Пускорезервна котельня  важлива для надійної експлуатації енергоблоків

На Хмельницькій АЕС продовжується реалі­зація заходів, пов’язаних із продовженням терміну експлуатації першого енергоблока. За словами начальника пускорезервної котельні гідротехнічного цеху Ярослава Андрійчука, його колеги в числі перших розпочали роботу у цьому напрямку.

- Пускорезервна котельня – перший об’єкт,  введений у експлуатацію на території проммайданчика Хмельницької АЕС,- розповідає Ярослав Семенович. - У жовтні 1982 року запрацював перший паровий котел і теплофікаційна установка у комплексі із допоміжним обладнанням. Це дало можливість підтримувати оптимальну температуру, як на території споруджень міста, так і на проммайданчику будівництва енергоблоків. Згодом було введено ще три теплові котли. У 1985 році запрацювали два водогрійні котли. Згідно із технічною документацією, термін їх експлуатації  був розрахований на двадцять років. Тому у 2005 році ми провели комплекс робіт із продовження терміну експлуатації водогрійних котлів. Згодом було одержано дозвіл на їх експлуатацію протягом восьми років. У 2012 прийшла черга до продовження терміну експлуатації водогрійних котлів та допоміжного обладнання, розрахунковий термін яких 30 років. Відтоді експертними організаціями проводяться експертні обстеження та позачергові технічні огляди з метою перепризначення нового термі­ну.

У гідротехнічному цеху постійно наголошують, що  пускорезервна котельня стала базою створення цеху гідроспоруд, теплових і підземних комунікацій. Її робота  дала змогу повноцінно проводити операції із будівництва і монтажу. Тривала в часі експлуатація єдиного на станції першого енергоблока, а згодом і другого, засвідчила, що пускорезервна котельня є надзвичайно важливим об’єктом. Особливо під час проведення планово-попереджувальних ремонтів. На пускорезервній котельні постійно здійснюються  еколого-теплотехнічні випробування наявних парових котлів, у яких беруть участь працівники спеціалізованої організації «Техенерго» із міста Львова.

За словами Ярослава Андрійчука, випробування кожного котла проводиться окремо та поетапно згідно із розробленою програмою. Під час випробування котлів є можливість пересвідчитись у хороших технологічних характеристиках при несенні встановленого навантаження з виробництва пари.  Після завершення випробувань спеціалістами складається технічний звіт про виконану роботу, в якому є режимні карти на кожен із перевірених котлів. Випробування котлів проходить за участю оперативного персоналу всіх змін ПРК.

Ярослав Андрійчук також відзначив, що для надійної роботи котлів та їх допоміжного обладнання важливим є регулярне проведення ремонтів та технічного обслуговування згідно із затвердженими графіками. Це важливі технологічні операції, бо пускорезервна котельня має бути повністю підготовлена до термінового введення в експлуатацію.  Для цього потрібно пості­йно контролювати її стан, своєчасно проводити обслуговування та ремонтні роботи. Підвищенню надійності обладнання сприяє й те, що рані­ше працівникам пускорезервної котельні вдалося запровадити ефективну систему консервації котлів під надлишковим тиском пари від діючого енергоблока. Це дає можливість зменшити час на організацію подачі пари від котлів у колектор власних потреб електростанції, а також сприяє забезпеченню підтримання у належному стані поверхонь їх нагрівання у період «гарячого» резерву. У всі періоди роботи електростанції важко переоці­нити значення пускорезервної котельні. Технологія вимагає її обов’язкову наявність. Приміром, цієї зими довелось задіювати котельню під час непередбачуваної зупинки енергоблока.

Начальник пускорезервної котельні Ярослав Андрійчук історію першого технологічного об’єкта на території проммайданчика Хмельницької АЕС знає, як мовиться, не із розповідей. Він був учасником пуску парових та водогрійних котлів після монтажу та введення їх в експлуатацію на посаді начальника зміни. З 2000 року він працює начальником ПРК. Така довіра перепліталася із великою відповідальністю. Треба було добре пильнувати за всіма технологічними параметрами котельні, щоб не припинялось виробництво пари, особливо під час ППР. Тепер на черзі не менш відповідальна пора – продовження терміну експлуатації першого енергоблока. Важливим є те, що всі процедури, пов’язані із продовження терміну експлуатації першого енергоблока, залежать від засвідчення надійності наявних котлів.

Олександр Шустерук

На знімку: старші машиністи ПРК Валерій Каржгалієв, Сергій Корнійчук та начальник ПРК Ярослав Андрійчук

Фото автора