Підвищення безпеки – пріоритет енергокомпанії
24 листопада на Хмельницькій АЕС відбулось обговорення із громадськістю реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України у 2012 році. Представники державної енергетичної компанії звітували про реалізацію екологічних, соціальних заходів, шляхи досягнення найвищих світових стандартів ядерно-радіаційної безпеки.
На зустрічі були присутні зацікавлені особи, представники громади Нетішина, пенсіонери Славутчини, активна життєва позиція яких не оминає і діяльність найбільшого енергетичного підприємства регіону. Представники НАЕК «Енергоатом» презентували присутнім програму, низку виконаних заходів, і тих, що мають бути реалізовані. Заступник директора центру зовнішніх інформаційних комунікацій компанії Данило Лавренов зазначив, що програма виконується за рахунок власних і залучених від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) коштів. Вартість програми становить понад 1,4 млрд євро, з них 600 мільйонів – кредитні кошти. До речі, це найбільша позика європейських інституцій в історії України, кредитна ставка якої складає 0,7% річних.
«Варто зауважити, що комплекс заходів дуже великий і здійснюється на усіх чотирьох українських АЕС. Він складається із 1278 основних і 196 додаткових заходів, які розроблені після аварії на Фукусімі і мають бути виконані для досягнення найвищого рівня безпеки відповідно до міжнародних норм», - наголосив Данило Лавренов.
Начальник управління планування та фінансування Атомпроектінжинірингу Максим Пишний зауважив, що на кінець вересня поточного року впроваджено 701 захід, з яких 57 - додаткові. Що стосується Хмельницької АЕС, то тут заплановано провести 162 заходи; уже завершено 90. Із запланованих 24 додаткових втілено лише 3. «Хочу відзначити, що згідно з кредитними умовами та правилами ЄБРР усі закупівлі за кредитні кошти відбуваються за європейським законодавством, що дещо стримує у часі. Хоча сама програма підвищення безпеки розрахована до кінця 2020 року», - резюмував представник «Енергоатома».
Суто технічні аспекти програми охарактеризував заступник начальника турбінного цеху Хмельницької АЕС Дмитро Карпінський, наголосивши, що насамперед замінюється обладнання на значно надійніше, безпечне та удосконалене. В пріоритеті впровадження системи діагностики, автоматичного пожежогасіння, заміна інформаційно-обчислювальних систем.
Також на зустрічі було презентовано виконання плану соціальних та екологічних заходів, що включає в себе Комплексна програма підвищення безпеки. А це моніторинг діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» у сфері екології, охорони здоров’я та праці, соціальної політики стосовно персоналу енергокомпанії та населення, яке проживає у 30-кілометрових зонах спостереження АЕС України. В полі зору перебуває також аварійна готовність, поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом, підготовка до зняття з експлуатації енергоблоків. Усі ці напрямки ретельно відслідковуються, а результати надаються європейським кредиторам згідно з умовами договору.
Щодо реалізованих заходів згідно з планом, то у 2017 році вітчизняна енергокомпанія отримала міжнародні сертифікати, які стосуються системи екологічного управління та управління персоналом. Вони засвідчують, що у цих напрямках «НАЕК «Енергоатом» діє на рівні високих світових стандартів. Важливим кроком стало приєднання України до європейської системи моніторингу радіаційної обстановки, що дає змогу визначати рівень радіаційного фону у будь-якому місці Європи, де експлуатуються АЕС. Що стосується нормативної бази, то цього року енергокомпанією проголошено оновлену Заяву про політику «НАЕК «Енергоатом», що визначає основні напрямки і цілі, які компанія встановлює для себе у багатьох аспектах.
Один з них – план залучення зацікавлених сторін, в ролі яких виступають персонал енергокомпанії та громадськість, органи державного управління, ЗМІ. Він передбачає проведення консультацій, встановлення та підтримання конструктивних відносин, що дозволяють об’єктивно та неупереджено висвітлювати роботу енергокомпанії через розповсюдження інформації на офіційних сайтах АЕС, ЗМІ, у соціальних мережах. До речі, щоквартально до інформаційних осередків атомних станцій надходить близько тисячі звернень, і жодне з них не лишається поза увагою фахівців та громадськості.
