Продовження термінів експлуатації енергоблока №1 – пріоритетне завдання

На зустрічі з журналістами про роботу у поточному році і плани на перспективу розповів заступник головного інженера станції з ядерної і радіаційної безпеки Костянтин Щербінін.

- У 2016 році служби заступника головного інженера з ядерної і радіаційної безпеки вирішували поточні завдання підтримки експлуатації, також працювали за міжнародними проектами, займалися перспективними завданнями. До таких, зокрема належить проект із запровадження добового регулювання потужності енергоблока.

У 2015 році протягом квітня-травня ми успішно про­йшли перший етап дослідної експлуатації цього режиму, в ході якого виконали 21 добовий цикл. Після розгляду і погодження регулюючим органом наших звітних матеріалів про проходження першого етапу, НАЕК було поставлено завдання для Хмельницької АЕС продовжити дослідну експлуатацію і розробити програму та вимоги до другого етапу запровадження режиму добового регулювання потужності. Ми вже розробили відповідне технічне  рішення, яке погоджене в компанії і розглянуто у ДІЯРУ. Регулюючий орган запропонував врахувати ряд зауважень, над якими ми зараз і працюємо. А вже у наступній паливній кампанії, яка розпочнеться після завершення ППР на енерго­блоці №2, безпосередньо перейдемо до реалізації другого етапу добового режиму. Він передбачає значно біль­шу кількість циклів добового регулювання потужності, щонайменше 50.

Ряд заходів щодо вдосконалення ведення режиму ми плануємо запровадити ще до початку другого етапу дослідної експлуатації, над чим працює практично весь колектив: кожна служба за своїм напрямком.

Хочу зупинитися й на інших моментах нашої діяльності. У поточному році ми практично завершуємо погодження з ДІЯРУ першого десятирічного звіту з переоцінки безпеки енергоблока №2 ХАЕС, введеного в промислову експлуатацію у грудні 2005 року з отриманням відповідної лі­цен­зії. Згідно з ядерним законодавством кожні десять років ми маємо проводити переоцінку його безпеки, з врахуванням усіх факторів, що зазнали змін за цей період. Наприклад, нові нормативні вимоги, реконструкційні і модернізаційні заходи, проведені на енергоблоці, а також новий передовий науково-технічний досвід, інженерні підходи тощо.

Такий звіт ми надали у минулому році регулятору. Це досить об’ємний матеріал, адже досліджуються 14 факторів безпеки, виконується велика кількість розрахунків. Документ вже пройшов державну експертизу, зараз працюємо над усуненням зауважень і поправок до нього, і найближчим часом переоцінку завершимо. Втім вже зараз абсолютно очевидним є те, що наш енергоблок №2 відповідає всім діючим вимогам безпеки.

Серед завдань, над якими працювала служба аналізу безпеки у 2016 році, два міжнародних проекти, пов’язані із застосуванням ймовірнісних оцінок ризику. Обидва Енергоатом реалізує спільно з Єврокомісією, і ХАЕС тут виступає пілотною станцією. Один із них – запровадження розробки оперативного ймовірнісного аналізу безпеки. Інший – запровадження ризик-орієнтованих оцінок і під­ходів до оптимізації експлуатаційного контролю металу.

У напрямку  радіаційної безпеки також готуємося до реалізації в рамках європейського кредиту великого проекту з модернізації систем радіаційного контролю. Вже розроблені технічні вимоги, які пройшли складний шлях погоджень технічними експертами НАЕК і представниками європейських банків. Вони затверджені, рухаємося далі за процедурою. Хочу наголосити, що це буде дуже масштабний проект, плануємо замінити багато обладнання. Адже багато з того, що експлуатується зараз, було придбане ще до пуску енергоблока. Воно працює, але обслуговувати його все складніше, адже проблематично придбати необхідні запчастини. Та й з роками з’явилися більш сучасні і більш чутливі прилади, тому мінятимемо багато датчиків. В кінцевому результаті це дасть можли­вість операторам відслідковувати всі параметри в режимі он-лайн.

Модернізація систем раді­аційного контролю становитиме основу для продовження їх термінів експлуатації, а також буде складовою продовження термінів експлуатації енергоблока №1, що є пріоритетним завданням Енер­гоатома і Хмельницької АЕС.

Ольга Сокол