Право на правову допомогу
Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога, як зазначається в зазначеній нормі, надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частина друга цієї статті встановлює, що для забезпечення права на захист від обвинувачення на надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Слово «адвокатура» походить від латинського кореня «advocare», «advocatus» («закликати», «запрошений»).
Професійна адвокатура в Україні сформувалась в період польсько-литовської доби (ХІV-ХVІ ст.).
У 1985 р. зроблені перші кроки до оновлення правової основи державного та суспільного життя України. Виникла потреба в значному підвищенні ролі адвокатури. 19 грудня 1992 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про адвокатуру». Цей Закон відводить адвокатурі чільне місце, маючи на меті відновити престиж цієї професії, її історичні традиції, піднести роль у суспільстві як одного з гарантів забезпечення конституційних прав і свобод громадянина.
Згаданий Закон відіграв значну позитивну роль у подальшому розвитку адвокатури в Україні. Проте формування правової держави в Україні викликало необхідність подальшого реформування адвокатури. Як результат тривалих дискусій з’явився новий закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який набрав чинності в серпні поточного року.
Адвокатура, як зазначається в цьому Законі, є незалежною від органів влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Адвокатура України – недержавний самоврядний інститут.
Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Чинний Закон суттєво розширив професійні права адвоката. Так, стаття 20 цього Закону гласить, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копії документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою фізичних осіб); збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватись з ними та опитувати осіб за їх згодою. Адвокат наділений й іншими правами.
Конкретизовані також і професійні обов’язки адвоката.
Даний Закон регулює ряд важливих питань адвокатської діяльності, адвокатського самоврядування, особливості статусу адвоката іноземної держави. В цілому цей Закон є прогресивним.
Україна зробила свій вибір – це шлях подолання труднощів і створення демократичного суспільства. Захист загальнолюдських цінностей і громадянських прав людини – ось основне покликання адвокатури на сьогоднішній день.
Василь Кучинський,
юрист Атомпрофспілки,
адвокат
