Обізнаність мешканців міст-супутників АЕС з питань ядерно-радіаційної безпеки бажає бути кращою
Про це днями повідомила експерт Всеукраїнської екологічної громадської орга-нізації «МАМА-86» Наталя Іваненко на першому засіданні робочої групи з питань інформування громадськості щодо ядерної і радіаційної безпеки (ЯРБ) в Україні.
Робочу групу створено з метою розробки професійних рекомендацій щодо вдосконалення системи інформування населення, що стосується ядерної та радіаційної безпеки.
За інформацією ВЕГО «МАМА-86», на сьогодні в Україні законодавча база у даній сфері та інформування населення діють на належному рівні. Все ж у фактичній системі інформування є суттєві прогалини. Основний чинник – відсутність єдності й взаємодії усіх зацікавлених сторін, насамперед громадськості, місцевої влади й представників АЕС.
У рамках чинного законодавства керівництво АЕС створило навчально-інформаційні центри при станціях і проводить навчальні заходи, в основному для школярів та студентів. Проте більшість проблем не можуть бути вирішені лише представниками АЕС без активної участі міської влади та місцевої громади. Насамперед, це освітні та просвітницькі заходи, спрямовані на молодшу й старшу вікові групи, висвітлення питань профілактики й охорони здоров’я.
«З метою заповнення прогалин у системі інформування, для відродження єдності й підвищення обізнаності громади, ми пропонуємо скористатися досвідом країн ЄС й створити місцеві інформаційні комісії в Україні», - повідомила Голова Координаційної ради ВЕГО «МАМА-86» Ганна Голубовська-Онісімова. З її слів, у Франції такі комісії діють понад 10 років, їх ефективність перевірена часом. Інформація з різноманітних питань дотримання ЯРБ надходить до громадян вчасно та в достатній кількості.
Хто увійде до складу місцевих інформаційних комісій в Україні? Громадськість, органи місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, керівництво АЕС, наукові, просвітницькі кола, ЗМІ.
«Наразі наше завдання – протестувати, чи зможуть місцеві інформаційні комісії успішно діяти в українських реаліях сьогодення», - додала Голова Координаційної ради ВЕГО «МАМА-86». Зовсім скоро в місті Енергодар Запорізької області стартуватиме пілотний проект зі створення інформаційної комісії. Керівництво Запорізької АЕС реалізацію проекту підтримало й всіляко сприятиме його розвитку. Наразі в місті-супутнику триває соціологічне опитування на тему, якої саме інформації з питань ЯРБ бракує енергодарівцям.
Аналогічні опитування вже проведені в містах Нетішин на Хмельниччині та Кузнецовськ на Рівненщині. Результати опитування показали: обізнаність мешканців міст-супутників АЕС з питань ядерно-радіаційної безпеки – доволі низька.
Серед головних причин недостатнього рівня поінформованості респонденти у Нетішині назвали: недостатність інформації від керівництва АЕС (70%); недосконалість системи поширення інформації (80%); недостатність інформації від державних органів влади (32%).
Серед головних причин недостатнього рівня поінформованості респонденти у Кузнецовську назвали: недостатність інформації від керівництва АЕС (38,3%); недосконалість системи поширення інформації (94,8%); недостатність інформації від державних органів влади (53%).
Зі слів експерта ВЕГО «МАМА-86» Наталі Іваненко, респонденти у місті Нетішин були надзвичайно активними і креативними, висловлювали багато цікавих ідей, які варто врахувати при підготовці законодавчих змін. Респонденти в Кузнецовську навпаки, були більш стриманими. Більше 40% опитуваних не мають власної думки щодо поінформованості їхніх дітей, що робити у випадку аварійних ситуацій на АЕС.
Переважна більшість опитуваних (у Нетішині 82,4%, у Кузнецовську 85,4%) вважають створення місцевих осередків для розповсюдження інформації з питань ЯРБ – доцільним.
До обговорення долучилася Директор з питань інформації та зв’язків з громадськістю Асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. «Як на мене, основним завданням місцевих інформаційних комісій є донесення до громадян правдивої, достовірної інформації в області ядерно-радіаційної безпеки. Важко не погодитись із тим, що наразі ключовим джерелом інформації для населення є ЗМІ. На жаль, сьогодні далеко не всі вітчизняні ЗМІ можуть на достатньо високому професійному рівні висвітлювати питання ядерної безпеки. Наочний приклад тому – ситуація, що нещодавно трапилась на першому енергоблоці Хмельницької АЕС. Один із депутатів Верховної Ради в соціальній мережі Facebook повідомив, що на ХАЕС трапилась серйозна аварія. Більшість інформаційних ЗМІ підхопили тему й протягом кількох тижнів активно поширювали на власних веб-ресурсах. За професійним коментарем до галузевих фахівців звернулися одиниці. Нерозбірливість українських ЗМІ, які масово починають розповсюджувати інформацію без перевірки фактів та уточнення їх у професіоналів, в умовах інформаційної війни з боку РФ проти України у цій сфері – обурює», - зауважила Ольга Кошарна.
Робоча група Ольгу Кошарну підтримала, експерт ВЕГО «МАМА-86» Сергій Курикін запропонував організувати для засобів масової інформації низку навчальних семінарів та тренінгів для підвищення професіоналізму у висвітленні питань ядерної та радіаційної безпеки. Голова Координаційної ради ВЕГО «МАМА-86» Ганна Голубовська-Онісімова наголосила, що до складу місцевих інформаційних комісій повинні увійти лише представники прозорих засобів масової інформації, з відповідною репутацією.
Наприкінці заходу обрали Голову робочої групи, заступника й секретаря. Заступником голови робочої групи призначено начальника відділу забезпечення роботи керівника, взаємодії з громадськістю та інформаційної політики Держатомрегулювання Тараса Козулька.
Державна інспекція
ядерного регулювання України
