РIК 2021-Й МЕНI ЗАПАМ’ЯТАВСЯ…
Олександр Веремійчук, начальник дільниці енергоремонтного підрозділу, голова спортивного клубу «Вершина»:- Я більше десяти років опікуюсь підготовкою юних нетішинських скелелазів у спортивному клубі «Вершина». За цей час вихованцям вдалося досягти низки гарних результатів на змаганнях різних рівнів. Кожен успіх – неймовірна радість для тренера та привід для усвідомлення, що зусилля не потрачені марно.
Цьогоріч юним нетішинським скелелазам вдалося себе заявити у Другому раунді молодіжного чемпіонату Чеської Республіки. Серед двох з половиною десятків учасників змагань у віковій категорії до десяти років Володимир Соболєв виборов друге місце. До десятки кращих потрапили інші вихованці «Вершини» Захар Аверкієв та Владислав Касянчук. До участі у цих змаганнях ми готувались серйозно і відповідально. Спочатку за сприяння Федерації альпінізму та скелелазіння України виїжджали на тренувальні збори до Австрії, які тривали одинадцять днів. Нашу команду приємно вразила організація тамтешнього тренувального процесу. Нетішинці мали нагоду підвищувати свою майстерність на скеледромах Хох Імст та Інсбрук, які вважаються найкращими у Європі. Саме сюди мандрують імениті скелелази, щоб вийти на необхідний рівень перед престижними змаганнями. Позитивні враження залишив і рівень обслуговування учасників тренувань. Там піклуються, щоб у гостей не виникало побутових проблем, як мовиться, всі зусилля тільки для спорту.
Після Австрії мої вихованці вийшли на один із кращих у Європі скеледромів невеликого міста Тепліце-над-Метуї в регіоні Градец-Кралове Чеської Республіки. Тут все передбачено для демонстрації максимальних фізичних кондицій спортсмена. Про якість підготовки чеських спортсменів на місцевих скеледромах може свідчити те, що тамтешні спортсмени входять в число найсильніших у Європі. Але ми пишаємося своїми. Наполегливість та бажання демонструвати найкращі спортивні кондиції під силу нашим юним спортсменам. Сподіваємось на нові старти.
Катерина Кисельова, інженер відділу кадрів:
- Для багатьох працівників Хмельницької АЕС їх підприємство, без сумніву, стало другою домівкою. Тут проходять кращі роки життя, тут вирішуються складні особисті виробничі завдання, від яких залежить успішна робота діючих енергоблоків. Зі своїми обов’язками працівники справляються добре, про що засвідчує стабільне виробництво електроенергії. Тут також важливо відчувати впевненість у завтрашньому дні, коли є переконання, що у рідного підприємства є перспектива розвитку. Мені запам’ятались події, які свідчать, що Хмельницька АЕС через певний період не матиме статусу «двоблочної», а завдяки іноземним партнерам розширить енергетичний потенціал і матиме нові енергоблоки. На це велика надія.
Але кожна людина не може постійно перейматися лише виконанням виробничих завдань – потрібен перепочинок. Як його організувати, кожен вирішує по своєму. Для багатьох працівників електростанції завжди є нагода під час відпустки відвідати мальовничі куточки нашої держави та за її межами. Не є проблемою оздоровлення за рахунок путівок, які надає наша первинна профспілкова організація. Цьогоріч мені вдалося повноцінно відпочити у лікувально-діагностичному центрі «Сонячна Долина», який розташований в зоні бальнеологічного курорту «Сонячне Закарпаття» неподалік міста Свалява Закарпатської області в долині річки Велика Пиня на висоті 340 метрів над рівнем моря.
Це чиста екологічна зона, яка переповнена лісовим повітрям та цілющою мінеральною водою «Поляна Квасова». У цій місцині створені чудові умови для оздоровлення, які приваблюють туристів з усіх куточків світу. Приємно було там часто зустрічати працівників нашої електростанції.
Олександр Стефанович, провідний інженер цеху налагодження та випробування устаткування:
- Мені доводиться спілкуватися із представниками різних професій. Протягом багатьох років близькими по духу стали представники станційної газети «Перспектива», з якими я беру участь у щорічній Спартакіаді журналістів Рівненщини, які проводяться на базі спортивно-оздоровчого табору «Олімпієць» ФСТ «Україна» у селі Хрінники Дубенського (колишнього Демидівського району).
Тут 
є можливість взяти участь у поєдинках з шахів, шашок, настільного тенісу, армреслінгу, дартсу, кульової стрільби, перетягування линви.
За останні роки участі у Спартакіаді журналістів команда газети «Перспектива» зуміла вибороти три других та одне третє командні призові місця, а також одержати дипломи та медалі різних ґатунків. Цьогоріч також вдалося побачити багатьох знайомих, які стали суперниками у різних видах змагань.
