Генеральний директор ХАЕС Андрій Козюра
Півтори тисячі номерів газети атомників Хмельниччини – це 1500 миттєвостей з історії нашого колективу, надзвичайно великий фактаж життєпису станції і різнобічний зріз діяльності всіх виробничих ланок. Спресовані у газетні рядки сентенції лаконічно, а часом і розлого засвідчують здобутки і проблеми, що ставив перед атомниками час. Газетярі приклали значних зусиль, аби доступно донести читачеві весь спектр діяльності колективу станції, його фахівців, збагачували читача технічними знаннями, що є складовою роботи цехів і відділів, допомагали у пошуку істини щодо призначення атомної енергетики. Багата палітра справ поза виробництвом також у системі координат діяльності редакції. Спорт, мистецьке життя, відпочинок, дозвілля, сторінки історії – це те, що урізноманітнює газету, знаходить відгук у читача. Побажаємо редакційному колективу утримувати досягнуті висоти, нових тем і авторів.
Миттєвості, спресовані в роки
Півторатисячний номер часопису «Перспектива» побачив світ. З огляду на 29-літню історію газети можна констатувати, що головне своє завдання – формування позитивної думки про діяльність колективу Хмельницької АЕС, - редакційний колектив виконав.
У наказі тодішнього керманича станції В.Г.Сапронова від 1.06.1991 року зобов’язувалось створити на ХАЕС редакцію газети «Хмельницька АЕС» у складі відділу зовнішніх зв’язків та інформації для виконання наступних завдань: своєчасного та об’єктивного висвітлення виробничих процесів з метою зміни негативного ставлення населення до ядерного об’єкта; відображення економічного стану ХАЕС; доведення до працівників станції інформації про зміни у соціальній сфері станції; збирання оперативної інформації для узагальнення та передачі у інші засоби масової інформації про радіаційну обстановку, стан водних ресурсів, культуру безпеки виробництва, трудові будні тощо; створення іміджу безпечного передового підприємства галузі.
Автор даних рядків приступив до виконання місії наприкінці року із висвітлення Дня енергетика. Перед тим побачили світ сигнальний випуск «Хмельницької АЕС» (такою була назва газети) за №1, позначений липнем, а згодом, у серпні, знову ж таки за №1 виходить ще одна газета накладом у три тисячі екземплярів, з розповіддю про перший шкільний дзвоник, інтерв’ю Ігоря Петровського із головою міської Ради народних депутатів Іваном Гладуняком, аналізом про втрати від мораторію від заступника директора ХАЕС з економіки Бориса Демидюка тощо.
Творення газети – процес копіткий і нервовий. Плануєш, що подія відбудеться об 11.00, а її перенесено на вечір; що матимеш розгорнутий коментар від компетентної особи, а тобі пояснюють, що питання у стадії вивчення і буде зрозумілим наступного місяця, або ж року; сподіваєшся на гарну ілюстрацію, а на знімку лише очі, бо пандемія; розмірковуєш над макетом, що така-то замітка стане на сторінку першу, а через брак місця ставиш на четверту; міняєш заголовки, бо в кожному слово «електроенергія»… і таке інше. Вимог багато, як журналістських, етичних, політичних, так і поліграфічних. Порцію адреналіну отримаєш обов’язково.
В якості прикладу згадаємо судові позови проти газети за матеріал «Як не треба любити Україну або патріотизм навпаки» та «Маю честь», претензії щодо упередженості від профспілкових лідерів, полемічні перепалки з колегами по журналістському цеху. В числі найрезонансніших матеріал у львівській газеті «Експрес» (1995 рік), у якому сенсаційно описувалась картина апокаліпсису: турбіна «з гуркотом рухнула вниз, змітаючи все на своєму шляху», «…почала вириватись радіоактивна пара», «почалась пожежа», а начальство «сіло на чемодани», прикривши екскурсією дітей на станцію наслідки аварії!
