Потужнiсть стабiльна, жодних катаклiзмiв не вiдбулося
Чутки про аварію на ХАЕС з викидом в атмосферу значної кількості радіоактивних речовин, пік яких прийшовся на початок червня, не спадають і досі. За словами начальника цеху радіаційної безпеки Валентина Костенка, подібна інформація, як не дивно, виникає кожної весни, але, як правило, за тиждень-два розмови вщухають. Цього разу, - каже він, - чутки набрали якогось аномального характеру, живучість кимось запущеної в інформаційний простір нісенітниці небачено тривала. Нікому достеменно невідомо, хто саме став її автором і яку конкретно мету переслідував, можна тільки гадати, версій уже чимало. Не виключено, що однією з причин є наближення парламентських виборів і бажання претендентів у достойники народу в такий спосіб набити собі ціну. Генеральний директор ХАЕС Микола Панащенко припускає, що до такого кроку могли вдатися супротивники добудови нових енергоблоків на нашому проммайданчику і розвитку атомної енергетики загалом. Головний державний санітарний лікар Шепетівського району Володимир Мазаєв вважає, що це справа рук «непровладних структур, які хочуть нашкодити існуючій владі». Та хто б не стояв за всіма цими страшилками, чорну справу зроблено, остаточно відбілитися від якої не вдається вже протягом місяця. Знову і знову на адресу адміністрації станції, інформаційного центру, інших служб надходять листи й телефонні дзвінки з проханням прояснити ситуацію. З метою донести достовірну інформацію до широкого кола людей у понеділок ХАЕС приймала журналістів місцевих ЗМІ Рівненщини і Хмельниччини. Крім зустрічі зі станційними фахівцями медійникам організували виїзд у Славуту, Шепетівку та Ізяслав, де про стан довкілля доповіли керівники тамтешніх СЕС.
Кожен із трьох головних санітарних лікарів перелічених міст впевнено і з усією відповідальністю запевняли, що жодного підвищення радіаційного фону на контрольованих санепідстанціями територіях не було. Їх не зафіксовано не тільки в період, коли Інтернет кишів повідомленнями про аварію й пожежу на атомній станції. Славутська СЕС, наприклад, почала відслідковувати гамма-фон на території розташування ХАЕС ще з 1976 року, як тільки було прийняте рішення про відведення земельної ділянки під будівництво цього ядерного об`єкта. Вже двадцять другий рік в її структурі, як повідомила головний санлікар Тетяна Музалевська, успішно працює радіологічне відділення, яке перебрало на себе ці важливі функції. Щоденний радіологічний контроль, результати якого відображені у відповідних журналах, - яскраве підтвердження неодноразово озвученого фахівцями: відхилень від норми у показниках не було протягом усього часу роботи відділення.
Вторить словам Тетяни Олександрівни її колега з Шепетівки. Прилади, якими користуються при проведенні замірів, нещодавно пройшли повірку, сумніватися в їх несправності немає підстав. Постійний моніторинг радіаційного фону в районі показує, що він залишається практично незмінним і становить 12-15 мкР/год. Так що жителі району можуть залишатися спокійними і не намагатися якимось чином пов’язати певні симптоми «з викидами на ХАЕС». Бо й в інших регіонах, де немає атомної електростанції чи будь-якого іншого великого промислового підприємства, люди скаржаться на головний біль, дає про себе знати серце тощо. Не в інтересах лікарів, котрі давали клятву Гіппократа, приховувати від громадськості істинний стан справ, видаючи бажане за дійсне, - резюмував свою розповідь Володимир Мазаєв.
У Шепетівці журналісти відвідали також аерологічну станцію, фахівці якої з свого боку моніторять радіаційний стан території. Її начальник Ігор Юшков працює тут шість років і не пригадує, щоб бодай один раз отримані показники перевищували норму. Не було такого відколи працює аерологічна станція, тобто з 1957 року. Виняток становить хіба що чорнобильський період.
Ізяславська СЕС за неповних півроку провела більше трьохсот досліджень гамма-фону, показники були стабільними: 10-12 мкР/год, - стверджує головний санітарний лікар району Андрій Нечипорук. Панічні чутки про шкідливий вплив ХАЕС на довкілля, а відтак і на наше здоров’я, ідуть врозріз з істинним станом справ: повітря, яким дихаємо, земля, з якої годуємося, вода, яка дає життєдайну силу всьому сущому, абсолютно безпечні. Ізяславці сміливо можуть споживати вирощену у своїх садах і городах продукцію, заготовляти корми і випасати худобу на тутешніх луках. Так само вони можуть бути впевнені в якості ягід, які реалізуються на ринку – усі 10 досліджень, проведених працівниками санстанції, засвідчили, що ця продукція не таїть у собі жодних ризиків.
