Прокопович
Боксерська школа Нетішина відома далеко за межами міста. Серед тренерів, що надали цьому виду спорту імпульс для розвитку, доклали багато зусиль і таланту в числі перших ім’я Анатолія Прокоповича Грушина. Весь свій свідомий вік до 70-річчя він присвятив популяризації боксу, як системі фізичної підготовки людини і як вихованню особистості.
Він рано дізнався по чому фунт лиха. Коли Анатолію виповнилось лише п’ять років, не стало мами. Батько був у роках і не міг самостійно виховувати малого. Відтак його прихистком стають дитячі будинки у Дубно та Костополі, після закінчення яких Анатолій вчиться у Рівненському ФЗУ трудових резервів. Далі служба у лавах Збройних Сил.
Ще під час навчання у ФЗУ приглядів хлопця талановитий вихователь і тренер з боксу Анатолій Власович Яндала. Було у парубка чимало невитраченої енергії, спортивної злості, наполегливості. 1968 року Анатолій стає фіналістом чемпіонату України у середній вазі, призером чемпіонату СРСР, який відбувся у Ленінграді. У 1970 року він піднімається на п’єдестал спортивної пошани Центральної Ради «Авангард», 1971-го здобуває титул чемпіона Білоруського військового округу, стає багаторазовим призером Туркменської РСР, куди переїхав разом з дружиною у пошуках кращого життя.
В 90-х роках сім’я Грушиних перебирається у Нетішин, де Анатолій Прокопович створив команду з футболу, грав за Будівельне Управління №3, виступав у Спартакіаді УБ ХАЕС та Хмельницької АЕС.
Тренерську кар’єру починав з футболу та плавання, однак професійні навички боксера покликали його до створення 2003 року на базі ДЮСШа секції боксу.
Зазначимо, що Анатолій Прокопович постійно самовдосконалювався: отримав освіту у Ленінградському технікумі фізичної культури, а згодом удосконалив знання у Ашхабатському інституті фізкультури. Реалізовувався у якості тренера, будучи засновником дитячого боксерського клубу «Максим». Дав дорогу у спортивне життя багатьом хлопчакам та дівчатам. Він підготував чемпіона Європи Артема Фатуєва, учасника чемпіонату світу Максима Верьовку, срібну призерку чемпіонату Європи Марію Юрлову, бронзових призерів чемпіонату Європи Юлію Лисун, Світлану Холшевник, Максима Верьовку, Ігоря Каражія. Чимало його вихованців входили до резерву збірних команд України.
Свого часу на чемпіонаті Європи серед юніорок у Польщі Оксана Михальчук виборола срібну медаль, а Альона Ковальчук та Тетяна Холшевнік піднялись на п’яту позицію. Бронзову медаль VI літніх юнацьких ігор серед юніорок у вазі 57 кг здобула Руслана Шахнюк, а її подруга Тетяна Гаврилюк програла лише в фіналі і отримала срібну нагороду. Чемпіонат України з боксу серед жінок, молоді та юніорок приніс Тетяні Холшевнік у вазі 51 кг серед молоді бронзову нагороду. Так сталось, що за золото у цій же вазі поборолась подруга Альона Ковальчук. Переможцями та призерами чемпіонату України серед жінок-юніорок, кубка України були інші вихованки КДЮСШ профспілкової організації ХАЕС - Світлана та Тетяна Холшевнік, Лілія Шевчук, Марія Кордан, Тетяна Негода, Альона Ковальчук, Оксана Михальчук, Юлія Лисун. А ще на різних змаганнях відзначались Олег Сімчук, Дмитро Степанюк, Андрій Панасюк, Віталій Мартиненнко, Юрій Тончук, Софія Жук, Єва Мартинюк, Роман та Іван Кожушко, Тарас Шаповал, Артем Звада, Олександр Коваль, Михайло Будига, Віталій Сідлецький… Прізвища юнаків і дівчат, що вдячні Анатолію Прокоповичу за науку і батьківське ставлення можна продовжувати і продовжувати. Найважливіше ж, що у клубі «Максим» продовжує тренерську справу син Максим Анатолійович Грушин. Життя продовжується.
Петро Шелепало
На знімку: А.П.Грушин з вихованками (фото з архіву)
