Серпень стане вирiшальним

Адже саме в серпні очікують на рішення Єврокомісії за результатами стартової наради з питань створення системи моніторингу технічного стану будівель і споруд АЕС на основі сучасних методів і технологій. Це  проект в рамках про­грами співпраці з метою підвищення безпеки і стійкості АЕС НАЕК «Енергоатом» до зовнішніх екстремальних впливів. Започаткований він, за словами начальника відділу експлуатації будівель і споруд Хмельницької АЕС Г.А.Ткачука, ще в 2012 році, а в минулому після тривалої підготовчої роботи вже було сформовано відповідне технічне завдання, проведено тендер з вибору виконавця і розпочалася його реалізація.

Проект, розроблений для Енергоатома, най­більш актуальний і цікавий для нашого майданчика, оскільки саме Хмельницька АЕС виступає в ньому пілотною станцією. Він містить у собі 7 задач, після виконання яких результати мають бути розповсюджені на всі інші українські АЕС.

- Які з семи задач вже вдалося реалізувати?

- Ми знаходимося на етапі реалізації задачі №2, оскільки вже вирішили масу організаційних моментів і усунули певні невідповідності у трактуваннях сторонами тих чи інших питань. Компромісу в ході гарячих дискусій вдалося досягти на стартовій нараді в офісі НАЕК за участю представників компанії, усіх наших майданчиків, контрактора, організації підтримки ядерних операторів. Протокол наради зараз на погодженні в Єврокомісії і його підписання означатиме цілковите виконання задачі №1. Вже призначена робоча група, керівний комітет.

- Хто виступає контрактором?

- Організація, яка надає послуги, була обрана на конкурсі в Брюсселі. З очевидною перевагою перемогу отримала іспанська фірма ЕА (Емпрісаріо Агропадус), в якої на підряді ще дві французьких фірми – EGIS i SITES. Нещодавно їх представники приїздили до нас і залишилися задоволеними побаченим. Контракт розрахований на 3 роки, юридично він розпочався восени 2015-го, отож закінчиться, відповідно, у 2018-му.

- Ми зупинилися на задачі №2. У чому воно полягає?

- Це порівняльний аналіз світових практик, в тому числі української, для вибору найкращої з них що­до моніторингу будівельних конструкцій, які впливають на безпеку. Буде проаналізовано досвід Франції, Іспанії, Росії, Китаю, США, Німеччини, Південно-Африканської Республіки та України. Йдеться про вимоги їх нормативних документів, організацію та технічні засоби. Сподіваємося отримати грунтовну і виважену інформацію, що допоможе визначитися з кращою практикою, прийти до якоїсь оптимальної конфігурації і крок за кроком рухатися далі.

Більш складними задачами в проекті, вважаю, №4 і 5, в які входить створення комп’ютерних 3D моделей та програмного забезпечення для моніторингу. Однозначно можна сказати, що це буде стосуватися будівлі реакторного відді­лення, йде дискусія про турбінне відділення.

За результатами проведення цілого комплексу розрахунків за допомогою розрахункової моделі на предмет різного роду впливів, передбачених вимогами нормативних документів (землетруси, смерчі, вітрові навантаження і т.д.) будуть встановлені найбільш вразливі зони, які підлягатимуть моніторингу. Відслідковувати будь-які зміни технічного стану будівель персонал зможе за допомогою їх структурної комп`ютерної моделі. Саме розробка такої моделі і відповідного програмного забезпечення дозволить навіть людям без наукових ступенів знімати інформацію з датчиків і аналізувати які процеси відбуваються всередині бу­дівлі.

Маючи повний проект системи моніторингу цілісності будівель і споруд, в рамках задачі №6, відбудеться демонстрація всієї моделі в роботі. Без практичної складової проект реалізований не буде, як би гарно й переконливо не були виписані переваги системи у відповідних документах. Ми попередили контрактора, що позиції голослівних заяв і рекламних проспектів недостатньо для запрова­дження запропонованого варіанту. Переконливим аргументом стане успішна експлуатація системи на інших АЕС. Переконаємося, НАЕК закупить обладнання, почнемо реалізувати проект в себе, він буде поширений на інші майданчики.

- Які структурні підрозділи, окрім вашого відділу, задіяні в проекті?

- Ми залучили до робочої групи представників реакторного і турбінного цехів, СІТ, УКБ. Вважаємо за доцільне включити до неї і спеці­алістів метрологічної служби.

- Геннадію Анатолійовичу, які ваші особисті очікування від проекту?

- Очікую реального аналізу стану справ на ХАЕС, АЕС України та світових АЕС в питанні надійності будівель і споруд, важливих для безпеки, фахової оцінки на рівні світових стандартів. Хочу побачити, які маємо прогалини, щоби одразу їх виправити. Мусимо працювати на випередження, по іншому в атомній енергетиці просто неприпустимо. Досить вже гіркого досвіду Чорнобиля і Фукусіми.

Ми відкриті і хочемо й готові показати своєму народові і всьому світу, що Хмельницька АЕС дотримується всіх міжнародних вимог безпеки, наші будівельні конструкції і досі мають великий запас міцності. Кажу так, базуючись на дослідженнях, проведених з залученням спеці­алізованих сторонніх організацій, зокрема, науково-дослідного інституту будівельних конструкцій. Висновок фахівців – наші споруди можна експлуатувати ще 40 років. Це вселяє впевненість.

Ольга Сокол