Гарна робота – належна оплата
Першому заступнику голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки Домбровському О.Г.
Шановний Олександре Георгійовичу!
Наразі українські атомні електростанції виробляють близько 60% електроенергії. Очевидно, що тим самим без перебільшення забезпечується енергетична незалежність України.
Безпечна експлуатація АЕС гарантується висококваліфікованим персоналом. Головну стимулюючу роль у залучені та утриманні висококваліфікованих спеціалістів-атомників грає гідна заробітна плата.
Головний чинник купівельної спроможності - середня заробітна плата працівників «Енергоатому» за останні 4 роки зросла на 43,9%, але, на жаль, індекс споживчих цін в Україні за даними Міністерства статистики України за останні 4 роки збільшився більш ніж у 2 рази. Інфляція зросла удвічі.
Безумовно, зменшення купівельної спроможності працівників атомної енергетики пов'язане з низькою динамікою зростання заробітної плати, значним удорожчанням продуктів харчування та комунальних послуг. Розрив за нашими оцінками складає не менше 100 відсотків.
Постановою НКРЕКП від 26.10.2015 № 2645 був затверджений «Порядок визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, виробництво теплової та виробництво електричної енергії» (далі -Порядок).
Витрати на оплату праці у проекті тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії АЕС на 2017 рік були розраховані відповідно до згаданого Порядку, «Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017 рік», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 року №399 та даних Держстату про середню заробітну плату в розрахунку на одного штатного працівника, зайнятого у промисловості на території діяльності ліцензіата, наростаючим підсумком за період з січня по жовтень 2016 року.
Витрати на оплату праці у тарифах на відпуск електричної та виробництво теплової енергії на 2017 рік мали складати 7 337 809 тис, гри, з ECB - 8 952 127 тис, грн.
При розгляді витрат на оплату праці НКРЕКП було застосовано коефіцієнт для обмеження зростання витрат на оплату праці Я=0,2 і витрати на оплату праці у структурі тарифу на відпуск електричної та виробництво теплової енергії на 2017 рік затверджені на рівні 5 791 880 тис. грн, з ЄСВ - 7 066 130 тис.грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року №385 було внесено зміни до «Основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на 2017 рік», внаслідок чого прогнозований річний індекс зростання номінальної заробітної плати, який використовується в розрахунках, збільшився з 1,19 до 1,37 (залежить від індексу споживчих цін, у середньому до попереднього року та номінальної середньомісячної заробітної плати працівників, скоригованої на індекс споживчих цін).
Витрати на оплату праці, що затверджені у структурі тарифу для ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2017 рік, забезпечують можливість підвищення середньої заробітної плати лише на 11,1% (затрати на оплату праці у структурі тарифу на 2016 рік - 5 201 200 тис. грн.) при тому, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено збільшення прожиткового мінімуму на працездатну особу до 1684 грн з 1 травня та до 1762 грн з 1 грудня, що в середньому за рік складе 15,6% зростання до попереднього року.
Порівняння середньої заробітної плати в цілому по промисловості України та ДП «НАЕК «Енергоатом» показало, що темпи зростання середньої заробітної плати штатного працівника Компанії нижчі, ніж в цілому по промисловості. А саме: середня заробітна плата штатного працівника ДП «НАЕК «Енергоатом» за 7 місяців 2017 року збільшилася у порівнянні з минулим роком на 16,7%, по промисловості України цей показник 28%.
Доречним буде зауважити, що тариф для теплової генерації тільки за період з березня 2016 по березень 2017 року збільшився з 0,95 грн. до 2,09 грн., що співпадає з динамікою зростання індексу споживчих цін в Україні за той же період.
Упевнені, що дії НКРЕКП щодо формування тарифів для атомників не мають на меті створення кризи в ядерній галузі, а переслідують ціль утримання тарифів для населення на стабільному рівні. Однак, порівняння динаміки змін тарифів по типам генерації додають упевненості, що свідоме стримування тарифів для АЕС і значне штучне зростання для ТЕС, які знаходяться в основному у приватній власності, створює передумови для кризи атомної генерації, розбалансування прийнятих у світі рівнів тарифів на різні види генерації, та ризик небезпечного зростання протестних настроїв у середовищі працівників АЕС та мешканців чотирьох міст-супутників, де проживає більш ніж 170 000 чоловік.
Шановний Олександре Георгійовичу, вболіваючи за благополуччя громадян і дбаючи про енергетичну безпеку України, від імені Українського ядерного товариства, прошу Вас сприяти невідкладному розгляду питання підвищення тарифу на електроенергію для ДП НАЕК «Енергоатом», з урахуванням першочергових витрат на встановлення справедливого співвідношення темпів зростання заробітної плати працівників ДП НАЕК «Енергоатом» удвічі - до темпів зростання заробітної плати по промисловості України.
З усією відповідальністю відзначаємо, що невирішення зазначених питань діяльності атомної енергетики підриває авторитет органів державної влади, які опікуються атомною енергетикою, сприяє зростанню напруги в трудовому колективі, створює передумови і ризик для втрати кваліфікованого персоналу, який експлуатує АЕС, що у кінцевому результаті може призвести до масштабної енергетичної, а внаслідок її і до економічної кризи в Україні.
З повагою
Григорій Муляр,
Президент Українського ядерного товариства