У позові до газети було вказано, що «потрібно буде не один місяць копіткої роботи працівників Інформаційного центру ХАЕС та фахівців станції, щоб повернути довір’я людей і те позитивне ставлення до Хмельницької АЕС, яке вже було досягнуто. В результаті «реагування» на цей допис Хмельницька АЕС витратила не один десяток мільйонів карбованців на передачу спростування у засобах масової інформації. На відволікання спеціалістів від роботи для роз’яснень населенню по факту появи даного допису у газеті «Експрес».
Зауважу, що досягти певного рівня довіри у читачів округи, колег по перу було не просто. І саме цю позицію ми вважали і вважаємо найважливішою. Нас визнають як компетентних і неупереджених трансляторів справ найчисельнішого колективу краю.
Щоб цього досягти, ми зробили наступне
Редактор часопису став автором гімну Хмельницької АЕС, а кореспондент Олександр Шустерук ініціював виготовлення унікальної відзнаки – «Лицар спорту ВП ХАЕС».
У спорткомплексі “Енергетик” проведено 28 турнірів з міні-футболу на призи газети “Перспектива». Тисячі футболістів-аматорів отримали фізичне загартування і позитивні емоції.
Двотисячного року з’явився плакат за авторством В.Гусарова про досягнення профспілкових спортсменів ХАЕС в період 1997 – 2000 роки. Розширений варіант цього матеріалу з’явився 2003 року у книзі „Спортивний олімп України”.
2001 року фотожурналісти Валерій Валуєв взяв участь у фотоконкурсі “Красо України Поділля”, який походив у Кам’янці-Подільському і був відзначений дипломом.
Віктор Гусаров був обраний до складу редколегії журналу “Вісник УкрЯТ”, понад десять років очолював УкрЯТ у Нетішині. Крім цього редактор входив до складу профспілкового комітету Хмельницької АЕС і очолював комісію з питань інформації.
Спільно з Хмельницькою обласною організацією Національної спілки журналістів та Українським ядерним товариством газетярі організували великий семінар з круглим столом під назвою “Проблематика екології, безпеки життєдіяльності людини у регіонах розташування АЕС та її висвітлення у засобах масової інформації”. В семінарі взяли участь журналісти з Дунаївців, Кам’янця-Подільського, Летичева, Хмельницького, інших міст області (всього понад 20 чоловік), науковці провідних інститутів Києва та Хмельницького, народний депутат України П.Сабашук. З’ясовувались основні позиції щодо ставлення людей до атомної енергетики, екологічні та психологічні проблеми. Матеріали про семінар надруковано у “Журналісті України”, “Подільських вістях”, ряді часописів Хмельниччини, передано по радіо та телебаченню.
2003 року очолювана В.Гусаровим Нетішинська міська організація Національної спілки журналістів була визнана кращою первинною в Хмельницькій області.
З нагоди пуску другого енергоблока 2004 року написана книга "Енергія єднання", яка розповідає про станцію, місто та економічні особливості, історичні події, що відбувались у 30-кілометровій зоні протягом віків. Праця журналіста була відзначена 2006 року обласною премією імені Сіцинського в галузі історико-краєзнавчої роботи та збереження пам’яті минувшини з врученням пам’ятної медалі та Диплома „За вагому науково-дослідницьку роботу по вивченню історії та культури Поділля, книгу „Енергія єднання”, активну творчу та громадську діяльність”.
Редакційний колектив брав безпосередню участь у ряді акцій, спрямованих на піднесення іміджу ХАЕС, зокрема сходженні на найвищі вершини Українських Карпат – Говерлу, Петрос та встановлення на них прапорів.
Серед ініціаторів і реалізаторів велопробігу 2003 року між Нетішином і Кузнецовськом з нагоди пуску 2-го енергоблока були журналісти «Перспективи» Віктор Гусаров, Олександр Шустерук та Валерій Валуєв,. Репортажі з траси потрапляли у радіоефір, низка схвальних відгуків піднесла славу колективу атомників і, безумовно, нашого видання.
