Працівник Хмельницької АЕС врятував двох дітей

Новий рік жителі села Улашанівка Славутського району зустріли за звичними традиціями – із салатами, копченостями та, звичайно, із келихом ігристого вина чи інших більш міцніших напоїв. Але свято святом. А на другий день нового року знову робочі будні…

У звичному ритмі свою роботу розпочала Улашанівська амбулаторія сімейної медицини. Вранці з’явилися перші пацієнти, які, зазвичай, проходять лікувально-оздоровчі процедури. Свій візит до цієї установи запланував і житель Улашанівки Володимир Уткін. Він вже готувався до запланованих медиками маніпуляцій, коли почув крик місцевої медсестри, мовляв, на ставку, який знаходиться за сотню метрів від амбулаторії, потопають діти.

На роздуми не було часу. Володимир Уткін стрімголов кинувся до водойми, скинувши на березі зайвий одяг. Ступивши на кригу, провалився, вибрався на лід і поповз у напрямку двох хлопчиків, які копирсалися у крижаній воді за два десятки метрів від берега. Слідом за ним по льоду поплазувала  в одному лише медичному халаті акушер Людмила Нестерук. Рятівники помітили, що серед дітей почалась паніка: вони почали хапатись один за одного, стали тонути. Володимир дістався до потерпілих і зумів їх витягти на суцільну кригу. Але під дією своєї маси опинився у крижаній пастці сам. Тепер вже він потребував термінової допомоги. Людмила Нестерук стала шукати на березі будь-які предмети, аби якось зарадити рятівникові. На щастя помітила довгу гілку. Повзучи по замерзлій водоймі, вона простягнула її Володимиру. Це дало шанс так-сяк триматись на поверхні проламаного льоду. Тим часом інші свідки інциденту бігли до ставка. Старшій медсестрі Надії Більчинській вдалося роздобути п’ятиметрову дошку. Інші  сільчани бігли з драбиною. Спільними зусиллями вдалося допомогти Володимиру Уткіну дістатись до берега.

У амбулаторії весь персонал взявся за відігрівання потерпілих. З дітей зняли промоклий одяг, розтерли тіла рушниками та напоїли гарячим чаєм. Зігрівальної процедури потребував і Володимир, який довше всіх провів у крижаній воді.

Про героїчний вчинок жителя Улашанівки Володимира Уткіна, який працює на Хмельницькій АЕС, та місцевих медиків Україна дізналась завдяки  телесюжету журналістів у новинах «ТСН». У працівників ЗМІ міста енергетиків Нетішина також виникло бажання зустрітись із учасниками так званої рятувальної операції.

…Автомобіль, прямуючи автошляхом біла Славути, повертає ліворуч. Проїхавши кілометр повз лісові насадження, перед журналі­стами відкрилась панорама красивого села Улашанівка. Зразу у вічі кидається підприємство із сучасною архітектурою. Торік  у селі відкрили нові виробничі потужності ТОВ «НВК «Екофарм», де здійснюють екстракцію рослинної сировини, виробляють настойки, сиропи, ін'єкційні форми, очні і назальні краплі, а також мазі та капсульні форми препаратів. Одним словом, це корисна для вітчизняної медицини установа.

Через кілька хвилин ми вже розмовляємо із працівниками амбулаторії. Згодом нагодилися  Володимир Уткін та один із врятованих – дев’ятирічний Ульян Житовоз. Ми прямуємо на місце нещодавнього інциденту.

Місцевий став за розмірами не назвеш малим. Його ширина в межах сотні метрів, довжина майже кілометр. Водоймою опікуються місцева організація рибалок-аматорів. Тут  різні глибини, але переважно більші зросту звичайної людини. Володимир Уткін та Людмила Нестерук показують приблизне місце, де провалились  брати Житовози. Крига вже встигла замерзнути.

Біля берега лежить довга гілка.

- Ось вона, помічниця. Завдяки їй на поверхні водойми вдалося триматися Володимиру, - свідчить Людмила Нестерук.

У розмові із потерпілим Ульяном довідалися, що бажання поковзатися по льоду у хлопців виникло спонтанно. Менший брат запевнив, мовляв, лід міцний.

- Після того як ви провалились, кликали на допомогу? - запитую Ульяна.

- Так, ми кричали: «Допоможіть!».

Як згодом виявилось, у той момент дитячого крику ніхто не почув. Їх порятунку сприяла випадковість. У справах на ганок лікувальної установи вийшла працівниця амбулаторії Катерина Смичок. Вона й помітила на середині ставка двох дітей, що метушаться у крижаному проваллі, і зразу повідомила про це своїх колег. Так розпочалась безпрецедентна сільська рятувальна операція…

Зараз брати Ульян та Микита Житовози відвідують, як і раніше, школу. За їх поведінкою й не скажеш, що пережили екстремальну ситуацію, яка могла мати непередбачувані наслідки. Але те, що сталось, приймають як життєвий урок.

- Тепер своїм друзям ми не радимо без відома дорослих навідуватись на кригу нашого ставка. Ми вдячні дядьку Володимиру та медикам за порятунок, - сказав Ульян Житовоз.

Рятівники малечі себе не вважають героями. Кажуть, що на їх місці так поступив би кожен, хто став свідком подібної ситуації. Тут, мовляв, головне не розгубитись і не вагатись, адже на терези поставлено людське життя.

Незабаром після відпустки до виконання своїх професійних обов’язків на Хмельницькій АЕС повернеться Володимир Уткін. У нього відповідальна ділянка роботи – працює  начальником лабораторії технічного захисту інформації служби інформаційних технологій.

Олександр Шустерук

На знімках: Володимир Уткін разом із врятованим Ульяном, сином Владиславом та медиком Людмилою Нестерук на березі сіль­ського ставка; учасники рятування потерпілих на водоймі – завідувачка Улашанівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Ольга Северин, акушерка Людмила Нестерук,  реєстратор амбулаторії Катерина Смичок, старша медична сестра Надія Біль­чинська

Фото автора