26 червня цього року в рамках ХХІ літньої Спартакіади журналістів у Хрінниках також проходив третій турнір особисто-командного чемпіонату з кульової стрільби пам'яті Олександра Бухтатого – журналіста, який загинув за нез’ясованих обставин у Києві. Ці змагання відбувалися у залік «Кубка Дракоші 2020/2022 років» та були присвячені 30-річчю спортивно-оздоровчого журналістського центру «Тригол» Дніпропетровської обласної організації НСЖУ. Свою майстерність у стрільбі з пневматичної гвинтівки демонстрували 18 медійників, об'єднані у шість команд.
Команда «Газета «Перспектива» Хмельницької АЕС» тут виборола друге командне місце і була відзначена ексклюзивним дипломом та медалями. Запам’яталась сама атмосфера перебування в спортивно-оздоровчому таборі, який оточений лісом, а поряд – велике водосховище. Кожен, хто не лінивий, доклав зусиль, щоб рибна юшка видалась смачною.
Сергій Онищук, електрослюсар цеху теплової автоматики та вимірювань, голова «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС»:
- Доля розпорядилась так, що всі любителі змістовного відпочинку на водоймах, є мені близькими за духом, а особливо ті, що є членами нашого «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС». Цей рік для моїх колег видався певно мірою залежним від вимог щодо протидії пандемії. Але ми не опустили у безнадії руки, тому й є що пригадати позитивне. Нам вдалося організовувати змагання з визначення кращих рибалок у різних видах спортивної риболовлі. Запам’ятався станційний рибальський фестиваль з ловлі риби на поплавкову вудку, який був присвячений Дню рибалки. Це наймасовіший вид змагань, в якому беруть участь різні вікові категорії працівників Хмельницької АЕС. Тут завжди є можливість продемонструвати не тільки свою вправність у поводженні із вудкою, виловленою рибою, а й стати хорошим оповідачем цікавих історій та власних пригод. За традицією таке дійство супроводжується дегустацією рибної юшки, яку за класичними рецептами готують кухарі станційного ресторану «Явір», діяльністю якого опікується цех господарського забезпечення.
Цьогоріч наші рибалки-аматори мали можливість показати свою вправність у спортивних риболовлях коропа, хижої риби. За традицією напередодні Дня енергетика їх кілька десятків вийшли на берегову лінію ставка-охолоджувача в районі річки Гнилий Ріг, щоб проявити свою солідарність зі всім колективом нашої електростанції у прагненні ефективної та плідної роботи з виробництва електроенергії, підвищення безпеки діючих енергоблоків. Це саме так, бо серед нашого «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» є представники багатьох підрозділів, які відповідають за роботу турбоагрегатів, електричного та електронного обрання, фізичний захист тощо. Успішно проведенні змагання - це завжди позитивні емоції.
Протягом рибальського сезону певній когорті членів клубу вдалося успішно себе заявити на різних змаганнях, які проводились під патронатом Федерації риболовного спорту України. Приємно, що члени нашого клубу мають і призові місця та хороші результати згідно із прийнятими рейтингами.Але не риболовлею єдиною переймаються наші рибалки-аматори. Цьогоріч вдалося долучитися до низки екологічних акцій з прибирання території відведених для риболовлі зон, виявлення фактів браконьєрства, про які повідомлялося групі з охорони ставка-охолоджувача. Усе більше наших любителів посидіти із вудкою проймаються неписаним сучасним правилом – «Упіймав рибу – відпусти.». Тож є впевненість, що Новий рік буде вдалим і сприятливим не тільки для рибалок, а й всіх добрих людей, які вболівають за майбутнє.
Олександр Іванов, начальник зміни цеху вентиляції та кондиціювання:
- Мені доводилось бувати у різних місцинах нашої держави. Найбільше вражали Карпати. Зважаючи на свою часту зайнятість постійно мріяв взяти участь у сходженні на Говерлу. І моя мрія здійснилась… Напередодні 30-річчя Незалежності України два десятки жителів Нетішина під керівництвом працівника електростанції Сергія Мошанова здійснили сходження на найвищу вершину українських Карпат – Говерлу. До їх когорти приєднався і я. Зарання приготував вишиту сорочку, яку створила відома на Рівненщині майстриня. Її й одягнув на самій вершині. З цієї географічної точки учасники сходження змогли оглянути неповторні краєвиди, як мовиться, на всі сторони світу. Нам поталанило, що цього разу сходження на Говерлу проходило погожої днини, бо серед учасників мандрівки було багато початківців, до яких належав і я. Традиційно був розгорнутий прапор Атомпрофспілки, який на Говерлі символічно уособлює монолітність і силу духу людей, які присвятили своє життя виробництву електроенергії. Буде нагода – неодмінно приєднаюсь до лав підкорювачів найвищих географічних точок нашої держави.
Нинішній рік приніс мені також багато й інших приємних моментів. Вперше наша команда шахістів стала переможцем на Спартакіаді ДП «НАЕК «Енергоатом». Була нагода взяти участь у турнірі пам’яті Йосипа Аршинова з шахів, який традиційно проводиться в Острозі і об’єднує десятки прихильників гри у нашому регіоні. Поталанило стати кращим серед ветеранів.
Підготував Олександр Шустерук