У 2005 році у Нетішинському міському краєзнавчому музеї Олександр Шустерук організував першу в Україні виставку вінілових платівок (після припинення їх випуску на початку 90-их років минулого століття жодної виставки у музеях нашої держави не організовувалось). Він представив власну колекцію грамплатівок, яка складає понад три тисячі екземплярів. Організація виставки мала велике пізнавальне значення для учнів шкіл та училищ Хмельницької та Рівненської областей, які з екскурсіями навідувались у краєзнавчий музей. Розповіді про оригінальний проект з’явились на шпальтах газет - “ Проскурів”, “Подільські вісті”, “Провінційна газета”, “Рівне-ракурс”, у журналі “Citi Life“.
Того ж року кореспондент та головний редактор газети „Перспектива” отримали відповідно Грамоту та Подяку Президії ЦК Атомпрофспілки „За активне і послідовне висвітлення через газету „Атомник України” роботи профспілкових організацій, їх лідерів та профактивістів із соціально-економічного і трудового захисту працівників, підвищення мотивації, збереження і примноження профспілкових лав”. Такої ж відзнаки вони удостоєні і 2007 року.
2006 року редактор О.Сокол відзначена грамотою командувача Внутрішніми військами України, кореспондент газети О.Шустерук названий Громадською радою з розвитку м. Нетішин „Людиною року 2005-2006”.
2007 року журналісти газети „Перспектива” та телестудії ХАЕС отримали сертифікат Національного університету „Острозька академія” за навчальним курсом „Специфіка використання PR- технологій в сучасних українських умовах”.
2008 року кореспондент газети О.Шустерук за участі адміністрації та колективу ХАЕС здійснив викладання монетами найбільшого в Україні герба держави, організував зустріч із викладачами Острозької академії. Нагороджений Дипломом «Книги рекордів України», «Почесною грамотою ХАЕС», відзначений дипломом Українського ядерного товариства.
З нагоди 50-річчя НСЖУ у 2009 році Віктор Гусаров був відзначений Дипломом та «Почесним знаком НСЖУ». За внесок у мистецько-культурні проекти Олександр Шустерук нагороджений Почесною грамотою Хмельницької облради.
Багато нового про колектив ХАЕС довідались пересічні громадяни держави від наших журналістів під час участі у традиційних чемпіонатах любителів сала, що проводяться у Луцьку. Доповідь «Використання продуктів переробки сала під час планово-попереджувальних ремонтів на Хмельницькій АЕС», стала надбанням брошури, а чотириблочний макет станції, виготовлений з цього неперевершеного продукту нашими кулінарами, викликав велике захоплення у медійників та учасників свята.
Виставка «Світ захоплень працівників Хмельницької АЕС» представила колекції монет, банкнот, значків, марок, листівок, гральних карт від працівників станції. А ще була виставка «Дембельський альбом». Про цю акцію вийшов в ефір репортаж в одній із інформаційних програм телеканалу «ІСТV».
На слуху і в аналах історії захід із викладення монетами восьмиметрового герба України на День незалежності. Хочеться нагадати, що рекорд був благодійним і зібрані понад шість з половиною тисяч гривень (близько 25 тисяч монет різного номіналу) були передані Сашкові Турчаку на лікування.
Причетні газетярі і до світового рекорду на найдовший автограф. Сотні працівників атомної станції розписались на аркушах паперу, склавши які докупи, утворилась смуга у кілометр сто метрів.
Посприяли працівники редакції одноденному переходу у 138 кілометрів, який здійснив працівник станції Вячеслав Поліщук.
О.Шустерук приклав чимало зусиль, аби віднайти документи і засвідчити факт світової першості у Нетішині вулиці Висоцького. Згодом ми взяли участь у організації встановлення відповідного знака на одному з будинків міста.
Протягом останніх п’яти років «богатирі» колективу активно вписувались у спортивне життя колег з Рівненщини. Ми є неодноразовими призерами змагань журналістів Рівненщини із тенісу, армреслінгу, підняття гирі, перетягування канату.
В редакції працює три члени Спілки журналістів України, Віктор Гусаров та Олександр Шустерук відзначені НСЖУ «Золотою медаллю журналістики». Загальний журналістський стаж працівників редакції сягає 120 років.
Газетярі були в числі авторів книг «Хмельницька АЕС. 30 років надійної експлуатації», «Стрімка вертикаль», «Нетішин. Хронологія сучасності», майже всіх випусків «Вісника нетішинського краєзнавчого музею», численних буклетів.
