Ой мороз, мороз!

Цю зиму найсуворішою вже визнали навіть у  найтепліших країнах Європи. Сумна статистика загиблих від холоду щодня поповнюється десятками осіб. Принаймні таких в Україні понад півтори сотні. На Балканах заявляють - таких холодів не було вже понад вісімдесят років.У Румунії температура опускались до позначки «мінус тридцять». У Туреччині через мороз та ожеледицю скасовували авіарейси.

Утім, це квіточки порівняно з японською зимою. Снігу на дорогах там понад  метр  заввишки. Лише за добу від морозів у Японії загинули 50 людей.

Отже, у людей може скластись враження, що подібного ніколи не було і все це викрутаси високосного року. Проте, не все так однозначно. Багаторічна статистика свідчить про подібні аномалії і у раніший час. Знаємо з інкунабул початку слов’янської писемності, що Чорне (Понтійське) море замерзало на багато кілометрів вздовж берега. Знаходимо свідчення, що і у середні віки випадали люті морози, від яких загинуло чимало людей. Однак точну картину ми можемо про­слід­кувати детальніше з  огляду на сторічну історію існування Шепетівської станції метео­спостережень та інших метеостанцій Хмельниччини.

У зв’язку зі значною меридіональною протяжністю області найбіль­ше температури змінюються з півночі на південь, особливо весною та восени, коли вони досягають різниці у 1,5°.

Розрізняють середні й абсолютні екстремальні температури. Середні мінімальні температури - це середня температура в най­більш холодні години доби, абсолютний мінімум - найнижча температура, що зафіксована хоча б один раз протягом тривалого пе­ріоду спостережень Надзвичайно низькі температури повітря спостерігали в січні 1940, 1954, 1963 роках, а також у лютому 1929, 1954, 1956 років. Їх зумовило про­никнення арктичного повітря в антициклонах. Особливо знижувалась температура повітря у нічні години. У середньому тривалість періоду зі стійкими морозами на Хмельниччині коливається від 63 днів у Ямполі до 73 днів у Вовковинцях. Отже, на півночі області зафіксовано абсолютно холодну температуру у мінус 34 градуси при середній температурі мінус 8,4 у січні та мінус 7 градусів у лютому.

Навпаки, надзвичайно високі температури повітря спостерігали у липні 1938, 1963 років, а також в серпні 1946, 1952, 1963 років, можна згадати і 2009 та решту теплих років XXI сторіччя, що зумовлено адвекцією дуже прогрітого континентального помірного повітря з Балканського півострова. 3 морським повітрям у теплих секторах середземноморських циклонів пов’язані й високі температури взимку. Абсолютний максимум  для Шепетівки становив 12 градусів, для Кам’янець-Подільського всі 15 градусів тепла.

У кінці весни та на початку осені майже щорічно бувають примо­розки. Останній приморозок в середньому спостерігається 20-28 квітня, причому його закінчення залежить не тільки від широти, але й харак­теру рельєфу: на півночі області та в замкнутих улоговинах приморозки більш тривалі та інтенсивні.

В окремі роки весняні приморозки закінчуються в першій декаді квітня, як це було в 1930, 1937, 1962 рр., а в Кам’янці-Подільському й 24 березня (1897 р.). У холодні весни приморозки можуть тривати до 20 - 23 травня, як це було в 1952 році.

Перший приморозок в середньому настає у кінці вересня або в пер­шій декаді жовтня. Але в окремі роки він може бути в середині вересня (1945 р.) або лише в середині листопада (осінь 1958, 1960 рр.).

Таким чином, середня тривалість безморозного періоду становить від 152 (Ямпіль) до 176 (Кам’янець-Подільський) днів, коливаючись в окремі роки від 115 (Хмельницький, 1952 р.) до 225 (Кам’янець-По­дільський, 1932 р.) днів.

У третині всіх днів холодного періоду року спостерігаються відлиги. Чим більший за тривалістю період з відлигою, тим вища температура повітря. Наприклад, за спостереженнями, у 8% днів з відлигами вона становить від 5 до 6° і у 2% днів – від 11 до 13° тепла (Кам’янець-Поді­ль­ський) .

