Плани амбітні, реалізувати їх під силу
Через три місяці сплине рік роботи Сергія Количева радником генерального директора Хмельницької АЕС. Посада нова як для нього самого, так і для колективу станції загалом. Отож, під час зустрічі з журналістами розмова йшла про функції і завдання РГД, виклики, які підносить життя і пошук оптимальних шляхів вирішення назрілих проблем.
Посаду радника генерального директора, будемо відвертими, не всі сприйняли однозначно, розцінивши її як зайву ланку в структурі управління. Мовляв, є ж на станції заступники генерального директора за напрямками, головний інженер та його заступники.
- Усі вони – фахівці своєї справи і успішно виконують покладені на них обов’язки, – каже співрозмовник. – До того ж, генеральний директор професійна і обізнана людина, нібито й не потрібен йому радник. Але це тільки на перший погляд здається все просто.
Найвідповідальнішим у роботі керівника структурного підрозділу компанії вважаю прийняття конкретних рішень за різними напрямками діяльності підприємства. Базуючись при цьому на колосальному масиві різнобічної інформації, у якому певний відсоток грішить недостовірністю. Відтак, треба зважати на ризики, які можуть нести прийняті рішення і їх миттєво відчує на собі персонал станції та підрядних організацій, постачальники, та й зрештою усі нетішинці, оскільки місто й ХАЕС тісно взаємопов’язані. Скрупульозний підхід до інформації, яка надходить з різних джерел, зваження усіх позицій – основа основ на шляху до досягнення поставленої мети. Радий, що іноді вдається запропонувати Андрію Ростиславовичу слушну пораду, яка допоможе врахувати можливі ризики і звести їх нанівець вивіреними рішеннями.
Спектр питань, якими доводиться щоденно займатися раднику генерального директора, за його словами, доволі широкий і не обмежується, як це багатьма сприймається, економічним та фінансовим напрямком. Багато часу займають, наприклад, організаційні питання. Але найголовніше, на чому зосереджує свої зусилля, - раціональне та ефективне використання бюджету підприємства, доведеного енергокомпанією і отриманого за рахунок інших надходжень від нашої діяльності. Такого прискіпливого контролю до витрачання коштів, як зараз, за твердженням Сергія Количева, не було ніколи раніше. Андрій Козюра в цьому питанні демонструє найкращі якості справжнього господарника.
Ми поцікавилися у співрозмовника якими були перші доручення і завдання на новій посаді. Стверджує, що насправді й не пам’ятає, хоча точно знає, що ставши радником генерального директора мав велике бажання зробити якомога більше і швидше, щоб кожен новий день був спрямований на досягнення конкретного результату. Але той великий масив інформації, який доводиться щоденно опрацьовувати, відсіюючи зайве і другорядне, сповільнює рух.
- У перші дні роботи зрозумів, що до того (прийшов на посаду РГД з УВТК, де очолював планово-економічний відділ – ред.) перебував у своєрідній зоні комфорту. Порівнюю ставлення до роботи керівників вищої ланки тоді і тепер, відмінність суттєва. Відчувши на власному досвіді що почім, починаєш розуміти, що категоричність в оцінках порою залежить від обмеженої інформації, якою володієш. Заглибившись у цей вир, переосмислюєш усталені стереотипи. І все більше переконуєшся, що намічені цілі лише пів справи, без чіткої організації і визначення шляху, яким будемо йти до поставленої мети, її ніколи не досягнути.
Головне, в чому переконаний Сергій Количев, не звернути з цього шляху та не піти манівцями. Не приставши на звабливі ідеї, які не підкріплені реальними розрахунками. Чого гріха таїти, зі зміною керівництва ХАЕС, було чимало пропозицій від людей, які хотіли в такий спосіб «засвітитися», а потім обурювалися, що їх не підтримали. Але якщо, подаючи ідею, ти не маєш відповіді, хто буде її виконавцями, які ресурси потрібно задіяти, не можеш поетапно розписати послідовність дій з врахуванням ймовірних ризиків, прорахувати коефіцієнт корисної дії від втілення своєї ідеї, годі розраховувати на результат і підтримку. Це мильна бульбашка, «життя» якої короткочасне. Отож, часу на глибокий аналіз великого масиву інформації, в тому числі з баз даних, розроблених службою інформаційних технологій та SAP ERP, витрачається багато. Але по іншому ніяк.
