Пильнувати, щоб риби вдосталь мати

З першого квітня на більшості водойм нашої держави запрова­джено своєрідний мораторій на будь-який вилов риби. Ця процедура регулюється низкою відповідних документів із залученням до її виконання різних державних структур. До збереження рибних ресурсів в регіоні причетні і працівники Хме­льницької АЕС, зокрема, команда охорони ЗВВО ставка-охолоджувача, на чолі якої знаний захисник природи Леонід Кметь. Він погодив­ся відповісти на запитання  представників мас-медіа.

- Леоніде Володимировичу, немає сумніву, що нинішня пора у зв’язку із нерестом є для вас і ваших колег напруженою.

- Слід сказати дещо по-іншому: ніколи розслаблятись у будь-яку пору. Ми охороняємо і контролюємо один із найбільших об’єктів електростанції – водосховище. Воно задіяне у технологічних процесах виробництва електроенергії, тому має стратегічне значення. Вода, яка знаходиться в ньому, використовується для охолодження тепломеханічного обладнання. До її фізико-хімічних характеристик є свої вимоги. На оптимальному рівні їх вдається підтримувати за рахунок такого процесу, як біомеліорація. Роль риби у цьому процесі важко переоцінити.  Оптимальний стан  водного середовища  здатні підтримувати природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. У кожного виду риб, якщо сказати образно, свої завдання та функції. Наприклад, білий амур здатний поїдати водорості і попере­джає заростання водного простору рослинністю. Дещо по-іншому веде себе товстолоб. Він пропускає через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом, і очищає воду. Короп, плітка, карась також мають свою кормову базу, частину якої становлять дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що знаходиться у нашому водосховищі, працює на підвищення якості води і, звичайно, безпеки діючих енергоблоків. Зараз у неї відповідальний період – нерест. Від успішності нересту залежить поповнення рибних запасів. Не випадково ми долучились до проведення загальнодержавної операції «Нерест-2017». Основна її мета – боротьба із браконьєрством. Наша команда охорони ЗВВО ставка-охолоджувача активно співпрацює із Державною екологічною інспекцією Хмельницької області, інспекторами Управління охорони використання i відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства, Управлінням Національної поліції України у Хмельницькій області в рамках проведення  рейдових перевірок та інших важливих заходів, передбачених чинним законодавством. Створені оперативні групи, на які покладено обов’язки  боротьби із браконьєрством та іншими неправомірними діями у період заборони вилову водних живих ресурсів.

- Практика свідчить, що завжди знаходяться особи, які намагаються порушувати закони та певні вимоги. Які у таких випадках передбачені санкції?

- Порушення правил рибальства регламентовано  статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тут передбачено попередження або накладення штрафу на громадян в розмірі від 34 до 170 гривень. На посадових ociб - від 170 до 510 гривень. Існує таке юридичне поняття, як «грубе порушення правил рибальства». Мова йде про рибальство із використанням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь ловлі, промислових знарядь ловлі, без відповідних дозволів на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмі­рах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову. Перераховані мною дії караються накладанням штрафу від 340 до 680 гривень із конфіскацією знарядь вчинення правопорушення. За протиправні дії,  скоєні посадовими особами, сума штрафу складає від  510 до 850 гривень. Також передбачена конфіскація знарядь і засобів, які використовувались в процесі вилову живих водних ресурсів.

- Є категорія громадян, які  незаконний вилов намагаються реалізувати через різні торговельні точки.

- Якщо такі факти встановлюються, то на винних також накладаються адміністративні штрафи. Про порушення порядку придбання чи збуту  водних живих ресурсів  йдеться у ч.1 ст.88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи передбачені у розмірі від 51 до 255 гривень. Суворіше покарання передбачене за аналогічні дії в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, біоресурси яких занесені до Червоної книги України і охороняються згідно із міжнародними договорами. За протиправні дії тут передбачені штрафи від 1700 до 3655 гривень. Якщо незаконне заняття рибним промислом заподіяло значну шкоду, то може бути передбачена й кримінальна відповідальність за ст. 249 ККУ у вигляді штрафу від 1700 до 3400 гривень або обмеження волі строком до 3-х років та конфіскацією засобів промислу. Крім цього, за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесені збитки, які заподі­яні внаслідок незаконного добування, збирання або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України. Розрахунок здійснюється за схемою, де ціна однієї особини риби коливається від 17 до 2550 гривень. Не важко уявити, якою буде «ціна» незаконного улову, коли він може сягнути десятка і більше кілограм.

- Леоніде Володимировичу, у своїй розповіді ви сказали про постійне патрулювання вашою командою охорони водосховища електростанції. Від початку оголошення нересту вдалося зафіксувати порушників?

- Так. Це в основному рибалки-аматори, які нехтують основними правилами рибальства. На них нашими громадськими інспекторами складені відповідні адміністративні протоколи. Але, як мовиться, порушення бувають різні. Трапляється, що ми обмежуємось звичайним попере­дженням. Це дієвий засіб на добропорядних громадян. Ми залучаємо до виховної функції громадських активістів. Хороші слова хочу сказати про членів «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС», роботою якого опікується працівник цеху теплової автоматики та вимірювань Сергій Онищук. Такі рибалки дисципліновані і обізнані із основними правилами рибальства, технікою безпеки поводження на водоймі. До речі, під час нересту вони допомагають нам у роботі.

- А браконьєри?..

- З ними ми у  постійному протиборстві. Нещодавно у ході патрулювання нашої водойми вдалося вилучити сітку завдовжки триста метрів. Знайшли й дві замасковані раколовки. Головне в нашій роботі – з’явитися тоді, коли тебе не бачать і не чекають. Наша команда стала значно маневренішою завдяки використанню на катері нових двигунів. Їх закупівлі посприяло керівництво Хмельницької АЕС.

- Зараз у нашій державі триває процес реформування різних структур, зокрема, й Управління охорони використання i відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства. Як, на вашу думку, такі заходи сприятимуть покращенню збереження водних ресурсів?

- Мета кожної реформи – підвищити ефективність на конкретній ділянці роботи. Зараз у різних областях нашої держави створюються так звані водні патрулі. Хмельниччина у цьому питанні дещо відстає. Це позначається й на контролі водойм, яких у нас є велика кількість. Щоб протистояти браконьєрству, потрібно створювати структуру не тільки з відповідними повноваженнями, а й мати хороше технічне оснащення. Як показує життєвий досвід, порушники закону завжди тримають руку на пульсі науково-технічного прогресу і використовують новітні засоби для незаконного посягання на державні біоресурси.

- Донедавна ви працювали інспектором Державної сільськогосподарської інспек­ції у Хмельницькій області. Це великий досвід.

-У народі кажуть, що знання і досвід за плечима не носять. Але вони важливі у кожній роботі. Я хотів би зробити акцент дещо в інший бік. Хмельниччина є моєю батьківщиною. Тут я зробив перші кроки, тут реалізував себе як людина, як фахівець. Мені не байдуже, якою вона залишиться для прийдешніх поколінь. Повагу до природи, всього довкілля потрібно прищеплювати ще з пелюшок. Тоді й буде боліти душа за зламане деревце, висушене озеро чи знищену рибу. Щоб могла щось вагоме досягти громада, треба завжди починати з себе…

Олександр Шустерук

На знімку: начальник команди охорони ЗВВО ставка-охолоджувача Леонід Кметь (в центрі) із заступником Миколою Рудиком та механі­ком із суднових систем Іваном Бабі­йчуком під час чергування.

Фото автора