ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ М. НЕТІШИН
Микола Сергійович Панащенко
Генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у 2004-2020 роках
Народився 31 грудня 1954 року у с. Октябрське Чунського району Іркутської області.
Закінчив фізико-технічний факультет Томського політехнічного інституту. З 1978 року і до кінця 2004-го на різних посадах на Рівненській АЕС. Далі – керівник Хмельницької АЕС.
У 2004-му відзначений знаком «Відмінник енергетики України», орденом «За заслуги» III ступеня, відзнакою «За спорудження 4-го блока Рівненської АЕС». Заслужений енергетик України.
Саме під його керівництвом станція за підсумками 2013 року була визнана кращою в галузі. Втілено велику програму модернізаційних заходів. У 2016 році перший енергоблок виробив рекордну кількість електроенергії серед блоків АЕС України – 7618 млн кВт*год. Перший енергоблок ХАЕС отримав ліцензію на продовження експлуатації у понадпроектний період.
Іван Васильович Гладуняк
Перший міський голова у 1991-2002 роках
Народився 15 травня 1959 року у с. Нижнє Коломийського району Івано-Франківської області.
1982 року закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Теплові електричні станції», кваліфікація - інженер-теплоенергетик; у 1999 році - Київський університет ім. Т.Г.Шевченка за спеціальністю - правознавство, кваліфікація - спеціаліст права. Кандидат юридичних наук. «Заслужений юрист України». У 2007 році отримав звання доцента.
Трудову біографію розпочав у 1976 р. на Івано-Франківщині робітником Коломийського виробничого об'єднання металовиробів «Прикарпаття». З 1982 р. працює інженером, старшим інженером Запорізького виробничого енергетичного об'єднання «Дніпроенерго».
У 1986 р. переїжджає до Нетішина та працює на ХАЕС - машиністом-обхідником турбінного обладнання АЕС, згодом старшим інженером з експлуатації турбінного цеху, старшим інженером з управління турбіною Хмельницької АЕС. У 1990 році - провідний інженер, начальник відділу зовнішніх зв’язків та інформації Хмельницької АЕС.
Наступного року стає головою Нетішинської міської Ради народних депутатів. З 1994 року - Нетішинський міський голова. На цій посаді пропрацював більше одинадцяти років. За його головування Нетішин перетворився на чудове сучасне місто, яке стало економічним і соціальним центром Хмельницької області.
З 2002 року - заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації, з 4 березня 2005 по 27 липня 2006 - голова Хмельницької обласної державної адміністрації.
У 2006 - 2010 роках - голова Хмельницької обласної ради. Нині – депутат облради.
Петро Трохимович Кальніченко
Ветеран-будівельник
Народився 22 жовтня 1946 року в селі Завадівка Гайсинського району Вінницької області.
Від 1964 до 1967 року навчався у Ржищівському будівельному технікумі, після закінчення закладу працював майстром Ладижинського міжколгоспбуду.
З 1970 до 1972 року працював на Ладижинській ГРЕС на посадах майстра, старшого виконроба, начальника дільниці.
У 1972 - начальник дільниці Управління будівництва Ярцевського ЧЛЗ (Росія, Смоленська область).
З 1975 по 1977 рік перебував на посадах начальника Нововоронезької дільниці, начальника Прип'ятського будівельно-монтажного управління домобудівельного комбінату №3.
Від 1977 до 1980 року - начальник дільниці Управління будівництва Рівненської АЕС.
У Нетішині з 1980 року. Очолив роботу будівельно-монтажної дільниці БУ-2, а згодом БУ-3. Під його керівництвом було споруджено першу п’ятиповерхівку.
Від 1987 до 1989 року перебував на посадах начальника дільниці БУ-3 Хмельницької АЕС; старшого виконроба БМУ «Юженергомонтаж» Хмельницької АЕС, начальника Управління «Жилстрой» УБ Хмельницької АЕС, генерального директора «Укренергожилстрой», голови правління ВАТ «Енергожилстрой».
За період роботи будівельно-монтажної дільниці, якою керував Кальніченко, було споруджено більше сімдесяти відсотків житла у місті.
Стор.2
ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ М. НЕТІШИН
Валерій Вікторович Штурбабін
Заслужений тренер України з фехтування
Народився 1 липня 1959 року у м. Баку (Азербайджан). У 1976 році закінчив школу та вступив на педагогічний факультет Азербайджанського державного інституту фізичної культури ім. С.М.Кірова, який закінчив у 1981 році.
Майстер спорту СРСР з фехтування, заслужений тренер України з фехтування (2003р.) Старший тренер збірної команди України з фехтування (шабля).
Працював у Нетішинській КДЮСШ з 1991 по 2006 рік. Директор Нетішинської ДЮСШ у 2002-2003роках. Підготував 11 майстрів спорту України, 3 майстри спорту України міжнародного класу, 4 заслужених майстри спорту України з фехтування. Після перемоги Галини Пундик та Ольги Жовнір на ХХІХ Олімпійських іграх в Пекіні присвоєно звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України».
Ольга Богданівна Жовнір
Заслужений майстер спорту України з фехтування
Народилася 8 червня 1989 року в місті Нетішині Хмельницької області.
У 2005 році закінчила НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» та вступила до Хмельницького Національного університету на спеціальність «Фізична реабілітація».
У 2003 році виконала норматив майстра спорту України з фехтування.
Брала участь у багатьох змаганнях національного та міжнародного рівнів. Неодноразова переможниця і призерка чемпіонатів України, призерка чемпіонатів світу.
