Пiзнавально, науково, захоплююче про Нетiшин i нетiшинцiв

Презентація  шостого за ліком «Вісника Нетішинського краєзнавчого музею» відбулась у стінах однойменного закладу.

Черговий випуск  приурочено 30-річчю пуску першого енергоблока Хмельницької атомної електростанції. Він містить матеріали з історії енергетики, розвитку міста, знайомить з особистостями, які стояли біля витоків  спорудження і введення в експлуатацію станції.

Ведуча заходу - директор музею і водночас відповідальний редактор збірника - Оксана Кононюк наголосила на необхідності вчасно зафіксувати локальну історію, поки з нами поруч живуть люди – очевидці й учасники тих важливих подій.

Тарас Вихованець, заступник директора музею з наукової роботи, науковий та літературний редактор збірника, представив аудиторії структуру «Вісника», детальні­ше зупинився на висвітлених у ньому темах. Зокрема на сторінках видання поділилися спогадами  безпосередні учасники знаменних подій, які, перебуваючи на відповідних посадах, несли велику відпові­дальність за свою ділянку роботи: начальник реакторного цеху у 1987 році Микола Дудченко, керівник управління будівництва ХАЕС Олександр Селіхов, реакторник, а згодом генеральний директор станції Володимир Софіюк, який особисто побував на презентації і поспілкувався з її учасниками. Привітав присутніх заступник генерального директора ХАЕС Віктор Демидюк. Він зазначив надзвичайну роль підприємства у житті міста і області, пригадав головні віхи у становленні колективу, наголосив на високій значимості роботи по збереженню свідчень сучасників, котрі доклали знання і уміння у спорудження і експлуатацію ХАЕС.

Гортаючи сторінки «Вісника», потрапляємо у різні періоди життя міста, яке потребувало житла, їдалень, служб побуту, автотранспорту, цегли і бетону, закладів відпочинку тощо. Появу першого дитячого садочка міста дослідила науковий працівник музею Зоя Тунцева. Село Кривин прихистило перших малят наших будівничих, а у селі Нетішин була його філія. У Кривині заклад розташовувався на базі колишнього колгоспного дитсадка, а у Нетішині для цього прислужилось старе житлове приміщення колгоспу.  Обидві споруди не могли задовольнити зростаючих потреб міста і припинили своє існування з відкриттям у 1981 році дитсадка на 320 місць.

Історію атомного гіганта та його міста-супутника на сторінках часопису «Энергостроитель» ґрунтовно опрацював Тарас Вихованець. Завдяки періодичному виданню управління будівництва ХАЕС, яке побачило світ 1981 року і проіснувало більше 35 років,  є змога дізнатися про етапи будівництва атомної електростанції та міста, атмосферу, що панувала в колективах, здобутки і прорахунки атомобудівців.

Тарас Вихованець зазначив, що історичні видання на кшталт книг Л.Троценко «Хмельницька АЕС», В.Гусарова «Енергія єднання», авторського  посібника «Історія Нетішина», не передають атмосфери, творчого злободення і настрою, яким жили першопрохідці. «Энергостроитель» дає уяву про внутрішній пульс тих знаменних подій. Автори матеріалів – Валерій Басиров, Олексій Тимощук, Микола Заріцький,  Михайло Ільчук, Микола Радішевський, Микола Панасюк,  герої буднів, дійові особи тих чи інших подій – О.Рагузін, А.Третяк, І.Малюк, О.Троценко, В.Палкіна, Б.Галамага та десятки інших відтворюють атмосферу співучасті у трудових процесах вісімдесятих років. Цікаво слідкувати за ритмом будівництва, думками авторів. Зазначимо, що часопис висвітлював різноманітну палітру – будівництво, парті­йна та комсомольська робота, виховання, культурно-мистецьке життя, літературна творчість тощо.