Важливі явища, які відбуваються в природі, характеризуються да­тами стійкого переходу температури повітря через різні межі. Наприклад, дата стійкого переходу температури повітря через 0° засвідчує початок, а потім і кінець зими. Стійкий перехід температури через 5° зумовлює період вегетації більшості рослин, а через 10° - активної вегетації сільськогосподарських культур і вегетації теплолюбивих ро­слин. Перехід температури через 15° умовно вважають за початок і кі­нець літа.

Річний хід температури повітря на території області найбільше змі­нюється від березня до квітня (зростає на 7°), від вересня до жовтня у північній половині області (знижується на 5,5-6,0°), від жовтня до ли­стопада на південній половині (знижується на 6,1-6,2°).

Найменше змінюється температура повітря в періоди січень-лютий та липень-серпень –  від 0,7 до 1,2°. Річна амплітуда температури по­вітря збіль­шується з північного заходу на південь і схід від 23,6° (Ям­піль) до 24,5° (Кам’янець-Поді­льський, Вовковинці), що свідчить про зростання континентальності клімату на південний схід.

У добовому ході найменші коливання температури зимою. Максимум їх звичайно припадає на 14 год., а мінімум – перед сходом сонця.

Цікаво знати глибину промерзання грунту у холодну пору року. Найбільше промерзання на Шепетівщині досягало 114 сантиметрів, у той час, як у Кам’янець-Подільському – 66 сантиметрів, що майже на 10 сантиметрів вище ніж середнє промерзання на Шепетівщині.

Щодо снігового покрову, то він буває у холодні роки, як правило 5-10 жовтня, у теплі – в другій половині грудня. Загальна кількість днів зі сніговим покривом становить в середньому до 95 на півночі, зменшуючись на пів­дні до 75. На півдні майже в 1/4 усіх зим сніговий покрив нестійкий, а на півночі зим з нестійким сніговим покривом трохи менше.

Найбільшої висоти сніговий покрив досягає у другій декаді лютого (10- 16 см), зменшуючись на південь. Однак висота снігового покриву значною мірою залежить від рельєфу, рослинності, переносу його вітром у більш захищені місця.

Сніговий покрив на всій території області може досягати 50-58 см. Середній запас води в снігу  становить З0-45 мм.

За рік на півдні області в середньому 10 днів з завірюхами, на півночі – 18 днів. Най­частіше завірюхи у січні та лютому (від 3 до 6 днів на місяць). В окремі роки кількість завірюх може збільшитись до 25 –  35 днів, а на півночі області до 45 днів. Загальна тривалість завірюх становить в середньому від 69 год (Кам’янець-Поділь­сь­кий) до 116 год  (Шепетівка), з максимумом у лютому (відповідно 13 та 20 год). Найчастіше завірю­хи спостерігаються при північно-західних вітрах швидкістю 6-13 м/с.

В останні десятиріччя всіх хвилює парниковий ефект планети.  Так, 1997 рік за спостереженнями метеослужб став найтеплішим у XX ст. Кліматологи стверджують, що літо 2003 р. було найспекотнішим за останні п’ять століть і перевершило літо 1757 p., яке досі вважалося найгарячішим.

Метеорологічні спостереження на Хмельниччині засвідчили, що літо таки гарячішає. І це при тому, що середньорічні показники температури істотно не змінилися. Тобто, спекотнішим стає саме літо. Це, звичайно, негативно впливає на довкілля. На водоймах надзвичайно швидко цвіте вода. Інтенсивно розмножуються і поширюються шкідники, нетипові для нашої місцевості.

Природа реагує на діяльність людини, і ми маємо прискіпливо вивчати її закони, робити все можливе, аби не наносити непоправної шкоди довкіллю.

Віктор Гусаров, за матеріалами книги «Природа Хмельницької області»

Фото  Валерія  Валуєва