Почасти чую висловлювання, що Хмельницька АЕС нічого, крім головного болю, для громади не дала, що атомники жирують і мало вкладають в скарбницю міста та округи . Проте, огдядаючи Нетішин, бачу сучасне місто з розвинутою інфраструктурою. І пригадую, що до травня 1981 року це було село, яке за три роки від селища міського типу перетворилось на місто районного підпорядкування, а ще через дев’ять років стало містом обласного значення. І сталось це перетворення завдяки будівництву Хмельницької АЕС, яка була і до сьогодні є замовником більшості об’єктів. Отже, Хмельницька АЕС  була містоутворюючим об’єк­том. Завдяки її будівництву з’явився Нетішин у тому вигляді, який він нині має. Крім цього значно покращилась інфраструктура навколишньої території. Саме   в період будівництва 1-го енергоблока були введені в експлуатацію по Славуті та Славутському району:  автомобільна дорога ХАЕС - с. Комарівка - с. Стригани; автомобільна дорога м. Славута - с. Вельбівно; шляхо­провід через залізничні шляхи в м. Славута; залі­з­нична станція в с. Кривин; пост ЕЦ ст. Кривин; автодорога ХАЕС - Дідова Гора; житлові будинки для працівників; кабельна лінія зв’язку ХАЕС - м. Славута; кабельна лінія зв’язку ХАЕС - м. Вінниця;  будинок для літніх людей в с. Кривин; артезіанські сверд­ловини;  автомобільна дорога до станції Кривин та інші об’єкти. ХАЕС взяла  дольову участь в побудові маслоробного комбінату. В  Ізяславському районі зведено  корівник на 200 голів та силосна яма ємністю 1500 т. в с. Лютарка, а в Острозькому районі  будиночки ПДУ,  теплотраса в м. Острог. Велику підтримку мало сільське господарство, адже станція довгі роки утримувала на своєму балансі підсобне господарство, що в с.Цвітоха. Тут на піщаних площах збирали по 22 цнт. з гектара зернових. В господарстві утримувалось понад 900 голів великої рогатої худоби, серед яких 30 відсотків – голштино-фризька порода голландської селекції, майже 1000 свиней і 500 голів овець. Господарству Хмельницької АЕС було присвоєно статус племінного репродуктора з розведення коней торійської породи. Автотракторний парк мав на озброєнні 180 одиниць техніки. На автотракторному стані знаходились кузня, ремонтна майстерня, токарний, зварювальний та моторний цехи. В Цвітосі було побудовано свинарники і корівники, конюшні, міст через річку Цвітоха, пилораму, комплекс з переробки м’яса, 48 будинків-котеджів з усіма зручностями; газифіковано центральну вулицю Цвітохи, школу, побудовано під’їзні шляхи до сільради.

 Під час спорудження другого енергоблока на потреби прилеглої до ХАЕС території було виділено понад 62 мільйони гривень, освоєнням яких займались Хмельницька та Рівненська облдержадміністрації.

На Рівненщині це реконструкція дитячого  садка  під   пологовий  будинок  ЦРЛ в м.Острог  та придбання  для  нього  медичного обладнання, реконструкція лікарської амбулаторії в селі  Оженин.

За ці кошти проводилась реконструкція систем опалення навчальних закладів в селах Стадники, Слобідка, Країв, Могиляни, Грозів, Бадівка, Плоске, Волосківці, Бродів, Межиріч, Почапки, відремонтовано котельню будинку-інтернату в Острозі. Здійснено підведення газопроводу до сіл Мощаниця, Волосківці, Бадівка, Милятин, Кутянка, Завидів, Верхів, Кургани, Вельбівно, Завозів, Бухарів, Грозів, Біланів, Гремяче, Країв, газифіковано будинок культури в с.Плоске. Здійснено будівництво ЛЕП в с. Хорів, реконстру­йовано міські системи освітлення та теплопостачання, розроблено генеральний план м. Острога, прокладено та реконструйовано дороги у райцентрі.

В Хмельницькій області чотири райони – Славутський, Шепетівський, Ізяславський та Білогірський – знаходяться у безпосередній близькості до Хмельницької АЕС. Слід сказати, що на Хмель­ниччині, як і у сусідній області, чимало коштів було спрямовано на газифікацію, зокрема сіл Миньківці, Старий Кривин, Жуків, Ганнопіль на Славутчині, Михнів, Волоськівці та Мислятин на Ізяславщині та на газопровід між селами Карасиха-Залужне і   Кур’янівка-Шимківці на Білогородщині. Проведено газопровід і на вулицях ім.І.Франка, Свердлова, Паперника, Богдана Хмельницького, Клари Цеткін у райцентрі Славута. Здійснено капітальний ремонт вулиці Заславської у цьому ж місті.

Чимало коштів направлено на шкільні та дошкільні заклади. Так, завершено будівництво загальноосвітньої школи в селі Крупець, на яке виділено близько шести з половиною мільйонів гривень. Введення в дію школи в м.Славута коштувало 8863 тисячі гривень. На реконструкцію спецшколи-інтернат у м.Ізяслав спрямовано три мільйони двісті дванадцять тисяч гривень, а на зош с.Кунів того ж району - без малого сімсот тисяч гривень. Не оминули реконструктивні роботи Плішинську школу на Шепетівщині, а саме місто Шепетівка здійснило будівництво першої черги водозабору, адже потерпало від нерегулярної подачі води у багатоповерхівки.

Щодо Нетішина, то ще раз зауважимо: місто  споруджувалось як супутник ХАЕС і від нульового циклу до сучасних абрисів залежало від станції. Довгий час на балансі ХАЕС знаходились ЖКО, відділ робіт­ничого постачання з мережею магазинів, СМСЧ-4, дитячі садочки, готель і ще багато різних об’єктів. І нині на балансі станції прекрасний спортивний комплекс, в якому покращуюють здоров’я і підтримують фізичні кондиції всі бажаючі. Теплопостачання також залишається в сфері діяльності ХАЕС.

Зазначимо, що ХАЕС – передове підприємство Хмельниччини і  внесок його у промисловий потенціал області надзвичайно великий. Так, у 2009 році обсяг реалізованої продукції ОП ХАЕС в балансі області склав 18 відсотків, у 2010 – 17,9 відсотка, у першому півріччі поточного року – 23,1 відсотка. Відповідно сплата податків та платежів до бюджетів всіх рівнів та у фонди страхування у 2010 році становила 213,3 мільйона гривень (149,5 – пенсійний фонд і фонд страхування,  6,7 – плата за воду, 3,9 – плата за землю, податок з фізичних осіб становив 52,6 млн.грн). Цьогоріч у першому півріччі сплачено усіх податків 111,6 відсотка (75,7 – розрахунки за страхування, 29,6 – податок з фізичних осіб , 42 – плата за воду та 2 мільйони – плата за землю). При цьому місто Нетішин отримало 31 мільйон 34 тисячі сімсот гривень, або 73 відсотка всіх надходжень до бюджету. Від бюджетної сфери міста отримано 12,4 відсотка податків, від будівельної галузі – 2,5%, комунальників – 1,7%, суб`єктів підприємництва - до 2%, решта - 10,2% з інших джерел. Співставляючи цифри і факти, ніяк не можу пристати на сторону критиків, хоча розумію, що це дуже ви­гідна позиція: дивитись крізь зменшувальні скельця і вважати себе надзвичайно значимим і великим.

Віктор Гусаров