У 2007 році зайняла II місце на чемпіонаті Європи з фехтування у Празі. У цьому ж році стала чемпіонкою світу в юніорському командному заліку, срібною призеркою Всесвітньої Універсіади.
У 2008 році завоювала золоту медаль з фехтування на XXIX Олімпійських іграх, що проводились у Пекіні (Китай), у командному заліку.
Галина Василівна Пундик
Заслужений майстер спорту України з фехтування
Народилася 7 листопада 1987 року в селі Чотирбоки Хмельницької області.
У 2003 році закінчила Нетішинську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 та у 2004 році вступила до Хмельницького Національного університету на спеціальність «Фізична реабілітація».
Від 1993 року займається фехтуванням у КДЮСШ ППО ВП «ХАЕС». У 2003 році виконала норматив майстра спорту України з фехтування. У 2006 році - норматив майстра спорту міжнародного класу. У 2007 році виконала норматив заслуженого майстра спорту У країни та вступила до лав Збройних Сил України. Неодноразова переможниця і призерка чемпіонатів України, призерка чемпіонатів Європи, світу.
У 2008 році завоювала золоту медаль на XXIX Олімпійських іграх у командному заліку.
Олексій Іванович Троценко
(22 липня 1927 - 25 лютого 2014)
Перший директор ХАЕС – з 1977 по 1986 рік
Народився у с. Андрієво на Житомирщині. У 1941 році закінчив 7-й клас Учнівської середньої школи, що у Львівській області. Сімнадцятирічним пішов добровольцем на фронт. Був поранений. Після закінчення війни служив у військово - повітряних силах Північної групи Радянських військ у Польщі.
Кар’єру енергетика починав помічником машиніста котла на Дніпровській ДРЕС у 1960 році. Згодом працював на Запорізькій ДРЕС у якості головного інженера, заступника директора. 1970 року заочно закінчив Московський інженерно – економічний інститут.
У 1977 році Міністерством енергетики О.І.Троценка призначено директором Хмельницької АЕС, що будується. Під його керівництвом збудовано станцію, розбудовувався Нетішин. 13 років обіймав посаду директора підсобного господарства Хмельницької АЕС.
Саме О.І.Троценку належить посвідчення №1 почесного жителя міста Нетішин. Нагороджений орденами: «Вітчизняної війни» ІІ ступеня і медаллю «За перемогу над Німеччиною», «Знак Пошани», «Богдана Хмельницького», «За мужність» ІІІ ст.
Шеліванова Ганна Василівна
(30 червня 1924 - 25 жовтня 2008)
Голова міської організації ветеранів у 1993-2008 роках
Народилася у с. Нетішин. Після закінчення школи навчалась у Острозькому педучилищі. Під час Великої Вітчизняної війни працювала зв’язковою у партизан. З літа 1943 року у партизанському загоні. Бойове хрещення отримала під час визволення Ізяслава. Разом із партизанським з’єднанням звільняла Білорусію.
По війні працювала педагогом у Нетішинській сільській школі, очолювала профспілковий комітет, жіночу раду. Тридцять років головувала у товариському суді місцевого колгоспу «Нове життя». З 1993 року очолювала міську ветеранську організацію.
Інвалід Великої Вітчизняної війни. Нагороджена орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, «За мужність» ІІІ ступеня, «За заслуги» ІІІ ступеня, медалями «За відвагу», «Жукова», «60 років визволення Білорусі», «Ветеран праці», ювілейними медалями.
Шевцов Ігор Михайлович
(29 липня 1954 - 31 грудня 2006)
Голова правління ВАТ «УБ ХАЕС» у 1999-2006 роках
Народився у с. Димитрово Запорізької області. У 1980 році закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, за спеціальністю інженер-будівельник, 1999 – «Міжрегіональну академію управління персоналом» і отримав кваліфікацію магістра економіки та управління трудовими ресурсами.
Трудову діяльність розпочав 1971 року арматурником Запорізького заводу залізобетонних конструкцій. З 1980 року працював у підрозділах тресту «Південьенергомонтаж» майстром, виконробом, начальником Чигиринського БМУ. За введення в дію першого енергоблока Запорізької АЕС нагороджений медаллю «За трудову відзнаку».
З грудня 1987 року - на будівництві Хмельницької АЕС: головний інженер, а з червня 1999 по 2006 рік – голова правління відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС”.
У 2004 році присвоєно почесне звання «Заслужений будівельник України». Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Переможець Міжнародного рейтингу «Золота Фортуна» у номінації «За вагомий внесок у справу розбудови України»(2006 р.)
Карпенко Сергій Миколайович ("Нельс")
(10 вересня 1979 -12 липня 2014)
Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», загинув під час АТО
Брав активну участь в Революції Гідності, добровольцем вступив до батальйону спецпризначення «Айдар», до останнього захищав Україну.
Загинув 12 липня 2014 року, с. Жовте, Слов'яносербського району Луганської області.
Обставини загибелі: 12 липня 2014 р. група "Каца" з п’яти чоловік біля села Жовте Слов'яносербського району Луганщини на машині в полі підірвалась на фугасі. "Нельс" і "Кац" загинули одразу, "Умар" за декілька годин загинув у шпиталі, "Валькірію" і "Святозара" викинуло вибуховою хвилею.
Указом Президента України №109/2015 від 26 лютого 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», Сергій Миколайович Карпенко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
На стіні загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 в грудні 2014 року встановлено пам`ятний знак випускнику цього закладу Сергію Карпенку. Автор меморіальної дошки - Світлана Лелях-Бегутова.
Рішенням сімдесят другої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 30.04.2015 р. №72/1763 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нетішина» (посмертно), за мужність і відвагу, виявлені при захисті Вітчизни.
