Підвищення безпеки – пріоритет енергокомпанії

24 листопада на Хмельницькій АЕС відбулось обговорення із громадськістю реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України у 2012 році. Представники державної енергетичної компанії звітували про реалізацію екологічних, соціальних заходів, шляхи  досягнення найвищих світових стандартів ядерно-радіаційної безпеки.

На зустрічі були присутні зацікавлені особи, представники громади Нетішина, пенсі­онери Славутчини, активна життєва позиція яких не оминає і діяльність найбільшого енергетичного підприємства регіону. Представники НАЕК «Енергоатом» презентували присутнім програму,  низку виконаних заходів, і тих, що мають бути реалізовані. Заступник директора центру зовнішніх інформаційних комунікацій компанії Данило Лавренов зазначив, що програма виконується за рахунок власних і залучених від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) коштів. Вартість програми становить понад 1,4 млрд євро, з них 600 міль­йонів –  кредитні кошти. До речі, це найбільша позика європейських інституцій в історії України, кредитна ставка якої складає 0,7% річних.

«Варто зауважити, що комплекс заходів дуже великий і здійснюється на усіх чотирьох українських АЕС. Він складається із 1278 основних і 196 додаткових заходів, які розроблені після аварії на Фукусімі і мають бути виконані для досягнення найвищого рівня безпеки відповідно до міжнародних норм», - наголосив Данило Лавренов.

 Начальник управління планування та фінансування Атомпроектінжинірингу Максим Пишний зауважив, що на  кінець вересня поточного року впроваджено 701 захід, з яких 57 - додаткові. Що стосується Хмельницької АЕС, то тут заплановано провести 162 заходи; уже завершено 90. Із запланованих 24 додаткових втілено лише 3. «Хочу відзначити, що згідно з кредитними умовами та правилами ЄБРР усі закупівлі за кредитні кошти відбуваються за європейським законодавством, що дещо стримує у часі. Хоча сама програма підвищення безпеки розрахована до кінця 2020 року», - резюмував представник «Енергоатома».

Суто технічні аспекти програми охарактеризував заступник начальника турбінного цеху Хмельницької АЕС Дмитро Карпінський, наголосивши, що насамперед замінюється обладнання на значно надійніше, безпечне та удосконалене. В пріоритеті впровадження системи діагностики, автоматичного пожежогасіння, заміна інформаційно-обчислювальних систем.

Також на зустрічі було презентовано виконання плану соціальних та екологічних заходів, що включає в себе Комплексна програма підвищення безпеки. А це моніторинг  діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» у сфері екології, охорони здоров’я та праці, соціальної політики стосовно персоналу енергокомпанії та населення, яке про­­живає у 30-кілометрових зонах спостереження АЕС України. В полі зору перебуває також аварійна готов­ність, поводження з радіоактивними від­ходами і відпрацьо­ваним ядерним паливом, підготовка до зняття з експлуатації енергоблоків. Усі ці нап­рямки ретельно від­слід­ковуються, а результати надаються європейським кредиторам згідно з умовами договору.

Щодо реалізованих заходів згідно з планом, то у 2017 році вітчизняна енергокомпанія отримала міжнародні сертифікати, які стосуються системи екологічного управління та управління персоналом. Вони засвідчують, що у цих нап­рямках «НАЕК «Енерго­атом» діє на рівні високих світових стандартів. Важливим кроком стало приєднання України до європейської системи моніторингу радіаційної обстановки, що дає змогу визначати рівень радіаційного фону у будь-якому місці Європи, де експлуатуються АЕС. Що стосується нормативної бази, то цього року енергокомпанією проголошено оновлену Заяву про політику «НАЕК «Енергоатом», що визначає основні напрямки і цілі, які компанія встановлює для себе у бага­тьох аспектах.

Один з них – план залучення зацікавлених сторін, в ролі яких виступають персонал енергокомпанії та громадськість, органи державного управління, ЗМІ. Він передбачає проведення консультацій, встановлення та підтримання конструктивних відносин, що дозволяють об’єк­тивно та неупереджено висвітлювати роботу енергокомпанії через розповсюдження інформації на офіційних сайтах АЕС, ЗМІ, у соціальних мережах. До речі, щоквартально до інформа­ційних осередків атомних станцій надходить близько тисячі звернень, і жодне з них не лишається поза увагою фахівців та громадськості.

