Пленум про майбутнє галузі

23 листопада у Києві відбувся II Пленум Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України. Це перший у цьому році спільний форум профспіл­кових діячів галузі (не рахуючи I-го органі­заційного пленуму), що відбувся у 40 річницю народження української атомної енергетики (26 вересня 1977 року було підключено до електричної мережі турбогенератор №2 першого енергоблока Чорнобиль­сь­­кої АЕС). На засіданні йшлося про великі здобутки, а також і про ще більші проблеми галузі: атомної енергетики, атомної промисловості, ЧАЕС та чорнобильської зони відчуження.

У роботі Пленуму взяли участь профспілковий актив і соціальні парт­нери: генеральні директори атомних електростанцій, інших під­розділів ДП «НАЕК «Енергоатом», керівники підприємств атомно-про­мислового комплексу, представники профільних міністерств та відомств, Українського ядерного товариства. Головував на засіданні і брав активну участь в обговоренні Голова Атомпрофспілки Валерій Матов.

Підсумки роботи у 2017-му державного підприємства «Енерго­атом», його відокремлених підроз­ділів, озвучив директор з кадрів та соціальних питань ДП «НАЕК «Енергоатом» Григорій Муляр. Серед позитивів  він назвав продовження на 10 років терміну експлуатації енер­гоблока №3 Запорізької АЕС, початок довгоочікуваного будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, введення в дослідну експлуатацію комплексу спеціальної підготовки ремонтного персоналу в рамках проекту «Створення національного центру підготовки ремонтного і керівного персоналу ДП «НАЕК «Енергоатом» на базі НТЦ Запо­різької АЕС», завершення основних робіт Комплексу з переробки РАВ на Запорізькій і Рівненській АЕС, буді­вництво нової лінії електропередач «Запорізька АЕС - «Каховка» (на завершальному етапі). Він за­значив, що доля атомної енергетики зросла за 10 місяців 2017 року у загальноенергетичному балансі України  на 3,7 % і становить 56,0 % (у 2016-му – 52,3%). У той же час зафіксовано наявне недовиробництво електроенергії через балансові обмеження потужностей (1,5 млрд кВт*год).

Серед позитивів Григорій Муляр­ назвав диверсифікацію джерел постачання ядерного палива для енергоблоків українських АЕС, а також збереження конструктивної спів­праці з російською компанією АТ «ТВЕЛ». (Поставка свіжого ядерного палива російського виробництва здійснюється за довгостроковими контрактами, укладеними раніше між ДП «НАЕК «Енерго­атом» та  АТ «ТВЕЛ»).

Серед негативів було названо вже традиційну заборгованість ДП «Енергоринок» перед ДП «Енергоатом» за відпущену електроенергію.

У той же час сама компанія не допускає жодних затримок у розрахунках з державою, за 10 місяців поточного року до державних бю­джетів усіх рівнів було сплачено податків на 10 млрд 844, 5 млн гривень. Ще 2 млрд було сплачено податків під час митного оформлення свіжого палива. Відсутність меха­нізмів погашення боргів Енергоринку перед ДП «НАЕК «Енергоатом» може спричинити неможливість погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками.

Григорій Муляр: «З метою вирішення питання погашення боргів енергоринку розроблено проект Закону України «Про особливості погашення заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який передбачає повне погашення заборгованості перед Компанією шляхом збіль­шен­ня Статутного фонду ДП «НАЕК «Енергоатом» через отримання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в обсязі, що дорівнює боргу ДП «Енергоринок». Законопроектом передбачено, що через відповідне рішення Кабінету Міністрів України Компанія забезпечує використання отриманих ОВДП у господарській діяльності відповідно до Статуту Компанії виключно для погашення заборгованості за поточними кредитними зобов’язаннями перед державними банками України, що в подальшому призведе до скорочення фінансових витрат на 1,5 млрд грн щорічно.

Інакше після впровадження нової моделі ринку електричної енергії, Компанія матиме наявність простроченої дебіторської заборгованості в сумі 11,0 млрд грн; кредитний портфель - 11,0 млрд грн; щорічні фінансові витрати на рівні 1,5 млрд грн».

Негативні наслідки для атомної генерації має тарифний дефіцит на електроенергію для АЕС, упевнений Григорій Муляр. Тарифи не дозволяють профінансувати у пов­ному обсязі виробничі, інвестиційні та соці­аль­ні програми, підвищити до доціль­ного рівня фонд оплати праці. «Існують реальні ризики того, - за­значив Григорій Муляр, - що  підготовлений нами висококваліфікований персонал за нинішніх умов, коли зарплати атомників упали порівняно з іншими галузями у рази, можуть переманити атомні електростанції тієї ж Білорусі, Туреччини. Необхідно зробити усе, щоб зберегти атомні кадри, це безпека не лише АЕС, держави».

