Острозькі краєзнавчі читання
Відбулася традиційна, ХVI за рахунком, наукова конференція "Острозькі краєзнавчі читання". У програмі важливого заходу, який носив міжнародний характер, було тридцять три доповіді. Читання влаштували Державний історико-культурний заповідник м. Острога та Острозьке науково-краєзнавче товариство "Спадщина" імені князів Острозьких. Організатори цього своєрідного свята передової історичної думки порадували його учасників ошатним "Острозьким краєзнавчим збірником" (випуск 11-ий).
З перших сторінок змістовного видання його читачі дізналися, що збірник видано на пошану ювілейних дат у житті О. М. Годованюк та Р. Ф. Руй, яким у цьому році виповнюється відповідно 90 та 80 років. Олену Марківну знають в Острозі як реставратора та історика архітектури, кандидата архітектури з дисертаційною працею "Замок в Острозі: історико-археологічне дослідження". В науковому світі відома авторством багатьох досліджень та реставраційних проектів пам’яток ранньомодерної доби Острога та Межиріча (острозького). А наша землячка, родом із с. Солов’є, Раїса Федорівна залишила глибокий пам’ятний слід в історико-краєзнавчих колах району й області як організатор музейної та пам’яткоохоронної роботи, директор Острозького краєзнавчого музею в 1968-1981 рр. та Державного історико-культурного заповідника (ДІКЗ) м. Острога в 1981-1987 рр.
З біографіями і творчими досягненнями ювілярок учасників конференції познайомила кандидат мистецтвознавства, доцент Національного університету "Острозька академія" Ярослава Бондарчук. Для О.М. Годованюк 90 літ минуло 10 вересня, а для Р.Ф. Руй 80 років виповниться 8 грудня.
Присутню на читаннях Р. Ф. Руй щиро вітали директор ДІКЗ Микола Манько та директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига. Вони вручили ветерану музейної праці цінний подарунок і букет троянд. "Ви повернули мене до життя…", – промовляла зі сльозами вдячності Р. Ф. Руй.
Цікавим, однак не безсумнівним, був виступ білоруського краєзнавця з м. Орша Юрки Копціка, який по-новому подивився на теорію походження князів Острозьких. По-перше, на їх родовому гербі він побачив не два – як ввжається в геральдичних колах – традиційні півмісяці, з’єднані "слупом" – перемичкою, а "рибаловную приладу, а канкретна – астрогу", яка нібито в староукраїнській фонетичній інтерпретації вимовлялась "острог". Звідси "найверагодна паходзіць назва горада" всупереч міркуванню М. Теодоровича. Щодо початків роду Острозьких, то, наперекір твердженню М. Максимовича, який вважав їх Турово-Пінськими, в Ю. Копціка є підстави виводити цю гілку з так званого Гуровського пня – від невідомого досі міста "Гуров можливо Гур чи Гура".
Досить потужно цього разу був представлений на краєзнавчих читаннях загін науковців з Нетішинського міського краєзнавчого музею. В роботі конференції брав участь і кореспондент газети "Перспектива" Олександр Шустерук. Цікавим, змістовним і певною мірою ностальгічним був виступ директора закладу Оксани Кононюк "Нетішин, що пішов. Доля нетішинських паляниць". Присутні не без інтересу послухали про історію Нетішинського хлібозаводу.
В розділі "Історія" виступив заступник директора з наукової роботи Нетішинського міського краєзнавчого музею Тарас Вихованець. Його розвідка "Генеалогічний сегмент Дзиківського архіву Тарновських" з додатком польською мовою, можливо, інструктивного документа, викличе інтерес у науковців і краєзнавців, котрі працюють в царині генеалогічно-господарських питань, пов’язаних із минулим відомого роду Фірлеїв.
З щирою увагою були зустрінуті доповіді наших науковців Зої Тунцевої – "Нев’янучі барви Клавдії Тарарук" та Ганни Лотоцької – "Перші поштові марки незалежної України в колекції Нетішинського міського краєзнавчого музею". Обидві виступали в розділі "Пам’яткознвство і музеєзнавство. Мистецтвознавство".
Позитивну увагу викликала в учасників конференції книга "Ковальський М. Етюди з історії Острога: нариси про освітян ХХ ст.", упорядником якої став кандидат історичних наук, доцент кафедри історії ім. М. П. Ковальського Національного університету "Острозька академія" Микола Близняк. Рецензував змістовне видання автор даного повідомлення.
Зокрема, було відзначено незаперечні заслуги укладача в тому, щоб зібрати нариси професора М. П. Ковальського, опубліковані у різний час і різних виданнях, укласти їх не лише у хронологічній послідовності, але й за принципом, який дає змогу читачам побачити істотно цілісний, колективний портрет українського, власне, острозького освітянина в розвитку: від традицій радянської педагогіки – до відчуття або прозрівання школи власне незалежної України. Микола Богданович здійснив задум свого поважного Навчителя – вмістив в одну книгу усі, будь-коли написані ним розповіді про талановитих освітян-просвітників Острога і прилеглих теренів. Свою книгу М. Б. Близняк присвятив двом знаменним датам – 90-річчю від дня народження професора М. П. Ковальського та 25-річчю з часу відродження Острозької академії.
Василь Вихованець,
науковий співробітник Нетішинського міського краєзнавчого музею
На фото: учасники конференції з Нетішинського музею спілкуються із директором Музею книги Острога С.Позіховською
