Різдвяні традиції у засобах грошового обігу

Колишнього начальника дільниці цеху теплової автоматики та вимірювань Хмельницької АЕС Миколу Павленка багато жителів міста енергетиків знають як фахівця у сфері нумі­зматики – науки про історію та обіг металевих монет. Микола Григорович вже багато років є активним членом «Славутського міжрайонного відділення філателістів Асоціації філателістів України», бере участь в організації виставок різних грошових знаків, які протягом десяти років стали традиційними в Неті­шинському міському краєзнавчому музеї. Колекціонер неод­норазово ділився своїми пізнаннями світу грошових знаків на шпальтах газети «Перспектива». Наразі випала нагода поспілкуватись із Миколою Павленком про традиції випуску різних вітчизняних монет, присвячених Різдвяним святам.

– Миколо Григоровичу, у нашій державі у грошовому обі­гу перебувають різні за номіналом монети - копійки, гривні, до дизайну яких звикла біль­шість співгромадян. Але, як виявляється, є велика кіль­кість монет, про які відомо лише любителям нумізматики, колекціонерам.

– Спочатку хочу роз’яснити, що монети, які карбуються монетним двором Національного банку України, мають різні категорії. Найбільш поширена – «Обігові монети». Ними ми користуємось щоденно під час купівлі, оплати різних послуг. Загальні тиражі таких металевих грошових знаків вимірюються мільйонами екземплярів. Інші випуски монет присвячуються видатним особистостям, ювілеям, географічним особливостям нашої держави. Номінали «2 гривні», «5 гривень» карбуються із недорогоцінних металів, на виготовлення десятигривневих та двадцятигривневих монет використовується срібло високої проби. Гроші значно більших номіналів – із золота найвищої проби. Колекційна вартість таких сучасних платіжних засобів у десятки разів перевищує встановлену державою їх номінальну вартість. Ювілейні та пам’я­тні укра­їнські гроші практично не потрапляють у загальний грошовий обіг, а стають предметом гордості поціновувачів нумізматики. За статистичними даними на 2020 рік, всього ювілейних та пам’ятних монет за час незалежності України випущено 870 видів. З них - 484 із недорогоцінних металів. Ювілейні і пам’ятні монети почали карбуватися Національним банком із 1995 року, з 870 монет  21 монета номінована у карбованцях і 849 у гривнях.

– Які українські монети присвячені Різдвяним святам?

– Завдяки старанням віт­чизняних майстрів нумізматичної справи українські монети регулярно беруть участь у міжнародних виставках, і часто повертаються додому із перемогою. Вперше такою стала срібна монета номіналом 10 гривень «Різдво Христове», яка у 2000 році стала кращою у номінації «Монета року, яка найбі­льше надихає» на міжнародному конкурсі «Краща монета року», який щорі­чно організовує аме­риканське видання Krause Publi­cation. Наступного року український Монетний двір отримав офіційне членство у міжнародній органі­зації «Конференція директорів монетних дворів».

У 2002 році викарбувано ще два види монет на обрядову тематику – «Свято Різдва Христового в Україні». Для виготовлення монети номіналом «5 гривень» використано сплав нейзибер, а десятигривенних – срібло Ag 925 проби. На аверсі монети зображено різдвяну зірку – традиційний атрибут, пов`язаний із євангельською легендою про Христа, у центрі якої розміщено малий Державний Герб України та рік карбування. На реверсі монети зображено традиційну святкову сцену - різдвяний колядницький гурт, у центрі якого ватага з різдвяною зіркою, а по колу розміщено написи: «Свято Різдва Христового». Оглядаючи монету, мимоволі пригадується веселий та  радісний період, що вирізняється своєю особливою обрядовістю, багатством фольклору, етнографічною самобутністю. Новий рік - це не просто переддень нових 12 місяців, а одне із найдавніших і найзагадковіших свят, очікування і відзначення якого пов`язані зі світом добрих казок і магії. У загальнолюдській культурній традиції це подія, що впродовж століть відзначається в усіх країнах і на всіх конти­нентах. В Україні новорічно-різдвяні святкування мають особливу тривалу історію, багату різноманітну атрибутику та зберегли давні традиції. Тому не випадково це надихнуло художників та дизайнерів вітчизняного монетного двору на створення інших монет за різдвяною тематикою. У 2018 році було відкарбовано монету «До новорічних свят» номіналом «5 гривень». На її аверсі можна розгледіти  три ангели та  стилізоване зображення сніжинок і зірочок. На реверсі монети зображено кольорову різдвяну зірку (використано тамподрук) - один із символів народного обряду колядування, стародавній символ сонця, вогню і тепла; навколо зірки напис: «З Новим роком та Різдвом Христовим!».

Цікавою тематичною є монета, яка присвячена  100-річчю першого виконання хором Київського університету твору Миколи Леонтовича – «Щедрик». Монету введено в обіг  2016 року. Вона належить до серії «Українська спадщина».

Якщо заглянути в історію - вперше «Щедрик» було виконано в Украї­ні на Різдво у грудні 1916 року. Композитор Микола Леонтович намагався досягти досконалої гармонії довкола всього чотирьох нот, і це йому вочевидь вдалося. Після створення англомовної версії «Щедрик» уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madi­son Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики.

21 листопада 1936 року автор англі­йського тексту Віль­ховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher». Відтоді український «Щедрик» поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леон­товича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою «Carol of the Bells».

До речі, існує версія, що український композитор Леонтович з першоджерелом «Щедрика» познайомився у селах Хмельниччини.

Це ще раз підтверджує тезу, що за допомогою монет можна вивчати історію нашої держави, самобутність його народу.

Спілкувався

Олександр Шустерук

Фото автора