У всіх трьох містах на підкріплення своїх слів фахівці проводили заміри, що називається в реальному часі, аби журналісти на власні очі могли побачити зафіксовані показники. Вони були на рівні 8-13 мкР/год.Паралельно аналогічні заміри робили спеціалісти ЦРБ дозиметрист Віталій Обух і заступник начальника цеху з радіаційного захисту Олександр Ізюмов. Розбіжностей в показниках не було.
Подорожуючи Хмельниччиною, медійники зробили зупинку в селі Мислятин Ізяславського району, де на Горині працює мала ГЕС. Її максимальна потужність 630 кВт/год за умови великого рівня води, що за словами майстра ГЕС Миколи Воронюка буває вкрай рідко. Ось і в день нашого приїзду він був недостатнім для повноцінної роботи, працювала лишень одна турбіна. Сама станція введена в експлуатацію у 1963 році, не будучи рентабельною, через десять років потому була законсервована. Як це водиться в подібних випадках, обладнання потроху розікрали, об`єкт прийшов у занепад. Друге життя почалося в 2002 році: прийшли інвестиції, і буквально за дев`ять місяців фахівці відновили ГЕС, працює вона дотепер. Представники санстанції провели заміри радіаційного фону і тут: все в межах норми.
Понеділок видався для прибулих на ХАЕС журналістів особливо інформаційно насиченим. До виїзду в міста зони спостереження, де мали можливість вислухати аргументи незацікавленої сторони, вони мали ряд зустрічей зі спеціалістами і керівниками атомної станції. Темі розвіювання чуток про негаразди на об’єкті була присвячена розмова з начальником зміни станції Віктором Андрійчуком, якого також діставали стривоженими телефонними дзвінками знайомі з Києва і навіть Росії. Він переконливо доводив своїм візаві, що добові викиди в атмосферу становлять тисячні долі відсотка дозволених величин. Аби довести, що потужність обох енергоблоків залишалася стабільною з 25 травня до понеділка 25 червня (період інформаційної атаки проти ХАЕС), спеціально побудував графік, з якого чітко видно: зміни потужності складали менше 0.5%. Якби справді на станції була аварія, супроводжувана пожежею, чорний дим від якої за повідомленнями ЗМІ бачили в Шепетівці, енергоблоки точно були б зупинені.
Довго і в деталях про роботу станції розповідав гостям генеральний директор Микола Панащенко, відповідав на поставлені журналістами запитання. До речі, жодне з них не стосувалося теми чуток, які таки добряче набили оскомину медійникам. Вони не ставили під сумнів сказане фахівцями, відвідавши станцію, зокрема і блочний щит управління, мали змогу на власні очі побачити, що на підприємстві нема якихось додаткових особливих заходів безпеки, персонал працює в звичайному режимі, готуючись до проведення планово-попереджувального ремонту на енергоблоці №2. Про основні роботи, які належить виконати в ході ППР, розповів журналістам головний інженер енергоремонтного підрозділу, в. о. начальника Олександр Нікітчук. Блок перебуватиме в ремонті 65 діб – з 29 червня до 5 вересня. Про готовність персоналу до його проведення говорив заступник начальника ЕРП по роботі з персоналом Дмитро Міщенко.
Про майбутнє нових третього і четвертого енергоблоків журналісти мали нагоду дізнатися від заступника генерального директора ХАЕС з капітального будівництва Олега Рахлінського. Темпи, яких би хотілося мати енергетикам на шляху будівництва, насправді набагато повільніші. Усю підготовчу роботу, яка передує прийняттю відповідного Закону, ми зробили. Дуже хотілося б, щоб йому ввімкнули зелене світло депутати цього скликання, інакше матимемо ще більше затягування в часі. Тому то профільне міністерство наполегливо працює зараз над прийняттям рішення Кабміну про схвалення ТЕО нових енергоблоків. Тільки Закон розв’яже руки, тобто зможемо продуктивно вести переговори з кредиторами, поетапно реалізувати всі подальші кроки, які стосуються розробки технічного проекту, укладання договорів на постачання обладнання довготривалого терміну виробництва тощо.
Ольга Сокол
Фото Валерія Валуєва
