Основне кредо у житті педагога Якова Годованюка – людяність

«Бути справжньою людиною – значить віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе ставали красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти стикаєшся в житті, залишалося щось гарне від тебе, від праці твоєї душі», – ці мудрі слова великого педагога Василя Сухомлинського без перебільшення можуть бути сказані про капітана запасу, керівника військової підготовки, викладача предмета «Захист України» вищої категорії Нетішинського професійного ліцею Якова Годованюка. Талановитий викладач і мудрий наставник подасть руку допомоги кожному колезі, кожному учневі, особистим прикладом поведе за собою, готовий поділитися своїм досвідом роботи з іншими. Він належить до тих викладачів, яким притаманна внутрішня культура, прагнення до самоосвіти, начитаність, тонкий гумор та культура мови.

Для одних ліцей – це просто робота, для інших – покликання, а для Якова Петровича – життя. Понад 28 років він незмінний керівник військової підготовки у Нетішинському професійному ліцеї.

Творчо обдарований, по-справжньому діловий, Яків Петрович – у вирі подій ліцею. Йому властива широка ерудиція, професіоналізм, уміння впливати на якість та результативність роботи. Своє завдання як викладача він ставить насамперед у вихованні учня як активної особистості, що розумно мислить, може творчо підійти до матеріалу, який вивчається.

«Виховання і навчання учнів у процесі занять із захисту Вітчизни – єдиний військово-педагогічний комплекс, який вимагає постійного та активного пошуку шляхів і засобів одночасного вирішення завдань з озброєння учнів військовими знаннями та практичними навичками з підготовки молодого солдата, а також моральної та психологічної підготовки до захисту Вітчизни», – ділиться педагог. І тут велику роль у військово-патріотичному вихованні відіграють знання, які учні отримують під час вивчення предмета.

Так, на заняттях з тактичної підготовки вихованці Якова Петровича, опановуючи тактичне мистецтво, розвивають необхідні моральні якості, зміцнюють психологічну витримку, підвищують фізичне загартування, а також відпрацьовують навички володіння зброєю. Заняття з військової топографії, а також вивчення низки інших розділів предмета «Захист України», Годованюк намагається максимально наблизити до бойової дії, провести заняття з учнями на місцевості, з відпрацюванням практичних навичок, бо переконаний, що саме заняття з військової топографії допомагають прийняти найбільш правильне рішення, поставити завдання підлеглим, цілеспрямовано керувати підрозділами в бою. Під час вивчення розділу «Статути Збройних сил України» Годованюк намагається прищепити кожному юнакові почуття глибокої поваги до статутів як до законів життя військ, без яких Збройні сили не можуть знаходитися у постійній бойовій готовності. При вивченні теми «Військова дисципліна, її сутність та значення» використовує приклади із солдатського життя.

Яків Петрович завжди звертає увагу на зовнішній вигляд, правила військової ввічливості та поведінки і стежить, щоб юнаки були підтягнутими, вміли чітко доповідати та були в постійній готовності до дій.

Педагог переконаний, що велику роль у військово-патріотичному вихованні та навчанні відіграє участь юнаків у змаганнях з військово-прикладних видів спорту. Залучає й дівчат. Тож команда юнаків Нетішинського профліцею неодноразово брала участь у ліцейних, міських та обласних змаганнях зі стрільби з пневматичних гвинтівок, із розбирання та складання автомата, спорядження магазина набоями і виборювала призові місця та нагороди різного ґатунку.

На військово-патріотичне виховання молоді впливає й особистий приклад Якова Годованюка, який у житті керується народною істиною «Слово вчить, а приклад веде». За сумлінну працю, досягнення позитивних результатів в організації та проведенні допризовної підготовки він нагороджений низкою відзнак. Проте педагог найбільшим своїм досягненням вважає не подяки та звання, а повагу і теплі слова, що лунають на його адресу від вдячних випускників, які підтримують зв’язок із ліцеєм.

Яків Петрович каже: «Я завжди вважав і вважаю, що у діяльності учнів важливим є не тільки результат, який вони отримають, а ті шляхи та способи мислення, за допомогою яких вони одержують той результат».

Якова Годованюка поважають колеги, користується він і повагою серед учнів та батьків.

Петро Шелепало