Рибалки використали свiй шанс
Приємна звістка надійшла від організаторів зимової риболовлі на Рівненській АЕС на адресу колег по вудилищу з Нетішина. Вони запросили до себе на змагання рибалок нашої електростанції.
Пропозицію колег сусідньої електростанції підтримало керівництво Хмельницької АЕС. Голові «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» Сергію Онищуку було доручено сформувати команди. Тут, як мовиться, не довелось довго мудрувати, бо проведення змагань із спортивної риболовлі у нас традиційне і на основі досягнень останніх років можна визначити когорту найвправніших рибалок. А ще спрацювала інтрига – ніхто із наших прихильників «мормишки» жодного разу не виходив на лід Білого озера, яке знаходиться на відстані двох десятків кілометрів від Кузнецовська і майже трьохсот від Нетішина.
Тож нашим рибалкам довелось в дорогу вирушати під ранок. Транспортний цех виділив автобус, а цех господарського забезпечення подбав, щоб представники п’яти наших команд в дорозі не були голодними.
… 250 кілометрів дороги вже позаду. Ще за якийсь час перед гостями з Нетішина відкрились зимові краєвиди Білого озера, яке подекуди називають перлиною Полісся. Воно розташоване серед боліт на захід від села Рудка, входить до складу рівненського природного заповідника, створеного указом Президента України у квітні 1999 року. За словами місцевих краєзнавців, площа водойми - близько 430 гектарів. За походженням озеро відноситься до карстових озер, займає глибоку карстову западину із своєрідною будовою, що утворилась при руйнуванні легкорозчинних гірських порід під дією води. Це одне з найбільших озер в Рівненській області. На дні озера - дві карстові лійки, глибина однієї з них досягає 26 метрів. Озеро Біле - найглибше в області. Тут унікальне поєднання болотних, озерних і лісових природних комплексів Західного Полісся. Дно піщане, слабо замулене, з крейдових порід білого кольору, звідки й походить назва озера.
Озеро - по справжньому унікальне. Дуже чисте, бо живиться природними джерелами, до того ж єдине в Україні з підвищеним вмістом гліцерину у воді, через що вона має надзвичайні цілющі властивості. Цікавий і своєрідний склад води, який несе їй славу цілющої: фосфор, сірководень і до 6.37 міліграм на літр гліцерину. Тому вода здається шовковистою на дотик.
Для багатьох рибалок велика честь зварити смачну юшку із риби, яка водиться у Білому озері. Взимку у вдалі дні тут можна поповнити «арсенал» окунями. Правда, вони дещо відрізняються від тих, що є у водосховищі ХАЕС, - мають темніше забарвлення.
У визначений час команди рибалок вишикувались біля водойми. Поряд з ними від вітру затріпотіли чотири прапори – державний, НАЕК «Енергоатом», Рівненської та Хмельницької АЕС. З уст організаторів зимової риболовлі пролунали напутні слова. Заступник генерального директора РАЕС Роман Гошовський відзначив велике значення для працівників електростанції змістовного відпочинку. А потім суддівська колегія оголосила правила проведення зимової риболовлі. Вони виявились цілком демократичними – вибирай собі місце на території великого сектора, принаймні завдовжки дві сотні метрів і лови, відстань між рибалками повинна бути не менше п’яти метрів.
Для нетішинських рибалок Біле озеро - така собі «терра інкогніта», тому все розпочалось із своєрідних експериментів. Цьогорічний чемпіон зимової риболовлі серед працівників ХАЕС Олександр Єсін приготував великий набір зимових вудочок із різними «мормишками». За короткий час він зробив до десятка ополонок, але риба чомусь ігнорує традиційного мотиля. Швидко змінює місця риболовлі Олександр Стефанович, який привіз із собою «аксесуари», що добре зарекомендували себе на водоймах поблизу Нетішина. Але йому так і не вдається побачити жодного клювання примхливої риби. Така ж ситуація у членів його команди Богдана Волянського та Миколи Новікова.
Більшість наших рибалок зрозуміла, що риба може знаходитись на значніших глибинах: на границі сектора вона сягає до п’яти метрів. Ось там і посміхнулась фортуна для Володимира Завадського, Кадима Каржау, Миколи Конченка, Олександра Гапончака, Юрія Савченка, Сергія Вадеця та інших представників нетішинських команд.
Краща ситуація у команд рівненських атомників: дехто з них примудряється покласти до целофанового пакета заповітні окунці. Помітно, що ніхто надовго не затримується біля «старих» ополонок, кожен рибалка намагається змінювати місце. Така тактика виявляється вірною, бо на концентрацію риби можна натрапити просто випадково. Це своєрідна лотерея. Не менше значення має рибальський досвід. У зимовій риболовлі важливі не тільки вдало підібрані жилка, кивок, «мормишка», а й своєрідна техніка проводок наживки. Як кажуть, вона має бути майже ювелірною.
Важко порахувати, скільки ополонок встиг зробити кожен з рибалок. Принаймні Микола Конченко їх вже зробив біля п’яти десятків. Він не втрачає надію вивести свою команду у лідери.
Та ось над водоймою лунає звуковий сигнал, яким головний суддя змагань Микола Шинкар сповіщає про завершення першого туру змагань. Він запрошує всіх на процедуру зважування. Зразу кидається у вічі «доробок» команди хімічного цеху Рівненської АЕС. На електронній вазі зафіксовано результат – 952 грами. У інших рівнян улов сягнув відмітки 793 грами. Найкращий результат серед нетішинських рибалок виявився у команди електроцеху у складі: Кадима Каржау, Олександра Гапончака та Миколи Конченка – 281 грам.
За правилами риболовлі, до фіналу допускаються команди, які зловили найбільшу кількість риби. Їх виявилось шість, серед них і працівники електроцеху ХАЕС.
Зважаючи на велику відповідальність у визначенні переможців у фінальній частині, яка триватиме лише півгодини, суддівська колегія на допомогу залучила і спостерігачів.
У кожного учасника фіналу помітне хвилювання, бо ж хочеться перемогти. Відведений час пролетів швидко. Не забарився і вердикт суддів. За результатами фінальної частини змагань, перемогу здобула команда хімцеху РАЕС із уловом 87 грамів. Другий результат – 35 грамів – у команди електроцеху Хмельницької АЕС. Лише на один грам менше був улов іншої комади рівненських атомників. Вони задовольнились почесним третім місцем. Переможцям було вручено грошові призи та Грамоти. Відбувся обмін друкованою продукцією та символікою наших електростанцій.
Суддівська колегія відзначила і найвправнішого рибалку, працівника РАЕС Василя Заголюка, якому вдалося упіймати 30 рибинок.
Під час оголошення заключних промов представники обох станцій, зокрема, і начальник відділу соціального розвитку ХАЕС Сергій Ільющенков, висловили впевненість, що спільні змагання повинні стати традиційними, адже вони зближують представників однієї галузі, які географічно є добрими сусідами. Голова «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» Сергій Онищук розповів про традиції проведення різних видів змагань із спортивної риболовлі на ХАЕС, про історію створення клубу. Це викликало неабиякий інтерес з боку активних прихильників риболовлі на сусідній електростанції.
Тепер черга за дружнім візитом наших колег та сусідів на водойму, якою гордяться нетішинські рибалки.
Олександр Шустерук
Фото автора
