Плани перед собою ставимо реальні

Основна частина робіт, у яких задіяні фахівці Управління капітального будівництва Хмельницької АЕС, -  модернізація та технічне переоснащення на обох мільйонниках атомної станції згідно із Комплексною (зведеною) програмою підвищення безпеки енергоблоків. За словами заступника генерального директора ВП ХАЕС з капітального будівництва Олега Рахлінського, насамперед потрібно змонтувати обладнання, закуплене за гроші європейських кредиторів – ЄБРР та Євратома.

«Це наш обов’язок згідно із міжнародним меморандумом. Тому ми у відповідності з українським законодавством на конкурсних засадах обираємо підрядників для виконання робіт з монтажу. Нині впроваджуємо шість заходів, в яких задіяні близько 80 спеціалістів підрядних організацій безпосередньо на монтажі. До таких робіт відноситься заміна автоматизованих сис­тем управління технологічними процесами на цифрові системи, на сучасніші замінюються і системи нормальної експлуатації, важливі для безпеки, акумуляторні батареї. Переоснащується велика кількість електротехнічного обладнання в електроцеху, цеху теплової автоматики та вимірювань. Частина робіт здійснюється у цеху вентиляції і кондиціювання, зокрема пов’язані із скиданням зайвого тиску із гермооболонки. Кожне втілене завдання сут­тєво та позитивно впливає на безпечну роботу атомної електростанції», - зазначив співрозмовник.

Постійно в полі зору УКБ перебувають  недобудовані третій та четвертий мільйонники Хмельницької АЕС. Цьогоріч  заплановано провести обстеження стану будівельних конструкцій, проте карантин завадив розпочати роботи в березні, як було передбачено договором із Київським інститутом «Енергопроект». Моніторинг енергоблоків має підтвердити висновки, які були зроблені під час аналогічної роботи ще у 2007-2008 роках.

«Крім того, хочу наголосити, що нами була розроблена дорожня карта під п’ятий та шостий енергоблоки ХАЕС. Завдання було озвучене керівництвом «Енергоатому» щодо перспективного будівництва реакторів малої потужності. Наразі у світі багато відомих компаній Японії, Кореї, США, Франції та низки інших країн займається атомною проблематикою. На мою думку, така технологія має майбутнє, адже її плюсами є скорочений термін будівництва, менші затрати на одиницю потужності, легше проводити добове маневрування тощо. І хоча в Україні такі проекти поки що не ліцензовані, однак рано чи пізно це законодавчо обгрунтується, а ми працюємо на випередження – уже маємо перспективну карту».

У розмові Олег Васильович акцентував увагу і на головному будівельному об’єкті поточного року, необхідність в якому уже назріла для ХАЕС, – комплексі із переробки радіоактивних відходів. Сховище ЦДПРВ на майданчику електростанції експлуатується з 2002 року, відповідно комплекс з переробки РАВ дозволить зменшити та мінімізувати обсяги накопичених низькоактивних та середньоактивних відходів, які мають утилізуватися із застосуванням сучасних технологій фільтрації. Кошти для виконання чергового етапу робіт виділені, зараз укладається договір з місцевим підрядником, закуплено чотири спеціальні дороговартісні установки для комплексу (всього їх має бути сім), які вже доставлено на склади. Згідно з планом-графіком, закінчення будів­ництва передбачається наприкінці наступного року, а на початку 2022 - введенне у промислову експлуатацію.

«Звісно, процес будівництва обмежений коштами: наразі є труднощі з інвестуванням у  капітальне будівництво, адже пріоритетами лишаються підтримання безпеки АЕС, виплата заробітної плати працівникам, відрахування податків та закупівля ядерного палива. І лише тоді доходить черга до будівництва та соціальних аспектів. Зараз ми всі бачимо, в якій важкій ситуації опинився «Енергоатом» на енергоринку. Парадокс, що вітчизняні АЕС обмежені у виробництві найдешевшої та найчистішої електроенергії з усіма негативними для нас наслідками. Адже зменшення потужності – це недоотримання коштів. На Хмельницькій АЕС ми маємо біля 30 об’єктів нового будівництва. Вони не дороговартісні, проте певних капіталовкладень потребують і назріли для виконання. Наприклад, потрібно облаштувати автостоянку біля адміністративно-побутового корпусу ХАЕС, встановити огорожу між ВРП та станцією, є низка невирішених питань у транспортному цеху, зокрема роз­ширення майданчиків для спеціального автотранспорту. Значні роботи заплановані і у комунальному господарстві: тут потрібно замінювати насосне об­ладнання на артезіанських сверд­ловинах, здійснювати реконструкцію тепломереж по місту, насамперед, вирішення потребує пи­тання відводу каналізаційних стоків, очисних споруд. До слова, на  одне лише фінансування по комунальному господарству потрібно коштів в межах 40 млн гривень», - наголосив Олег Рахлінський.

Будівництво житла – ще одна стара, як світ, проблема, яка із низки соціальних питань ніколи не зникає. Для атомників вона також є актуальною, наразі в УКБ ХАЕС розробляється проект житлового 144-квартирного будинку в 5 мікрорайоні міста енергетиків. Проте на термін реалізації цього проекту суттєво впливає інша проблема – катастрофічна нестача коштів. За словами Олега Васильовича, на сьогодні існує величезна кредиторська заборгованість, лише по капітальному будівництву вона складає близько 135 млн гривень.

- Хоч з коштами і сутужно, проте кожний господар влітку старається щось впорядкувати в своєму господарстві. Що ви, насамперед, будете робити найближчим часом?

- Насамперед, займемося об’єктами комунального господарства: поміняємо насосне обладнання в одній свердловині та систему обліку води. Запланували замінити одну ділянку тепломережі в районі професійного ліцею, встановлюватимемо прилади обліку холодної води та тепла у житлових будинках. Проекти вже маємо, обладнання частково закупили, є в наявності й матеріали (труби на реконструкцію мережі).

- Скільки об’єктів незавершеного будівництва є наразі на балансі в УКБ?

 - На жаль, немає найголовніших - третього та четвертого енергоблоків ХАЕС – вони знаходяться на балансі «Атомпроектінжинірингу» «НАЕК «Енергоатом». У нас же – небагато:  фундаменти недобудованого будинку №508, каналізаційно-насосна станція, яка знаходиться за Пала­цом культури «Енергетик». З нового будівництва маємо ще незавершений про­мисловий об’єкт – тепловозне депо, яке майже 20 років не будується. Наразі ми розробляємо проектну документацію на нього, плануємо віддати її на експертизу, отримати позитивне заключення, аби наступного року спланувати добудову.

Тетяна Степанюк

Фото Євгена Цибульського