Не лишилися без відповідей і питання, які хвилювали славутчан. Цьому, власне, була присвячена друга частина зустрічі. Неодноразово під час подібних заходів представники громадськості озвучують питання компенсації пільг за спожиту електроенергію чи можливість розраховуватися за неї з 50 % знижкою для населення, яке проживає в зоні спостереження АЕС. Сергій Павловський, директор департаменту соціальних питань «НАЕК «Енергоатом», зауважив, що енергокомпанія не є власником виробленої електроенергії, виходячи з цього, не займається продажем.
«Державне підприємство «НАЕК «Енергоатом» лише генерує і передає в об’єднаний енергоринок країни вироблений нашими АЕС кінцевий продукт – електроенергію. А вже ОРЕ від імені держави реалізовує продукцію споживачам, збирає кошти і розраховується з нами за тарифом, який встановлює інший державний орган – Національна комісія регулювання електроенергії. Нам важко отримати ту вартість, яку коштує вироблений нами продукт», - роз’яснив представник енергокомпанії. - Щороку потрібно подавати обґрунтування до тарифу, показувати всі витрати, які передбачатимуться, включати пільги для тих чи інших верств населення, а потім отримувати на це позитивну чи негативну відповідь. Ми не позбавили громадян їх пільг – держава позбавила нас можливості здійснювати платежі. Тому не в нашій компетенції здійснювати здешевлення електроенергії для населення 30-км зони спостереження, потрібно спільно добиватися змін у законах, які регулюють дану ситуацію», - наголосив Сергій Павловський. Також він акцентував, що «НАЕК «Енергоатом» утримує 28 об’єктів соціальної інфраструктури в містах-супутниках АЕС. Це дороговартісні об’єкти: палаци культури, спортивні комплекси, санаторії-профілакторії тощо.
Щодо реальної допомоги, яку надає енергокомпанія для населення, котре проживає в зоні спостереження, - це неухильне виконання Закону, згідно з яким НАЕК щорічно відраховує кошти на забезпечення соціальних потреб територій. Цього року сума відрахувань по Славуті складе близько 3 мільйонів гривень, а по Славутському району – 1,5 млн гривень. «Всі 7 років з часу прийняття закону ми повністю і справно виконуємо свої зобов’язання: перераховуємо кошти у централізований державний фонд, звідки вони надходять у місцеві фінансові державні установи. Проте, не ми здійснюємо і контролюємо цей механізм», - зауважив директор департаменту соціальних питань НАЕК «Енергоатом».
Серед питань, які піднімали учасники засідання, було і зменшення рівня води в річці Горинь і чи бува не діяльність Хмельницької АЕС безпосередньо пов’язана з цим. Начальник відділу охорони навколишнього середовища ХАЕС Олександр Левицький запевнив присутніх, що забір води з річки був лише в останні кілька років і в межах тих лімітів, які надані станції і обґрунтовано дозволені. Ставок-охолоджувач запроектований на роботу чотирьох енергоблоків. Він «найбільший серед усіх атомних станцій України як за площею, так і за об’ємом, а на нашій електростанції експлуатується лише два енергоблоки», - підкреслив Олександр Левицький. Розрахунки свідчать, що ХАЕС на Горинь не впливає, адже водосховище знаходиться значно вище рівня води цієї водної артерії.
В полі зору громадськості були питання експорту вітчизняної електроенергії (яку Україна не продає за кордон), закупівлі ядерного палива, зокрема в американської компанії «Вестінгауз», а також звучали пропозиції щодо створення так званого соціального пакету для населення, що проживає в зоні спостереження Хмельницької АЕС, в який би входили медичне та майнове страхування.
«Для того, аби громадяни почували себе безпечніше, ми і втілюємо Комплексну програму підвищення безпеки на всіх атомних електростанціях України», - підвели підсумок зустрічі представники НАЕК «Енергоатом».
Тетяна Степанюк
Фото Віктора Гусарова