По вулицi Висоцького
Володимир Висоцький назавжди поріднився з Нетішином у 1987 році, коли з ініціативи працівників ХАЕС та місцевих депутатів одна з вулиць міста отримала ім’я цієї непересічної людини. Згодом виявилось, що Нетішин – перший населений пункт на землі, де ім’я Володимира Висоцького знайшло прихисток. Нині про це засвідчує меморіальна дошка на фасаді будинку «Прилад-Системи». До речі, ініціатором встановлення дошки була місцева організація Спілки журналістів України, автором - член міської літературної студії «Натхнення» Світлана Лелях. 25 січня Висоцькому виповнилося б 78 років.
Біографія і творчість його викликають постійну зацікавленість та інтерес.
Перший вірш він написав у 1961році. Перші кроки у театрі і кіно зробив майже одночасно. Кінодебют відбувся 1959 року. У фільмі «Ровесниці» він зіграв роль Петра. З дипломом про закінчення акторської школи-студії Висоцький прийшов до Московського театру ім. Пушкіна на Тверському бульварі. На цій сцені впродовж двох років він грав Лісовика у спектаклі «Червона квіточка».
1965 року Володимир Висоцький почав співати зі сцени власні пісні. Спочатку це були виступи з групою акторів театру драми та комедії на Таганці, згодом – були сольні концерти. 18 січня 1967 року у ленінградському клубі “Схід” відбувся перший офіційний виступ.
Злет популярності припадає на літо 1967 року, коли на екрани вийшов фільм “Вертикаль”, у якому В. Висоцький зіграв радиста з промовистим ім’ям Володя. Рецензенти критикували сценарій, пасивність операторських рішень, режисуру. Але всім сподобались пісні В. Висоцького у авторському виконанні.
Поет, співак, актор – Володимир Висоцький горів у кожній з цих іпостасей. Його пісні співав увесь колишній Радянський Союз, цілі покоління цитували його героїв з кінофільмів.
Творчість Володимира Висоцького цікава й багатогранна. Він написав понад 600 пісень і віршів, зіграв два десятки ролей на сцені театрів, 30 - у кінокартинах і телефільмах, 8 - у радіоспектаклях.
Велику роль у його долі відігравало кохання. Був тричі одружений. Останньою любов’ю Володимира стала французька актриса російського походження Марина Владі. Завдяки дружині-іноземці Висоцький отримав змогу виїжджати за кордон. З його творчістю знайомляться глядачі у різних куточках світу. Виступав у Болгарії (під час гастролей театру), в Угорщині (на кінозйомках), був у Канаді, Німеччині, США, Франції. Саме у Франції вийшли три авторських диски Висоцького.
22 червня 1980 року відбувся концерт артиста у підмосковному Калінінграді, під час якого йому стало зле. 16 липня він провів у тому ж місті свій останній концерт.
На превеликий жаль, йому лише посмертно було присвоєно звання заслуженого артиста РРФСР (1986), так само, як звання лауреата Державної премії СРСР (1987).
Пісні Висоцького актуальні та популярні й сьогодні. Вони звучать не лише у нетішинських квартирах на вулиці його імені.
Підготував
Віктор Войковський