Кров, яка тече у наших судинах, є своєрідною рікою життя, що постачає клітинам поживні речовини та кисень і виводить з них відходи життєдіяльності, вуглекислий газ. Це найбільш насичена рідина організму, тому за її складом можна з великою достовірністю охарактеризувати стан людини.
За якими ж параметрами визначається здоров'я? Окрім рідкої частини, кров має і функціонально важливі клітини: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Саме їхня кількість є головним показником для визначення патологічних процесів. Для аналізу достатньо взяти декілька крапель крові з подушечки пальця руки зранку, натщесерце.
Про що розповість загальний аналіз крові говоримо із лікарем-терапевтом амбулаторії сімейної медицини Волощук Тетяною.
Як часто потрібно здавати загальний аналіз крові?
Клінічний аналіз крові (загальний) - кількісне та якісне дослідження елементів, формуючих кров (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, ретикулоцитів та ін.).
Клінічний аналіз крові може бути призначено з наступною метою: скринінгові та диспансерні обстеження, моніторинг терапії, що проводиться, диференційна діагностика захворювань крові. Кожній людині рекомендовано один раз на рік здавати клінічний аналіз крові, щоб відстежувати загальний стан організму та попередити захворювання на ранній стадії.
Для клінічного аналізу крові беруть венозну кров з вени шприцом або капілярну кров з подушечки безіменного (IV) пальця руки . Для цього використовують спеціальну одноразову голку.
Показники клінічного аналізу крові можуть відрізнятися в залежності від того, в який час доби була зібрана кров, а також мати зв'язок зі споживаною їжею.
Які основні показники діагностуються і про що вони свідчать?
Еритроцити. У нормі в чоловіків їх кількість у 1 кубічному мл становить - 4-5, у жінок - 3,7-4,7. Еритроцити містять гемоглобін, який транспортує кисень з легень до клітин тіла і забирає з них вуглекислий газ, який виділяється під час видиху з легень. Норма гемоглобіну для чоловіків - 130-160 г/л, для жінок - 124-144 г/л.
Зниження рівня гемоглобіну може вказувати на анемію, кровотечу, захворювання кісткового мозку, нирок тощо.
Зменшення кількості еритроцитів (еритропенія) свідчить про анемію, крововтрату, а також можливі хронічні запальні процеси.
Збільшення кількості еритроцитів (еритроцитоз) може свідчити про зневоднення організму, зменшення рідкої частини крові. Ще еритроцитоз може виникнути у разі вроджених порушень у будові гемоглобіну (гемоглобінопатії), коли змінений гемоглобін не здатний переносити кисень у достатній кількості. Еритроцитоз може бути наслідком патологічного кровотворення (пухлинного захворювання кровотворної системи).
Лейкоцити. Від них значною мірою залежить захист організму, імунітет. Вони розпізнають і знешкоджують чужорідні клітини, захищають нас від мікробів і вірусів, нейтралізують вплив процесів відмирання старих клітин. Норма лейкоцитів в 1 кубічному мм крові - від 4,0 тисяч до 9,0 тисяч.
Якщо кількість лейкоцитів збільшена (лейкоцитоз), це може свідчити про запалення, бактерійні інфекції, отруєння, алергії, хвороби печінки, захворювання крові (лейкоз). Це явище можливе після тривалого прийому медикаментів. Кількість лейкоцитів збільшується після їжі, внаслідок м'язової активності, а ще у разі больових синдромів.
Зменшена кількість лейкоцитів (лейкопенія) характеризує хід деяких вірусних інфекційних захворювань. Неінфекційна лейкопенія зумовлена підвищенням радіоактивного фону, променевою хворобою.
Збільшена кількість лімфоцитів (лімфоцитоз) буває у разі вірусних інфекцій, туберкульозу, вживання знеболювальних засобів.
Зменшена кількість лімфоцитів (лімфопенія) може виникати внаслідок прийому гормональних препаратів, імунодефіцитних станів.
Тромбоцити відіграють важливу роль у системі згортання крові. Їх норма - від 130 до 400 тисяч в 1 мл крові, частіше - в межах 180 - 300 тисяч. Тому, коли їх недостатньо, легко утворюються крововиливи під шкірою, навіть від легкого дотику, і є загроза кровотечі в разі деяких захворювань.
Нестача тромбоцитів (тромбоцитопенія) може свідчити про порушення згортання крові у разі гемофілії, кровотеч. Дефіцит цих елементів крові може спостерігатися у разі вірусних і бактерійних інфекційних захворювань, деяких видів анемії, на тлі прийому антибіотиків, протиалергійних препаратів, знеболювальних засобів.
Збільшений вміст тромбоцитів (тромбоцитоз) спостерігається у разі хронічних запальних захворювань (наприклад, туберкульозу), деяких видів анемії тощо.
ШОЕ (швидкість зсідання еритроцитів) - ще один дуже важливий показник, який визначають під час клінічного аналізу крові. У нормі ШОЕ в чоловіків – 1-12 мм/год, а в жінок – 2-15 мм/год. Підвищений показник ШОЕ часто вказує на наявність запального процесу. Дуже високі показники ШОЕ (50-70 мм/год) свідчать про наявність тяжких інфекційно-запальних, ревматичних, онкологічних захворювань.
Прискорена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) вказує на запальні процеси, гострі й хронічні інфекції, отруєння, анемію, кровотечу, алергійні стани.
Уповільнена ШОЕ буває внаслідок втрати рідини у разі проносу, блювання, вірусного гепатиту.
Проте запам’ятайте, що діагноз не встановлюють на підставі лише аналізу крові. Беруться до уваги результати сукупності діагностичних досліджень – лабораторних, рентгенологічних, ультразвукових тощо, а також уважно вивчають симптоматику.