Радник генерального директора налаштований на результат і переконаний, що у команди, яка відпрацювала рік і ще не повністю оновилася, все вдасться, вистачить сил рухатися вперед, спираючись на набутий досвід і роблячи висновки із допущених помилок. Минулий рік був небачено напруженим, передусім через пандемію коронавірусу, інші зовнішні й внутрішні фактори, в тому числі нічим не виправдана негативна практика до певної міри легковажного ставлення в країні до енергетичного сектора.
- Практично весь рік ми пропрацювали без коштів, у борг, кредиторська заборгованість перевищила 500 мільйонів гривень, – поінформував Сергій Олександрович. – Не секрет, що з цих причин партнери вже не завжди хочуть іти назустріч, брати участь у торгах, закупівлях. Складно? Так. Але це не вирок і не привід відмовлятися від нашого вектора руху. Тільки вперед.
Невдовзі відбудеться внутрішня балансова комісія, згодом балансова комісія Енергоатома і фахівці дадуть оцінку ефективності виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства за відповідними критеріями. Сподіваюся, вона буде позитивною. І так звану 13 зарплату персонал отримає.
Зважаючи на те, що 2020 рік був непростим, не хочеться запрограмовувати себе на продовження викликів і проблем, які б гальмували розвиток. Фінанси полюбляють тишу, отож про них впівголоса. Це тільки у «Фейсбук» всі знають що з ними відбувається, як витрачаються і куди мають бути спрямовані. Всі, крім фінансистів, як це випливає з коментарів.
Зауважу, що такого фінансового становища, як у минулому році, компанія ще не переживала. Слава Богу, не було проблем з виплатою зарплатні і сплатою податків. Разом з тим ми недоосвоїли десятки мільйонів гривень, а це недозакуплене обладнання, засоби індивідуального захисту, обсяг робіт і послуг, які могли б покращити умови праці персоналу. І хоч подібне мало місце й у попередні роки, це не може бути приводом для самозаспокоєння. Пильна увага до використання бюджету, яку демонструє генеральний директор, тільки посилюватиметься, впевнений, що підходи до контролю за раціональним витрачанням зароблених коштів, ми докорінно змінимо.
Щодо планів на поточний рік і далі, Сергій Количев був лаконічним і однозначним: «У нас амбітні плани, рухатися є куди». У можливості досягнення грандіозних намірів він не сумнівається, переконаний, що амбіції в поєднанні з чітким баченням що і як робити, дадуть результат. І отой славнозвісний лозунг «Немає коштів» зникне з нашого лексикону. Бо навіть у найскрутнішій ситуації можна знайти вихід, домовлятися, йти назустріч один одному. Без деталізації, не розкриваючи карт, співрозмовник наголосив, що всі зусилля керівництва станції спрямовуватимуться на те, аби персонал був забезпечений якісним спецодягом і спецвзуттям, підприємство не мало жодних проблем з інструментом і оснащенням, ми могли похизуватися новим обладнанням, технікою, користуватися комфортними автобусами, якісними комп’ютерами, працювати в комфортних приміщеннях з новими меблями… На користь того, що таке можливо, свідчить яскравий факт – у 2020 році ХАЕС вдалося придбати доволі складне нове обладнання, чого вона не змогла зробити впродовж десятиріч. І це за умови фінансової скрути.
Наш візаві запевняє, що не залишиться поза увагою і соціальна інфраструктура, яка перебуває у занепаді. Разом з первинною профспілковою організацією на ХАЕС розробили іміджеву програму, яка сприяє розвитку спорткомплексу, іншій якості культурно-спортивних заходів.
- І це не слова, – переконує Сергій Количев.
На новій посаді він багато вчиться, «універсальним солдатом» себе не вважає. Є чому вчитися всій команді, а також діяти злагоджено, допомагаючи один одному і тоді шлях до поставленої мети буде не таким складним.
Ольга Сокол