, що тисне, вище місця укусу; за можливості терміново транспортувати постраждалого до лікувального закладу; забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги чи при транспортуванні до лікарні; при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
N. B.! Відсмоктування отрути ротом чи медичними банками є малоефективним заходом допомоги, адже отрута знаходиться на значній глибині у тканинах, що пояснюється довжиною отруйних зубів гадюки – у дорослих особин вона складає 1,2 - 1,5 см. А, зважаючи на еластичність тканин людського тіла, які змикаються після укусу, то відсмоктування отрути взагалі не дає жодного результату, хіба лише психологічний.
Госпіталізація є обов’язковою!
Євгенія Фаб’янчук, начальник відділу охорони здоров’я ХАЕС