Розбудова ХАЕС – запорука розвитку міста

Одразу після завершення візиту до США, під час якого очільник НАЕК «Енергоатом» Петро Котін та виконавчий директор Westinghouse Патрік Фрагман у присутності Президента України Володимира Зеленського підписали меморандум про розміщення і будівництво реакторів но­вого покоління АР1000 компанії Westinghouse Electric Company в Україні, керівник вітчизняної енергокомпанії відвідав Хмельницьку АЕС, де, власне, і має розпочатися українсько-американська співпраця.

9 вересня на ХАЕС відбулася виїзна нарада за участю керівництва компанії, атомної електростанції, спеціалістів Міністерства енергетики, ДІЯРУ, представників енергопроектних установ, а саме Київського та Харківського проектних інститутів. Темою зустрічі стало обговорення домовленостей між двома країнами та огляд будівельних конструкцій та майданчиків на Хмельницькій АЕС, адже саме вона стане пілотною у впровадженні цього масштабного проекту - перший із п’яти нових блоків АР1000 побудують у Нетішині.

- Ми зараз переглядаємо плани будівництва на Хмельницькій АЕС. Третій енергоблок буде побудований, як і планувалось, за технологією ВВЕР, на яку маємо все обладнання, за винятком реак­торної установки. На нього розроблено техніко-економічне обгрунтування, погоджене Кабміном, закінчується процедура погодження із сусідніми державами щодо екологічного впливу на довкілля, яку проводить Міністерство екології. Після цього документ буде долучено, аби подати законопроект у Верховну Раду України. Сподіваюся, що до кінця цього року закон буде прийнято. Далі ми зможемо розпочати будівництво. Що стосується четвертого енергоблока, то прийнято рішення щодо реакторної установки АР1000 згідно із домовленостями з Westinghouse Electric Company, - зазначив президент НАЕК «Енергоатом».

Генеральний директор ХАЕС Андрій Козюра також додав, що на третьому енергоблоці станції проводяться роботи по захисту будівельних конструкцій, які були зведені раніше, від атмосферних впливів, по захисту будови реакторного відділення. Триває підготовка території, облаштовуються робочі місця у будівлі реакторного відділення. Як тільки закон про будівництво Х-3 та Х-4 буде ухвалено, це дасть можливість перейти в активну фазу проектування та відновлення будівельних робіт.

Петро Котін під час наради наголосив, що енергоблок №4 на ХАЕС буде збудовано за американською технологією АР1000, це буде повністю нове будівництво з нуля, яке розпочнеться поруч із недобудованим четвертим блоком, його ж будівлю можна використати для технічних потреб, розмістивши там допоміжні склади, цехи, а також повномасштабний тренажер. Таке рішення є оптимальним та економічно доцільним, адже не доведеться витрачати ні час, ні кошти на переробку фундаментної частини наявного майданчика Х-4.

Присутнім також було озвучено основні переваги нової реакторної установки АР1000: вона належить до покоління ІІІ+, має вищу потужність – 1100 МВт, аніж нині діючі енергоблоки, оснащена системами па­сивної безпеки, рекордно коротким строком перевантаження палива, також високою ефективністю, що сягає 90-92%. Крім того, такий потужний реактор займає порівняно невелику площу.

- Плануємо перший новітній енерго­блок побудувати на Хмельницькій АЕС, а згодом ще по од­ному на Рівненській та Південно-Українській АЕС, на Запорізькій заплановано будівництво двох нових блоків. Також розглядаємо нові майданчики для будівництва атомних електростанцій в Україні з нуля. Для цього енергокомпанією складено кадастр, при розробці якого розглядали енергоблоки покоління ІІІ+. У цьому американсько-українському проекті будуть максимально задіяні вітчизняні виробничі потужності, адже США постачатиме об­ладнання для так званого «реакторного острова» та систем безпеки, решта обладнання буде виготовлятися в Україні. Насамперед, це турбінне обладнання для машинного залу та електричне устаткування, також виробництво конт­рольно-вимірювальних приладів та автоматики. А це наші «Турбоатом», провідні заводи, металургійні комбінати, «Атоменергомаш», який є у складі ДП «НАЕК «Енергоатом», він виготовлятиме конструкції для цих енергоблоків, - розповів керівник енергокомпанї.

У тому, що для економіки України це стане величезним плюсом, переконаний і генеральний директор ХАЕС Андрій Козюра: «У нас є можливості залучити національні заводи та виробництва, адже маємо хороші організації, які виготовляють обладнання для споживачів у всьому світі. Будівельні роботи також виконуватимуться енергокомпанією, тому залучатимуться вітчизняні будівельно-монтажні підприємства, а це близько 6 тисяч осіб на будівництві нашого енергоблока, тому будуть створюватися нові робочі місця».

Загалом на будівництво цього масштабного проекту із п’яти нових енерго­блоків АР1000 буде створено понад 50 тисяч робочих місць.

Генеральний директор Хмельницької АЕС Андрій Козюра висловив керівництву НАЕК «Енергоатом» подяку за активну позицію щодо будівництва нових енергоблоків та зауважив:

- Насправді і колектив ХАЕС, і місцева громада чекають на відновлення будівництва даних об’єктів, оскільки це дасть суттєвий поштовх для розвитку нашого регіону і держави в цілому. У нас висококваліфікований персонал, і ми, безумовно, йдемо до того, аби розпочати ці завдання з новим подихом, тому готові до спільної масштабної роботи. Невдовзі буде створена робоча група, яка буде опрацьовувати проект АР1000, усі матеріали будуть доводитися до відома спеціалістів ХАЕС, аби колектив розумів особливості даного проекту, його відмінності від ВВЕР-1000. Я впевнений, що ми сформуємо потужну команду експлуатаційників, ремонтників, а також будівельно-монтажну команду, спільними силами якісно зробимо дану роботу і введемо в експлуатацію нові потужності. В Україні є досвід та потенціал, аби завершити будівельні роботи на третьому і четвертому енергоблоці.

«Хочу, щоб ви пригадали ті піднесені відчуття, з якими вводили в експлуатацію перший та другий енергоблоки Хмельницької АЕС», - з такими словами звернув­ся президент НАЕК «Енергоатом» Петро Котін на завершення наради до спеціалістів ХАЕС. Він наголосив, що в українських фахівців є великий досвід експлуатації атомних електростанцій. У час, коли світова спільнота відчуває нестачу кадрів, саме Україна готова ділитися досвідом і впроваджувати нові ядерні технології.

Тетяна Степанюк