Поборники прогресу

У навчально-тренувальному центрі Хмельницької АЕС важко знайти такого працівника, який скаже, що, мовляв, обрав не той фах. Навпаки, тут підібралась когорта однодумців, які прикладають чимало зусиль для підвищення кваліфікації, професійної майстерності персоналу електро­станції, забезпечення формування та підтримки знань і навичок безпечної, надійної експлуатації діючих енерго­блоків, опікуються здійсненням ліцензійної діяльності у енергетичній галузі  та розробкою навчально-методичних матеріалів. У цих важливих процесах задіяний весь персонал навчально-тренувального центру. При цьому  тут є підрозділ, робота якого, як мовиться, перебуває не на виду. Це відділ технічного обслуговування та ремонту технічних засобів навчання, до його складу входять дві лабораторії: супроводження програмного та інформаційного забезпечення і лабораторія технічних засобів.

- Успішна та безпечна робота ХАЕС залежить насамперед від грамотної експлуатації обладнання, тобто від кваліфікації персоналу, - розповідає начальник лабораторії технічних засобів Іван Пінчук. - Як свідчить практика, вищі навчальні заклади в основному дають теоретичну базу, практичні навички треба набувати у ході виробництва. Цей процес не може бути спонтанним, все  має грунтуватись, як мовиться, на науковій основі. На персонал навчально-тренувального центру покладені обов’язки з підготовки та перепідготовки персоналу електростанції. Цим займаються інструктори НТЦ. Щоб процес навчання мав позитивні результати, використовується низка сучасних технічних засобів. На нашу лабораторію покладені завдання із забезпечення постійної експлуатаційної готовності різного  обладнання, зокрема, персональних комп’ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, аудіо, відео та проекційної апаратури, тренажера ЦТАВ, тренажера зварювальника, тренажера МПС-1000, різноманітних електронних стендів, тощо.

Персонал лабораторії технічних засобів залучається не тільки до технічного забезпечення навчального процесу у навчально-тренувальному центрі, а й для організації роботи різних місій, інспекцій, які перевіряють діяльність Хмельницької АЕС у різних напрямках виробничої та експлуатаційної діяльності. Принаймні певним іспитом для працівників відділу технічного обслуговування та ремонту технічних засобів навчання стала участь у сприянні роботі цьогорічної партнерської перевірки Хмельницької АЕС міжнародними інспекторами Атлантського та Московського регіональних центрів Всесвітньої Асоціації операторів АЕС.

- Під час організації роботи міжнародних експертів,- засвідчує Іван Пінчук, - ми відчували велику відповідальність. Надзвичайно приємно, що на адресу моїх колег не надійшло зауважень.

У лабораторії технічних засобів працює п’ять спеціалістів. Саме цей «кулак» сприяє забезпеченню навчального процесу, яким займаються інструктори навчально-тренувального центру. На адресу  кожного із своїх колег Іван Петрович має низку найщиріших слів, засвідчуючи, що вони добре обізнані у сфері обраної діяльності. Поряд з Іваном Пінчуком багато років трудиться інженер Сергій Ску­рідін, який на Хмельницьку АЕС влаштувався у 1996 році і протягом десяти років займався налагодженням систем управління захистом реакторної установки. Перед цим багато професійного досвіду набув на  Запорізькій,  Рівненській та Південно-Українській АЕС.

Цікава «географія» навчальних закладів, у яких навчались працівники лабораторії. Іван Пінчук закінчив Московський Державний технічний університет ім. Баумана, Сергій Скурідін та Олександр Марунько – Київський політехнічний університет, Роман Нікіфоров – Хмельницький технологічний університет «Поділля», а Петро Василюк - випускник Севастопольського університету.

- Добре запам’ятався час мого влаштування на Хмельницьку АЕС, - пригадує Іван Петрович, - 19 серпня 1991 року проходив співбесіду. Тоді ж стало відомо, що у Москві стався путч і спроба усунути від влади Михайла Горбачова. Ті роки були не сприятливі для віри у перспективи атомної енергетики. Складалось враження, що через політичний популізм взагалі буде зупинено діяльність стратегічної енергетичної галузі,  Добре, що поступово повертались до здорового глузду. Сьогодні ми є свідками надзвичайного значення ядерної галузі для нашої держави, яка намагається економічно вистояти у період соці­ально-політичних та економічних протиріч. Пишаюсь тим, що є членом професійного та високоінтелектуального колективу навчально-тренувального центру. На кожного його працівника покладені специфічні обов’язки та функції. Але нас об’єднує одна мета – якісна підготовка персоналу, від роботи якого залежить безпека експлуатації діючих енергоблоків. Про свої підлеглих можу сказати тільки хороші слова вдячності.

Для працівників лабораторії техні­чних засобів основна їх діяльність з обслуговування сучасних електронних систем стала ніби своєрідним хобі, бо подібною діяльністю кожен з них займається й поза роботою. За словами інженерів цього підрозділу, комп’ютерні технології сьогодні розвиваються стрімко, тому треба тримати руку на пульсі технічного прогресу.

Але не одною електронікою живуть члени колективу лабораторії. Під час ближчого знайомства виявилося, що всіх їх об’єднує прихильність до такого екологічного транспорту, як велосипед. Як пригадує Сергій Скурідін, коли у 2003 році стало відомо про підготовку працівників електростанції до велопробігу Нетішин - Кузнецовськ загальною протяжністю двісті п'ятдесят кілометрів, то захопився підготовкою свого «металевого коня». Попередньо випробовував себе на різних дистанціях. Та в останній момент підготовки до велоперегонів засумнівався у своїх фізичних кондиціях.

- Напередодні пуску другого енергоблока Хмельницької АЕС та четвертого Рівненської, - продовжує свою розповідь Сергій Скурідін - було приємно усвідомлювати, що тридцять представників нашої електростанції успішно подолали відстань від Нетішина до Кузнецовська. Показово, що особистий приклад у популяризації здорового способу життя тоді продемонстрували зрілі спеціалісти із різних підрозділів.

У вільний від роботи час «залізного коня» сідлають Іван Пінчук та  Петро Василюк. Цікаві спогади про велотур навколо водосховища електростанції можна почути від Романа Нікіфорова.

- Оглядаючи карту нашої місцевості, - каже Роман,- не знаходиш приводу для особливих емоцій – звичайна топографія полів, лісів, водойм. Але коли все оглядаєш неквапливо з висоти «осідланого» велосипеда, враження надзвичайні. Ми живемо у надзвичайно красивому і неповторному краї,  багатому на чудові краєвиди. Їх потрібно лише навчитися бачити.

Про оглядини під час велоподорожі дорогами Криму може багато розповісти Олександр Марунько, який, на жаль, через анексію нині відвідати проблематично. У планах мандрівника низка нових маршрутів, і вони  будуть реалізовані.

Колектив навчально-тренувального центру багатий прихильниками фізкультури та спорту. Є тут любителі фотографування, створення виробів прикладного та ужиткового мистецтва. Кажуть, що допитливі та небайдужі у житті люди з найкращого боку проявляють себе й на роботі. Не випадково у навчально-тренувального центру так багато досягнень.

Олександр Шустерук

На знімку: начальник лабораторії технічних засобів Іван Пінчук (другий праворуч) разом з інженерами Романом Нікіфоровим, Сергієм Скуріді­ним, Петром Василюком та Олександром Маруньком обговорюють технологію обслуговування тренажера перевантажувальної машини.

Фото автора