Обговорили справи минувшини
Державний історико-культурний заповідник м. Острога, Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» ім. князів Острозьких на минулому тижні провели чергову, ХІІ наукову конференцію «Острозькі краєзнавчі читання», присвячену 90-річчю від дня народження історика, краєзнавця й освітянина, директора Острозького краєзнавчого музею у 1965-1968 роках, організатора товариства «Спадщина» та ініціатора відродження Острозької академії Петра Андрухова.
Конференція була різноплановою за тематичними напрямками. Були представлені дослідження з історії, археології, етнографії, музеєзнавства, мистецтвознавства… Матеріали, підготовлені на конференцію, надруковані у «Острозькому краєзнавчому збірнику» (Вип. 7), який отримав кожен учасник конференції.
З вітальним словом до аудиторії звернувся Острозький міський голова Олександр Шикер. Він наголосив на важливості заходу щодо вшанування відомої на Острожчині людини П. Андрухова - почесного професора Острозької академії, лауреата Рівненської обласної премії «За відродження Волині» та непересічного вченого, дослідника, краєзнавця, і побажав учасникам зібрання плідної роботи, приємного спілкування та конструктивних дискусій.
Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри документознавства та інформаційних технологій Національного університету «Острозька академія» Ярослава Бондарчук розповіла про життєвий і творчий шлях П. Андрухова, його наукову та історичну спадщину. Далі на трибуні місце займали інші доповідачі, які ділилися результатами досліджень та розповідями про минувшину Волині, Полісся, про людей, які досліджували та вивчали рідний край.
Нетішин на конференції був представлений шістьма співробітниками міського краєзнавчого музею, кожен з яких підготував розвідку про те, що його найбільш цікавить та бентежить. Зокрема, Василь Вихованець сказав, що написання матеріалу – «Кожному - своє» - блюзнірське гасло німецького нацизму» виник в процесі зустрічей з, очевидно, вже останніми представниками армії так званих остарбайтерів, які донедавна мешкали, а дехто в глибокій старості ще проживає у міській та сільській частинах Нетішина.
Тарас Вихованець розповів також про так званий податок «воловщина», який побутував у маєтках князів Острозьких у першій чверті ХVІІ століття. Різноманітні повинності і податки були невід’ємним елементом повсякдення українських теренів Великого князівства Литовського, а згодом і Речі Посполитої.
Олександр Романчук подав до збірника матеріал під назвою: «З історії села Дорогоща на Ізяславщині». Зоя Тунцева написала про вишивальницю з Нетішина Жанну Колесник, вироби якої прикрашають зали міського краєзнавчого музею. Оксана Іванець дослідила колекцію грамплатівок із записами класичної музики, що зберігаються у фондах Нетішинського міського краєзнавчого музею. Автор цих рядків у матеріалі «Бо я – щасливий? Бо я – нещасний?» розповів про колишнього редактора Нетішинського вісника Миколу Заріцького. Після конференції відбувся круглий стіл, на якому продовжились дискусії на теми минувшини і сьогодення, які хвилюють острожан та волинян.
Віктор Войковський