.jpg)
З 2000 року в Нетішині на базі міської бібліотеки діє літературна студія “Натхнення”, яку очолює Віктор Гусаров. Яскраве літературне сузір’я нетішинських талантів об’єдналося за покликом душі, згуртувало людей, закоханих у літературу, стало своєрідним осередком творчого спілкування для всіх, кому не байдуже поетичне слово, та об’єднало обдаровану молодь з метою спілкування, знайомства членів студії і жителів міста з новими творами та публікаціями літераторів міста. Серед студійців чотири лауреати обласних премій, два члени Спілки письменників України, самодіяльні композитори, художники.
Наша участь у всьому цьому розмаїтті подій не самоціль, а складова роботи, що приносить плідні результати. Пережите і відчуте на собі лягає у рядок впевненіше, вагоміше, переконливіше.
Не тільки журналісти
До творення газети з самого початку її життя причетні поліграфісти. Був час, коли місцевий Гутенберг Анатолій Переятинець та оператори комп’ютерної верстки Олена Калугіна і Юлія Ісупова входили до однієї структури із газетярами. На зорі створення нашого видання автор цих слів, редактор Ольга Сокол і Анатолій Переятенець мали на трьох один стіл. Кімната затемнювалась на годину, аби здійснити проявлення плівки, на яку виводився черговий номер газети. Згодом ми розійшлись по різних приміщеннях і відділах, але всі роки працювали у тісному контакті. Набір, а головне – верстка, завжди здійснювалась на базі дільниці оперативного друку. Там же й вичитувались гранки, а до березня поточного року друкувалось видання. «Доісторична» друкарська машина ПОЛ-35 і до сьогодні виконує благородну місію, видаючи тиражі різноманітної поліграфічної продукції. У творенні газети брали безпосередню участь Тетяна Степаненко, Віта Бринза, Марія Бороган, Іван Ходорчук, Олексій Ковальчук, час від часу до її появи були причетні Жанна Вем, Надія Підгородецька, Світлана Юртаєва, Таміла Коршук, вели облік Ольга Янча та Світлана Кордан. Нинішній керівник дільниці Ігор Клімик (на знімку) зауважує, що з’явилась нова техніка, спроможна давати якісні відбитки на друк. Проте для газети потрібен формат А-2. Тому видання відправляється у Тернопіль на відповідну техніку.
Герої наших публікацій
На сторінках нашого видання були світлини та репортажі «з місця події» про всіх Президентів України, окрім Володимира Зеленського. Ми висвітлювали перебування на ХАЕС керівництва парламенту і Кабінету Міністрів, галузевих очільників, депутатів Верховної та місцевих рад, духовних осіб, науковців, колег по перу.
На сторінках видання виступали провідні спеціалісти в галузі атомної енергетики, друкувалась різноманітна статистична інформація про роботу АЕС, результати роботи на ХАЕС фахових комісій, постанови, що стосувались роботи енергетичного комплексу, наводилися техніко-економічні показники роботи ХАЕС, таблиці результатів контролю доз гамма-випромінювання на місцевості навколо ХАЕС, постанови трудового колективу... Ми спілкуємось з активістами, яких на ХАЕС та у місті чимало. Зокрема найтісніші зв’язки у редакції з фахівцями таких підрозділів, як комунальне господарство і гідротехнічний цех, енергоремонтне підприємство і хімцех, НТЦ, відділ контролю металу, ВСР, СВНіПБ, турбінний цех, відділ кадрів, спорткомплекс, профспілка.
Нам допомагають у виборі тем керівники підрозділів станції та профкому, несуть власні дописи члени Спілки журналістів України Петро Шелепало та Віктор Войковський, численні активісти. Особлива співпраця з працівниками краєзнавчого музею.
«Корінні» ж перспективці, яким щира подяка за щирість, працьовитість, професіоналізм. це Ольга Сокол, Олександр Шустерук та Тетяна Степанюк. Сподіваюсь, вони будуть творцями і 2000 номера.
Віктор Гусаров, головний редактор газети «Перспектива»
