Пiдростають «соколята»

У Нетішині є вдосталь спортивних майданчиків, саме на них свій вільний від навчання у школі час любив проводити Павло Волков (на знімку). Коли подорослішав і вступив до університету, то під час відвідин рідного міста намагався пропагувати здоровий спосіб життя­ серед місцевих дітлахів. Він часто влаштовував імпровізовані змагання з різних видів сорту, це подобалось багатьом школярам, і вони поспішали до свого наставника. Уже ставши призовниками, а згодом, скуштувавши армійського хліба, розуміли, що Павло їх наставляв на правильний шлях, бо легко пе­ре­носили фізичні на­ван­таження­ під час служби.

На ХАЕС Павло прийшов працювати у 2005 році, випускнику університету знайшлося місце у енергоремонтному підрозділі. Саме тоді він став членом спортивного клубу «Пульсар», яким керує Михайло Ковальчук. Юнаку імпонувало те, що тут збирались прихильники єдиноборств, вдосконалюючи під час постійних тренувань  фізичну форму. Також з`являлась можливість продемонструвати свою спритність та витривалість під час різних за статусом змагань.

Згодом  Павло Волков загорівся бажанням піти на контрактну службу у підрозділ спеціального призначення, який дислокувався у Хмельницькому. Тут особлива увага зверталась на фізичну підготовку, а вона у молодого чоловіка була на високому рівні, мав досягнення з таких видів спорту, як вільна боротьба, фрі-файт. Командування належно оцінило прагнення нетішинця до постійного вдосконалення та особисту дисциплінованість, йому було довірено посаду заступника командира розвідувальної групи.

Коли закінчився військовий контракт, Павло Волков повернувся до рідного міста. Часто зустрічав юнаків, які відслужили строкову військову службу. Хлопці дякували за те, що  допоміг утвердитись у житті, бо саме спорт вселяє у людини впевненість. Для дітей Павло розповідав про службу в армії, наголошуючи, що військової служби не потрібно боятись, вона загартовує на все життя. І не випадково у деяких його молодших знайомих виникло бажання служити саме у військах спеціального призначення, де, як прийнято казати, буває не з медом.

Коли у Нетішині заснувалось козацтво, Павло одним із перших підтримав ініціативу Олександра Грицаєнка, згодом у місцевому полку почав виконувати обов’язки сотника.

Кажуть, що досвід приходить з роками. Павло зрозумів, що може втілити й свій проект патрі­отичного виховання підростаю­чого покоління. Так було засновано Нетішинську­ молодіжно-громадську неприбуткову організацію дитячо-спор­тивного клубу «Сокіл». Зараз тут активно­ займається майже два десятки школярів.

- У  клубі відкриті двері для всіх юнаків, які мешкають у нашому місті, - розповідає Павло Волков, - але займатися зможуть тільки ті, хто не боїться дисципліни і фізичних навантажень. Головною метою клубу є підготовка школярів до служби в армії. Переконаний, що патріотом держави можна вважати людину, яка готова її захистити у скрутну хвилину.

У спортивному клубі «Сокіл» його вихованці займаються вільною боротьбою, кікбоксингом, опановують основи спасу. Тут проводяться також заняття з надання першої медичної допомоги. Справжнім іспитом стають марш-кидки на дистанцію тридцять кілометрів, під час яких його учасники вчасться виживати  в лісі за умови малого запасу продуктів харчування.

Кілька років тому Павло Волков познайомився з представниками Хмельницької обласної організації, яка працює над реалізацією міжнародної програми оздоровлення дітей-сиріт «Дитячий ковчег» в Україні та Німеччині. Тоді він запро­понував організувати табір відпочинку на території Нетішина. Нещодавно на березі водосховища ХАЕС відпочивали діти із Головчинецької школи-інтернату та міста Дрезден. До облаштування інфраструктури табору долучились вихованці спортивного клубу «Сокіл», представники Нетішинського козацького полку. У вирішенні господарських питань допомогла адміні­страція ХАЕС та підприємці міста.

- Представники міжнародної організації «Дитячий ковчег» за­лишились задоволеними органі­зацією відпочинку дітей-сиріт у оздоровчому таборі, - каже Павло Леонідович, - тепер є всі шанси продовжувати започатковану традицію. Я хочу подякувати керівництву ХАЕС, його структурних підрозділів за допомогу в організації дитячого табору, а також козакам та джурам Нетішинського козацького полку, всім добрим людям, які  не залишилися байдужими до долі дітей-сиріт  нашої області та німецького міста Дрезден. Хороші організаторські здібності проявили  члени спортивного клубу Назар Степанишин, Павло Мошонець, Артем Шелеп’юк, Ігор Копилов, Юлія Роженко, Олександра Верещинська.

Нещодавно Павло Волков приступив до виконання обов’язків слюсаря дільниці автоматичного регулювання та дистанційного управління цеху теплової автоматики та вимірювань. Робота відповідальна, але він переконаний, що завжди знайде вільний час, щоб якомога більше дітей залучити до занять фізкультурою та спортом.

Олександр Шустерук

Фото  автора та з архіву клубу «Сокіл»