Публiчне обговорення робiт з безпеки АЕС
В інформаційному центрі Хмельницької АЕС відбулося публічне обговорення питань реалізації «Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КзПБ)» і «Плану екологічних та соціальних заходів КзПБ», в якому взяли участь начальник управління планування та фінансування ВП «Атомпроектінжиніринг» Максим Пишний, заступник директора центру зовнішніх інформаційних комунікацій Данило Лавренов, консультант групи управління проектом КзПБ Людвиг Литвинський, заступник генерального директора Хмельницької АЕС з кадрів та соціального розвитку Віктор Демидюк, заступник генерального директора Хмельницької АЕС з капітального будівництва Олег Рахлінський, представники підрозділів електростанції та територіальної громади Нетішина, журналісти ЗМІ регіону.
Після Чорнобильської аварії інтерес до експлуатації ядерних об’єктів з боку громадськості, екологічних активістів, різних інституцій та відомств, які контролюють діяльність атомної енергетичної галузі, зокрема, і МАГАТЕ, залишається якнайприскіпливішим. Ініціатори проведення громадських слухань нагадали, що 2011 року під час зустрічі у Брюсселі міністрів енергетики країн - членів ЄС, була прийнята спільна Декларація про проведення всебічних переоцінок ризиків безпеки експлуатації АЕС (стрес-тестів) та вжиття відповідних заходів. Україна прийняла умови Декларації і здійснює відповідні заходи у цьому напрямку.
За словами Максима Пишного, метою програми, яку НАЕК реалізує з 2012 року відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, є неухильне подальше підвищення ядерної безпеки, забезпечення ефективної та надійної роботи енергетичної галузі, доведення стану атомних енергоблоків України до рівня, що відповідає сучасним світовим вимогам з ядерної безпеки та охорони довкілля. Подальший розвиток ядерної галузі можливий лише за умови гарантованого забезпечення та постійного підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків АЕС. Реалізація КзПБ дозволить усунути невідповідність проектів діючих енергоблоків АЕС сучасним національним нормам з безпеки та довести рівень безпеки всіх енергоблоків до рівня міжнародних вимог. Програма також дозволить виконати зобов’язання України з впровадження рекомендацій МАГАТЕ за результатами оцінки проектної безпеки українських АЕС, проведеної у період 2008-2010 років.
Доповідач нагадав, що реалізація основних програм підвищення безпеки енергоблоків України розпочалася ще 2002 року з «Комплексної програми модернізації та підвищення безпеки енергоблоків АЕС України». Цей процес тривав три роки. Після введення в експлуатацію другого енергоблока Хмельницької та четвертого Рівненської АЕС протягом п’яти років була реалізована «Програма модернізації «після пуску». Крім цього, активно втілювались пункти «Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків».
Щодо фінансування, то втілення Комплексної (зведеної) програми здійснюється за рахунок власних коштів компанії, а також кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Євратому (загальна кредитна сума 600 млн євро). Програму розраховано до 2020 року. На сьогодні із 1265 її заходів повністю реалізовано 567. На Хмельницькій АЕС обсяг реалізованих заходів даної програми складає 46,1%. Зокрема, на першому енергоблоці – 39,3, на другому - 52,8 відсотка. Серед них - модернізація системи електропостачання власних потреб; заміна щита автоматики і живлення; монтаж насосів VH10D01,02 і системи подачі технічної води від насосів першої берегової насосної станції тощо.
Не оминули учасники громадських слухань й аварії на японській АЕС «Фукусіма», що була спричинена цунамі, і призвела до значних економічних збитків, перевищення встановлених меж викидів радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище та опромінення персоналу i населення. Такі негативні наслідки привернули увагу світової спільноти до рівня забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії у мирних цілях та необхідності переоцінки рівнів безпеки об’єктів атомно-енергетичного комплексу в умовах виникнення стихійних природних явищ та інших екстремальних ситуацій. Після аварії на японській АЕС «Фукусіма» державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» проведено позачергову перецінку рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій з урахуванням можливих сценаріїв розвитку подій під час стихійного лиха або інших екстремальних ситуацій. Обсяг i порядок проведення позачергової переоцінки рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, а також структура та зміст звітів про результати такої переоцінки відповідають рекомендаціям Групи європейських регуляторів з питань ядерної безпеки (ENSREG) у частині дотримання технічних вимог для європейських атомних електростанцій.
За результатами проведення позачергової переоцінки рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» додатково розроблено заходи з підвищення рівня їх безпеки. Зведені заходи з підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій здійснюються на пілотних енергоблоках, після чого з урахуванням їх результатів - на інших енергоблоках атомних електростанцій. Безпека енергоблоків АЕС забезпечена за рахунок послідовної реалізації концепції глибоко ешелонованого захисту, заснованого на застосуванні системи фізичних бар’єрів на шляху розповсюдження іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин у навколишнє середовище і системи організаційно-технічних заходів із захисту бар’єрів і збереження їх ефективності, з метою захисту персоналу, населення і навколишнього середовища. Під час експлуатації АЕС контролюється цілісність бар’єрів на всьому шляху розповсюдження радіоактивних речовин. При нормальній експлуатації всі бар’єри й засоби їх захисту перебувають у робочому стані. В разі виявлення непрацездатності будь-якого з передбачених у проекті станції бар’єрів або засобів його захисту згідно з умовами безпечної експлуатації робота енергоблока АЕС на потужності забороняється.
Основні принципи та критерії безпеки, реалізовані в проекті, відповідають також основним положенням стандартів і вказівних документів МАГАТЕ, а також практиці проектування АЕС у західних країнах. У ході громадських слухань було зазначено, що на сьогодні здійснено всебічний аналіз безпеки діючих енергоблоків із залученням українських фахівців і міжнародних експертів, виконується поглиблений аналіз безпеки з використанням сучасних методологій.
Організатори презентації також зупинились на низці екологічних та соціальних заходів, які вдалося реалізувати від початку затвердження «Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій».
Завершення громадських слухань відбулося у формі діалогу із представниками територіальної громади та ЗМІ.
Провідні фахівці ДП «НАЕК «Енергоатом» відповіли на запитання присутніх, зокрема представників ЗМІ.
Так як серед пріоритетів на найближчий час добудова третього та четвертого енергоблоків ХАЕС, перший заступник міського голови Петро Скиба поцікавився у експертів ДП «НАЕК «Енергоатом» про пошук потенційних інвесторів добудови і яким, відповідно, буде вплив на залучення місцевого населення до виконання робіт, чи їх здійснюватимуть іноземні спеціалісти?
Людвиг Литвинський, експерт групи управління проектом КзПБ, зауваживши, що хоч поставлене питання в цілому не в його компетенції, зазначив, що Україна шукає такого інвестора, щоб максимально можна було залучити українців до завдань широкого масштабу.
Олександр Шустерук
Фото автора