Не лишилися без відповідей і питання, які хвилювали славутчан. Цьому, власне, була присвячена друга частина зустрічі. Неодноразово під час подібних заходів представники громадськості озвучують питання компенсації пільг за спожиту електроенергію чи можливість розраховуватися за неї з 50 % знижкою для населення, яке проживає в зоні спостереження АЕС. Сергій Павловський, директор департаменту соціальних питань «НАЕК «Енергоатом», зауважив, що енергокомпанія не є власником виробленої електроенергії, виходячи з цього, не займається продажем.

«Державне підприємство «НАЕК «Енерго­атом» лише генерує і передає в об’єднаний енергоринок країни вироблений нашими АЕС кінцевий продукт – електроенергію. А вже ОРЕ від імені держави реалізовує продукцію споживачам, збирає кошти і розраховується з нами за тарифом, який встановлює інший державний орган – Національна комісія регулювання електроенергії. Нам важко отримати ту вартість, яку коштує вироблений нами продукт», - роз’яснив представник енергокомпанії. - Щороку потрібно подавати обґрунтування до тарифу, показувати всі витрати, які передбачатимуться, включати пільги для тих чи інших верств населення, а потім отримувати на це позитивну чи негативну від­повідь. Ми не позбавили громадян їх пільг – держава позбавила нас можливості здійснювати платежі. Тому не в нашій компетенції здійснювати здешевлення електроенергії для населення 30-км зони спостереження, потрібно спільно добиватися змін у законах, які регулюють дану ситуацію», - наголосив Сергій Павловський. Також він акцентував, що «НАЕК «Енергоатом» утримує 28 об’єктів соціальної інфраструктури в містах-супутниках АЕС. Це дороговартісні об’єк­ти: палаци культури, спортивні комплекси, санаторії-профілакторії тощо.

Щодо реальної допомоги, яку надає енергокомпанія для населення, котре проживає в зоні спостереження, - це неухильне виконання Зако­ну, згідно з яким НАЕК щорічно відраховує кошти на забезпечення соціальних потреб територій. Цього року сума відрахувань по Славуті складе близько 3 мільйонів гривень, а по Славутському району – 1,5 млн гривень. «Всі 7 років з часу прийняття закону ми повністю і справно виконуємо свої зобов’язання: перераховуємо кошти у централізований державний фонд, звідки вони надходять у місцеві фінансові державні установи. Проте, не ми здійснюємо і контролюємо цей механізм», - зауважив директор департаменту соціальних питань НАЕК «Енергоатом». 

Серед питань, які піднімали учасники засідання, було і зменшення рівня води в річці Горинь і чи бува не діяльність Хмельницької АЕС безпосередньо пов’язана з цим. Начальник відділу охорони навколишнього середовища ХАЕС Олександр Левицький запевнив присутніх, що забір води з річки був лише в останні кілька років і в межах тих лімітів, які надані станції і обґрунтовано дозволені. Ставок-охоло­джувач запроектований на роботу чотирьох енерго­блоків. Він «найбільший серед усіх атомних станцій України як за площею, так і за об’ємом, а на нашій електростанції експлуатується лише два енергоблоки», - підкреслив Олександр Левицький. Розрахунки свідчать, що ХАЕС на Горинь не впливає, адже водосховище знаходиться значно вище рівня води цієї водної артерії.

В полі зору громадськості були питання експорту вітчизняної електроенергії (яку Україна не продає за кордон),  закупівлі ядерного палива, зокрема в американської компанії «Вестінгауз», а також звучали пропозиції щодо створення так званого соціального пакету для населення, що проживає в зоні спостереження Хмельницької АЕС, в який би входили медичне та майнове страхування.

«Для того, аби громадяни почували себе безпечніше, ми і втілюємо Комплексну програму підвищення безпеки на всіх атомних електростанціях України», - підвели підсумок зустрічі представники НАЕК «Енергоатом».

Тетяна Степанюк

Фото Віктора Гусарова