ПТАШИНI IСТОРIЇ У ЗОНI СПОСТЕРЕЖЕННЯ СТАНЦІЙНІ ВОДОСХОВИЩА ЯК ЕКОЛОГІЧНА НІША
- Головна
- Новини
- ПТАШИНI IСТОРIЇ У ЗОНI СПОСТЕРЕЖЕННЯ СТАНЦІЙНІ ВОДОСХОВИЩА ЯК ЕКОЛОГІЧНА НІША
Пт, 10 Серпня 2018
ПТАШИНI IСТОРIЇ У ЗОНI СПОСТЕРЕЖЕННЯ СТАНЦІЙНІ ВОДОСХОВИЩА ЯК ЕКОЛОГІЧНА НІША
Птахи споконвіку супроводжують людину по життю: лелека як символ любові та народження на світ, ворон як лиховісний пророк, що віщує біду або смерть... Зараз на¬віть важко собі уявити (відверто кажучи, зовсім не хочеться) навколиш¬ній простір без птахів, які мелодійно виспівують у скверах, купаються у калюжах, стукотять у зимове вікно, сповіщаючи про порожню годівничку, та ведуть своє загадкове, приховане від стороннього ока життя поряд з нами – з людьми. А сусідити з людьми, звісно, значно важче ніж з об’єктами енергетики. Навіть з такими технологічними велетами як АЕС.
У гніздовий період на водосховищі птахів майже немає, більшість з них зупиняється біля води на відпочинок під час міграції. Але є й ті, що залишаються тут зимувати – 55 видів пернатих. Серед них 30 видів рідкісних птахів, які теж злітаються сюди, щоб погрітися і поживитися чимось смачненьким, а найбільш чисельними є лиска, крижень та гоголь.
ТУРИСТИЧНА ВІЗИТІВКА ТА ЛЕБЕДИНА ВІРНІСТЬ
Цьогоріч через неабиякі холоди у районі водосховища Хмельницької АЕС спостерігався справжній пташиний аншлаг. Люті морози змусили птахів з північних регіонів України, Білорусі та Росії обрати для зимування цю місцину. Майже два десятки видів пернатих, а загалом десь дві тисячі пташок оселилися на берегах штучного басейну та знайшли тут порятунок (температура води трималась на рівні 10-14 градусів).
Це викликало неабиякий ажіотаж серед науковців, оскільки, зазвичай тут із року у рік зимують лише лебеді-шипуни, а цієї зими в одному місці зібралась велика кількість рідкісних птахів. Плесо та береги водосховища у пошуках поживи «окупували»: лебеді-шипуни, лиски, крижні, чубата та червоноголова чернь, великі та малі чирки, сірі чаплі, широконоски, кульони, чайки сріблясті та звичайні, норці великі, баклан великий, мартин жовтоносий та навіть нечастий гість водойми – орлан-білохвіст.
А у лісах біля водойми вовтузяться змішані зграї горобиних: синиці, чечітки, підкоришник, гаїчка-пухляк, дятли звичайні та малі та навіть була помічена найменша птаха Європи – золотомушка жовточуба. Звісно, що спостерігати за всією цією зимовою пташиною пишнотою знайшлось чимало охочих – птахи стали своєрідною туристичною візитівкою Хмельницької АЕС.
Завсідники водосховища, лебеді-шипуни (цієї зими їх було вже понад дві сотні), цьогоріч вже не тільки почувались на ставку-охолоджувачі як вдома – вони стали «телезірками» загальноукраїнського масштабу. Крім того, ці граційні та досить шкодні птахи залюбки беруть безпосередню участь у весільних обрядах місцевих жителів.
Вони вже настільки звикли до уваги людей, що не тільки навчились справно позувати для фото, а ще й виходять з води назустріч людям, викликаючи неймовірний захват як у дітей, так і у дорослих. У місцевих навіть з’явилась нова весільна традиція: окрім звичної фотосесії за участі граційних та поважних птахів тепер молодята обов’язково мають почастувати пернатих весільним короваєм, а місцеві пекарі вже приймають замовлення на виготовлення короваїв для лебедів.
Орнітологи кажуть, що зимування лебедів на місцях гніздування у наших широтах – цілком нормальне явище. Тим паче, коли мова йде про ставок-охолоджувач АЕС, де температура води майже ніколи не опускається нижче 10 градусів. Це створює ідеальні умови для птахів: відкрита вода та достатньо корму.
Окрім лебедів-шипунів на озері зимують чимало інших пернатих, є і птахи, що занесені до Червоної книги. Також вже неодноразово під час спостережень були зафіксовані обкільцьовані птахи із сусідніх Угорщини та Польщі. Цієї весни вперше за останні шість років на водосховищі були помічені лелеки, що зупинились тут на перепочинок, повертаючись з Африки. Причому відвідували вони ХАЕС двічі. Коли у березні вдарили сильні морози, чорногузи знов повернулися, шукаючи порятунку біля води.
Птахи анітрохи не заважають роботі АЕС. Навпаки, атомники такому зимовому сусідству тільки радіють, бо птахи допомагають боротися з мушлею-дрейсеною. Ці мушлі, що обліплюють турбіни та заважають їх швидкому охолодженню, дуже смакують пернатим. Але про це ми говоримо тихесенько, аби НКРЕКП не змусило вираховувати зниження витрат на технологічне обслуговування водосховища. Співробітники Хмельницької АЕС сподіваються, що тепер птахи будуть постійно зимувати біля водойми. На¬уковці їх обнадіюють: пернаті вже уподобали собі це місце і будуть намагатись сюди повернутись. Тут сприятлива екологія.
Як відомо, лебеді дуже чутливі до хімічних забруднень довкілля та обминають місця, малопридатні для життєдіяльності, а тут їм вистачає, як уваги, так і поживи.Цікаво, що таке зимове сусідство не завдає атомникам проблем, а от весною все кардинально змінюється. Найбільше¬ потерпають від уваги пернатих інженери-електрики на ХАЕС: з початком сезону гніздування пернаті намагаються окупувати електроопори пристанційних вузлів енерго¬блоків, що видаються птахам найпривабливішим місцем для влаштування домівок. До речі, рівненські атомники також кожної весни «ганяють граків», які вже давно обрали електричні установки РАЕС як найкраще та затишне місце для виведення потом¬ства. Річ у тім, що таке сусідство загрожує не лише життю пернатих, а може призвести до серйозних збоїв у роботі електроустаткування станції. Тому для мирного співіснування за погодженням з фахівцями-орнітологами на стан¬ціях встановлюють системи відлякування птахів.
Це й так звані протипосадкові пристрої та біоакустичний відлякувач птахів Bird Gard Pro PA виробництва США. Механізм роботи доволі простий: пристрій з певною періодичністю ретранслює звуки хижих птахів не завдаючи жодної шкоди ані птахам, ані людям. Проте, майже 15% птахів глухі (дані орнітологічних досліджень). Тому на пласких ділянках порталів відкритих електроустановок додатково встановлюються протипосадкові пристрої. Отже, як бачимо, гармонійне співіснування флори та фауни із високотехнологічними підприємствами цілком можливе – було б тільки бажання! І зимовий пташиний базар на берегах водосховища Хмельницької атомної електростанції – яскравий приклад того, що атомна енергетика є безпечною та надійною навіть для крилатих мандрівників.
Наталія Дегтяренко