Результати приходять до наполегливих
Тренери Новоград-Волинського волейбольного клубу «Динамо», який виступав у першій лізі національного чемпіонату, звернули увагу на талановитого хлопця Сергія Харченка і не забарились із пропозицією запросити в основний склад команди. На це юнак відреагував досить спокійно, бо знав, що у спорті все досягається працею, наполегливими тренуваннями.
До фізкультури Сергій Харченко проявив інтерес ще у молодших класах. Спокійний за вдачею, він ставав швидким і яскравим, коли в руки потрапляв м’яч – важко було встояти перед спокусою забити кілька м’ячів у імпровізовані ворота.
Учитель фізкультури місцевої школи помітив прихильність Сергія до спорту. Хлопець володів значно більшими фізичними кондиціями, ніж його однолітки, значно випереджав їх під час виконання нормативів з легкої атлетики, вправ на турніку. У старших класах Харченко вже був упевнений, що долю пов’яже з фізкультурою та спортом. Згодом він вступив до Київського спортивного ліцею-інтернату на відділення, у якому спеціалізацією був волейбол.
У місті енергетиків Нетішині спортивні традиції започаткувались ще під час його спорудження. Тут поряд із новобудовами впорядковувались спортивні майданчики, на які після роботи залюбки поспішали будівельники, працівники перших підрозділів електростанції. Коли повноцінно запрацювали місцеві спортивні секції, то в них не бракувало юних прихильників різних видів спорту, з’явилась і когорта волейболістів. Через деякий час вони впевнено заявили про себе на різних турнірах. Видовищними були поєдинки між командами підрозділів ХАЕС, які змагались у залік станційної Спартакіади, або брали участь у першості під егідою Атомпрофспілки. Прагнення удосконалення стало базою для створення повноцінної команди з волейболу, яку взяв під свою опіку знаний на Хмельниччині фахівець Василь Мазуров. Згодом одним із його помічників став Сергій Харченко, за плечима якого вже був досвід участі у престижних турнірах аматорських волейбольних дивізіонів. Щодалі тренери ставили перед вихованцями амбітніші плани.
Сергію Харченку та його колегам запам’ятались спортивні перипетії кількарічної давнини. Команда волейболістів «ХАЕС-НАЕК» була налаштована на боротьбу за шлях до вершин у аматорській лізі чемпіонату України. Старт був вдалим: друге місце та перехід в першу лігу. Наступний сезон: волейболісти з Нетішина увійшли до трійки призерів і отримали право виступати у вищій лізі. А потім замахнулись на більш амбітний проект – бути серед кращих. Напруженими видались поєдинки, які проходили на базі відпочинку «Сонячна долина» Чернівецької області. Тут наші земляки боролись за медалі з іншими претендентами на призові місця: місцевим «Джерельцем», «Златогором» з Черкас, та «Соколом-Газовиком» з міста Сокаль, що на Львівщині. В результаті запеклої боротьби нетішинці стали срібними призерами вищої аматорської ліги. Але брак фінансування змусив команду на рік відмовитись від участі в вищій аматорській лізі.
Пауза у сезон коштувала нашим волейболістам втрати права бути серед кращих аматорських команд. Довелось починати все спочатку. Можливо, такий непередбачуваний «екстрим» і став причиною зібраності гравців, які морально та фізично націлені на перемогу.
- Я задоволений наполегливістю Сергія Харченка, - каже директор Спорткомплексу первинної профспілкової організації ХАЕС Станіслав Балаян, - він вміє налаштувати команду на позитивний результат. Показово, що нині саме «ХАЕС-НАЕК» очолює турнірну таблицю. Незабаром хлопців чекає нове випробування – належить повернутись до вищої аматорської ліги. Сподіваюсь, що палка підтримка уболівальників та рідні стіни допоможуть.
У першому турі чемпіонату, який розпочався торік у листопаді, наші земляки зустрілись із командами «Агроеколог» (Житомир), «Олімп» (Южно-Українськ) та «Гармонія» (Калинівка) і здобули три омріяні перемоги. Цьогоріч у другому турі наші хлопці спромоглися на своєрідну сенсацію – чотири перемоги поспіль з рахунком 3:0.
За кожною перемогою стоїть копітка праця. Треба зважати й на те, що команда «ХАЕС-НАЕК» складається із працівників електростанції, які тренуються і беруть участь у поєдинках лише поза робочим часом. Особливе навантаження припадає на представників енергоремонтного підрозділу Андрія Орловського, Івана Маркевича, Володимира Стецюка, Олександра Неправду, яким під час планово-попереджувальних ремонтів треба бути на висоті, і постійно тримати спортивну форму та у ході поєдинків викладатись, як кажуть, на всі сто. Це стосується і турбініста Андрія Олендера, інженера цеху теплової автоматика та вимірювань Максима Штойка.
В успішному виступі команди вагомий внесок інструктора- методиста Спорткомплексу ХАЕС Сергія Кузьмінчука. Він виступає за основний склад і прикладом, порадами сприяє успіху. Під його безпосередньою опікою сьогодні перебувають молоді гравці команди Володимир Березський, Микола Куранов, Дмитро Бойко, Роман Адамчук.
- У спорті великим ворогом є зневіра, - каже Сергій Харченко, - коли опускаються руки – годі очікувати позитивних результатів. Мої колеги виходять на ігри з іншим настроєм. Ми віримо в свої сили і хочемо знову довести, що варті виступів у вищій аматорській лізі.
Саме наполегливість і віра у власні сили допомагає Сергію Харченку вдало вирішувати проблеми, які трапляються на спортивних стежинах. Але не тільки пристрасть до долання турнірних вершин притаманна тренеру волейболістів. Він вміє організувати змістовний відпочинок на лоні природи з друзями, дбає щоб дружина і донечки Анастасія та Злата, могли полюбуватись чудовими місцевими краєвидами. Найбільшою радістю для Сергія є можливість посидіти на березі водойми з вудочкою. Можливо, саме у такі моменти зароджуються нові плани, свіжі методи тренувань, тактика та стратегія майбутніх вдалих виступів команди «ХАЕС-НАЕК»
Олександр Шустерук
Фото автора