Цього, здається можновладці не розуміють, вважає голова первинної профспілкової організації ДП «НАЕК «Енергоатом» Олексій Лич. «Декла­рується розвиток атомної генерації, але лише на словах. Чинний з 9 листо­па­да тариф на відпуск електричної енергії становить 46,61 коп. за 1 кВт*год, тариф на виробництво теплової енергії - 76,67 грн за 1 Гкал. На офіційному сайті комісії НКРЕКП розміщено проект тарифів на 2018 рік: на відпуск атомної електроенергії 55 коп за кВт*год, виробництво теплової енергії - 88 грн/Гкал. Зокрема, тариф передбачає збільшення ви­трат на оплату праці атомників на 15%. Проблема прийняття нового тарифу полягає в тому, що для прийняття рішень був відсутній кворум НКРЕКП (через хворобу одного з її членів), а термін призначення нових членів комісії відповідно до чинної процедури складе не менше­ 80 діб Повноваження двох членів НКРЕКП закінчуються 27 листопада цього року. Якщо до цього терміну комісія збереться в повному на сьогодні складі, є можливість прийняття тарифу 55 коп за кВт*год з 01 січня  2018 року.

Тариф не забезпечує необхідних коштів на соціальні заходи, реконструкцію енергоблоків, модерні­зацію, не кажучи про будівництво нових блоків, що дало би можливість створити нові робочі місця, надало би безпекові гарантії працівникам, галузі, України у цілому».

За даними Компанії, збільшився відтік висококваліфікованого персоналу. На початок IV кварталу 2017 року всього звільнено 918 осіб з АЕС, АРС і Атоменергомаш. Основними причинами працівники називали низький рівень заробітної плати, відсутність належного «соціального пакету», невирішені житлові питання.

Ольга Кошарна, директор з ін­формаційної підтримки та взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Асоціації «Український ядерний форум» (АУЯФ), зазначила, що НАЕК «Енергоатом» «входить у зиму з катастрофічно низьким тарифом, неконкурентними заробіт­ними платами персоналу, недофі­нансуванням програм, у тому числі з безпеки, і це у контексті надзвичайної необхідності збільшення енергетичної незалежності України. Не вистачає фінансування на програми НАЕК, у тому числі підвищення безпеки, як нас­лідок Компанія змушена набирати кредити, що позначається на перспективах не лише її розвитку, а й у цілому галузі». Ольга Кошарна упевнена у необхідності лобіювання інтересів галузі «на усіх рівнях державної влади», необхідності відпо­відної законотворчої діяльності.

Заступник директора Департаменту ядерної енергетики та атомно-­промислового комплексу Мін­енерговугілля Світлана Кульчицька розповіла про реалізацію Енергетичної Стратегії України на період до 2035 року. Висловитися мали змогу також генеральні директори АЕС, рефреном у виступах було: «масової втечі працівників з АЕС немає, але і світлих зрушень найближчим часом не передбача­ється». Україна ризикує позбутися незалежності енергетичної, економічної, як наслідок – стратегічної.

Окремим блоком йшлося на Пле­­нумі про проблеми СМСЧ, що ускладнюються сьогодні проведенням в Україні медичної реформи. Наслідком обговорень стала пропозиція укладення галузевої угоди профспілки з Міністерством охорони здоров’я, аби таким чином зобов’язати міністерство гарантувати ме­дичним закладам атомників виконання передбачених законодавством нормативів й угод з метою забезпечення працівників підпри­ємств атомно-промислового комплексу доступною, якісною медичною допомогою. Голо­ва профкому ЮУАЕС Сергій Снітков висловився за необхідність термінової зус­т­річі з прем’єр-міністром, аби донести існуючі у галузі проблеми.

Про важливість згуртованості і солідарних дій йшлося у виступі генерального директора держав­ного концерну «Ядерне паливо» Сергія­ Дробота.

II Пленум Атомпрофспілки вийшов надзвичайно насичений інформацією. Усі, висловлені на Пленумі думки, пропозиції, зауваження будуть опрацьовані і систематизовані відповідними комісіями Атомпрофспілки і ляжуть в основу рішень, постанов та рекомендацій профспілки.

Лілія Соколова