Поглибленню знань допомагає співпраця

Десять років поспіль триває співпраця Хмельницької АЕС із Млинівським державним техніко-економічним коледжем. Нещодавно його учні знову побували з екскурсією на енергетичному об’єкті.

Знайомство гостей із Млинова з діяльністю Хмельницької АЕС розпочалось під час відвідин інформаційного центру. Саме тут представлений електрифікований макет, за допомогою якого можна продемонструвати відвідувачам принцип роботи діючих енергоблоків, зокрема, реактора ВВЕР-1000, де добре видно у розрізі активну зону. На макеті представлені системи швидкого введення бору,  пасивного відведення залишкових тепловиділень, допалювачі водню тощо.

Наступна наочність - макет  турбіни,-  дає чітке уявлення про  установку вітчизняного виробництва, що зарекомендувала себе в числі провідних  – «тихохідну» турбіну, яку планується встановити на майбутніх блоках ХАЕС, виготовляють на харківському підприємстві «Турбоатом». На ще одному макеті представлені  зовнішні будівлі енерго­блока, зокрема, резервний трансформатор власних потреб, блочний трансформатор, баки із знесоленою водою, пристрій для натягування армоканатів гермооболонки реакторного відділення.

Макет енергоблока з реактором ВВЕР-1000 (В-392) виконано у зменшеному масштабі 1:100.  За допомогою світлової індикації та деталей, що обертаються (ротор турбогенератора), тут можна простежити роботу систем і обладнання реакторної установки та турбоустановки в режимах нормальної експлуатації. На макеті промислового майданчика, який виконаний у масштабі 1:500,  можна зрозуміти принцип видачі в об’єднану енергосистему енергетичних потужностей електростанції через відкриті розподільчі пристрої 330/750 кВ.

Коли організовувалась екскурсія учнів  Млинівського державного техніко-економічного коледжу, стало відомо, що її учасниками будуть майбутні іхтіологи, які вивчають спеці­альність «рибне господарство та аквакультура». Тому й були заплановані відвідини дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху, якою опікується  Олег Братенко. Він розповів гостям складові технології розведення прісноводних риб на ХАЕС, акцентувавши увагу на тому, що від  діяльності очолюваного ним підрозділу підрозділу залежить якість води, яка використовується для підтримки технологічних процесів станції. Підтриманню їх певних складових сприяє розведення відповідних видів риб. Їх ще називають біомеліораторами.

У ході спілкування Олег Братенко розповів про молюск дрейсену, яку вперше спеціалісти електро­станції виявили десять років тому. Спочатку вона  створювала значні проблеми для експлуатації обладнання, бо масово проникала у трубопроводи і перешкоджала нормальній роботі. Це змусило шукати шляхи вирішення проблеми. Відтак напрацьовано низку заходів щодо регулювання чисельності молюска. Було запроваджене механічне очищення підвідного каналу, встановлено спеціальні перешкоди. Фахівці запропонували запустити до водойми чорного амура, якого вважають найкращим споживачем дорослих особин дрейсени. Як відзначив Олег Миколайович, сьогодні вже немає особливих проблем із наявністю молюска, його чисельність регулюється. Начальник дільниці також назвав переваги наявності дрейсени. Основна заслуга її в ефективній фільтрації води, бо на побудову свого панцира молюск використовує органічні речовини. Його наявність вказує і на стабільну екологічну ситуацію у водосховищі, бо не може молюск існувати в екологічно нестабі­льних умовах.

- Для ефективної боротьби із молюсками, - розповідає Олег Братенко, - ми здійснюємо інкубацію чорного амура, якого навчилися розводити. Ця риба підтвердила ефективність у боротьбі з дрейсеною, яка є основним його кормом. Не варто чорного амура плутати із білим амуром, який належить до рослиноїдних. Для підвищення якості води у ставку-охолоджувачі  велику роль також відіграють білий та  строкатий товстолоби. Їх розведенням ми  постійно займаємось, бо в природних умовах водосховища товстолоби не нерестяться, для цього доводиться здійснювати штучну інкубацію.