 Відзначимо, що Тарас Вихованець опрацював низку документів підготовчого етапу будівництва Хмельницької АЕС. Ці додатки цікаві наявністю обґрунтувань появи майбутньої станції саме у Нетішині, розпорядчими документами за підписом державних осіб, вказівками щодо відселення людей із сіл Дорогоща, Сільце та Нетішин,  визначенням обсягів робіт тощо.

Краєзнавець, редактор часопису атомників «Перспектива» Віктор Гусаров у матеріалі «Найбільший благодійник краю» розповів про внесок Хмельницької АЕС у розбудову міста і регіону. Не кожен усвідомлює, що саме з будівництвом ХАЕС напряму пов’язана поява низки автодоріг, шляхопроводів через залізничні шляхи, кабельних ліній, артезіанських свердловин, газопроводів, медичних, освітніх та культурно-мистецьких закладів, мостів, зрештою красеня Нетішина, нині міста обласного значення. Хмельницька АЕС щорічно наповнює майже третину обласного бюджету, понад сімдесят відсотків міського.

В.Гусаров дослідив обставини написання книги «Ті, що запалюють сонце», яка так і не побачила світ через Чорнобильську катастрофу. У рубриці «Вибрані «портрети» працівників Хмельницької АЕС» знаходимо розповіді про А.Шестак, В.Годнєва.

Кореспондент «Перспективи», популяризатор різнобі­чних уподобань працівників станції Олександр Шустерук познайомив читачів із історією найбі­льшого в Україні об’єд­нання рибалок – «Клубом рибалок-аматорів ВП ХАЕС». Учасник більшості змагань, він, як мовиться, зсередини подивився на процес підготовки та «процедуру» змагань, які є регулярними і проводяться як на ставку-охолоджувачі ХАЕС, так і на інших водоймах України.

Директор краєзнавчого музею Оксана Кононюк присвятила розві­дку першому літописцю Хмельницької АЕС – Любові Троценко, науковий працівник музею Віктор Войковський розповів про родину першопрохідців Івана та Галину Кулькових. До речі, весь «Вісник» на 80 відсотків проілюстрований світлинами колишнього фотокореспондента «Энергостроителя» та «Нетішинського вісника» Віктора Войковського.

Науковому працівнику музею Оксані Іванець належить дослі­дження про створення мозаїки «Прометей» на готелі «Горинь», а Галина Фурманчук, Валерій Походонько, Оксана Кононюк повідали  факти двадцятирічної історії мистецької галереї «Арт-ПЛАСТ». Ця структурна одиниця музею є важливим центром виставкової діяльності, що виводить наше місто в розряд знаних культурних центрів області і України.

Вітальне слово учасникам заходу висловив кандидат історичних наук, викладач Національного університету «Острозька академія» Микола Близняк, автор історичної розвідки, що увійшла до збірника, - «Інвентар Межиріча (Острозького) 1728 року».

У розділі «Студії з історії регіону» краєзнавець з Острога Олександр Позіховський дав характеристику поселенню трипільської культури біля села Хорів. Віталій Ткач з м. Дубно охарактеризував знахідки доби міді та бронзи з листвинського городища. Киянин Ігор Тесленко  досліджував проблеми походження назви топоніма Улашанівка-Улашинівка. Наш земляк, нині киянин, директор Центрального державного кінофотофоноархіву України Владислав Берковський дослідив «Фільваркове господарство Славутського ключа у XVIII столітті». Провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею  Сергій Єсюнін описав промислові підприємства Південно-Східної Волині в межах Хмельниччини за матеріалами журналу фабричного інспектора (1891).  Зокрема знаходимо характеристику кількох підпри­ємств у Полонному, Славуті,  селах Ташки, Михля та Поляни.

Сучасне горбоутворення на теренах Славутського району стало фактом дослідження Валерія Напиткіна з Хмельницького.

У розділі «Бібліографія» низка оглядів про джерела для вивчення краєзнавства краю.

Найкращі побажання організаторам і авторам з надією на перспективу  появи нових видань висловили представники культури, освіти та бібліотечної мережі міста.

Віктор Павлов

Фото Віктора Гусарова