Начальник дільниці біомеліорації  цікаво розповів про інші види риб, котрі водяться у водосховищі. Важливе місце відводиться коропу. Щоб майбутні рибники мали більше уявлення про його розміри, Олег Братенко організував оглядини садків. Варто було кинути на воду окраєць хліба, як вода завирувала і на поверхні показались великі сам­­ки коропа та чорного амура. Вони накидались на смачний харч, навіть споживали його з рук іхтіолога. Студенти мали можли­вість оглянути декоративних риб, які розводяться на станці­йному рибгоспі у невеликій кіль­кості.

Під час екскурсії випала нагода поспілкуватись із керівником екскурсійної групи, викладачем від­ділення «рибництво та аквакультура» Іриною Кичею.

- У Млинівському  державному техніко-економічному коледжі щорічно майже шістсот учнів опановують такі спеціальності, як «рибне господарство та аквакультура», «бджіль­ництво», «ветеринарна медицина», «бухгалтерський облік», «обслуговування комп’ютерних мереж та систем», - розповідає Ірина Дмитрівна. - Протягом п’ятдесяти років заклад мав іншу назву – Млинівський ветеринарний технікум. Я працюю у коледжі з 1993 року. Дуже задоволена, що випала нагода познайомитись із роботою Хмельницької АЕС. Мені під час навчання на кафедрі гідрології та біохімії Київського національного уні­верситету ім. Т.Г.Шевченка довелось побувати на Чорнобильській, Рів­ненській та Смоленській АЕС. Ми робили відбір проб води.

- Тобто ви знайомі із специфікою виробництва електроенергії.

- Відвідини діючих АЕС стали пізнавальними і допомогли у подальшому мати своє ставлення до діяльності енергетичних об’єктів. Принаймні я скептично ставлюсь до чуток, які часто породжує уява не тільки пересічних громадян, а й представників ЗМІ. Виробництво електроенергії на АЕС на сьогодні є екологічно чистим. У цьому можна переконатися, побувавши на прилеглій до Хмельницької АЕС території. Я була здивована, коли почула про те, що неподалік діючих енергоблоків у дренажному каналі живуть бобри. Ці тварини взагалі примхливі до вибору місця для життя, на екологічно забруднених територіях розмножуватись не будуть. Коли ми відвідали дільницю біомеліорації, то з уст її начальника почули, що у водосховищі Хмельницької АЕС добре почуває себе молюск дрейсени, навіть доводиться з ним боротись. Ці черепашки також вибагливі до якості води і не всюди приживаються. Варто звернути увагу на пості­йну наявність на водоймі різних видів перелітних та місцевих птахів, серед яких – граціозні лебеді. Вони водосховище електростанції вже вважають своєю домівкою. Таке постійне сусідство представників фауни із техногенним об’єктом можна пояснити стабільною роботою Хмельницької АЕС, яка не викидає у навколишнє середовище отруйні речовини, а самі технологічні викиди перебувають під суворим контролем відповідних служб. Показовим є те, що за період майже у три десятки років експлуатації енергетичного об’єкта на контрольованій території не виявлено змін природного радіаційного фону.

Наш навчальний заклад у Млинові знаходиться на мальовничій території, де архітектурні споруди потопають у правічній зелені,  поряд з великими водоймами. Видно, що й територія Нетішина не обділена всім, що милує око і дає наснагу для життя. Все це потрібно ретельно оберігати.

На завершення нашої розмови Ірина Кичя висловила сподівання, що співпраця із Хмельницькою АЕС матиме продовження, бо такі екскурсії є пізнавальними для учнів та формують незаангажоване ставлення до діяльності ядерних енергетичних об’єктів, які допомагають нашій державі у розвитку економіки.

Олександр Шустерук

Фото автора