Школа на шляху до впровадження дванадцятирiчки
У розпалі – літо. Випускники, маючи на руках результати зовнішнього незалежного оцінювання, завмерли у очікуванні старту вступної кампанії. Чи збудуться їх мрії і сподівання стати студентом омріяного вузу, куди ж краще подати документи тим, хто ще не визначився. Це безпосередньо залежить від результатів ЗНО. Як же нетішинська молодь показала себе під час випускних іспитів? На цю та інші теми ми спілкувалися із начальником управління освіти Нетішинської міської ради Василем Миськом.
- Василю Миколайовичу, як наразі можете оцінити цьогорічне зовнішнє незалежне тестування?
- Почну з ширшого. Як і попередній, навчальний 2017-2018 рік завершився державною підсумковою атестацією, запланованою до проведення Міністерством освіти. Традиційно вона проводилася за рівнями початкової школи, базової і повної загальної середньої освіти. У молодших класах зріз знань оцінювався написанням контрольних робіт. Серед 416 нетішинських четвертокласників 308 дітей написали їх на достатньо високому рівні, що оцінюється у 10 -12 балів. Якісний показник склав 74 відсотки, це хороший рівень.
Що стосується випускників базової школи, тут, логічно, рівень успішності значно нижчий, адже додається ряд факторів, які «тягнуть» показники вниз. Це поглиблене вивчення предметів, допрофільна підготовка. Певним чином, спрацьовує перевага інших інтересів школярів над навчанням, тривале проведення вільного часу в інтернет-ресурсах, соціальних мережах. Із 335 учнів дев’ятих класів на високому рівні склали ДПА 145 школярів, в розрізі це дало показник успішності у 43 відсотки. 33 випускники базової школи отримали свідоцтво із відзнакою. За змістом і організацією проведення державна атестація у 9-х класах нагадує ЗНО: такі ж тестові письмові завдання, проте вони виконуються на рівні місцевого закладу освіти, завдання готуються нашими педагогами і погоджуються на педраді школи. Хочу зазначити, що левова частка нетішинських дев’ятикласників продовжить навчання у 10-11 класах своїх шкіл.
Щодо найповажнішої категорії освітнього процесу, наших випускників-одинадцятикласників, то показник успішності вони продемонструали хороший – 78,2 %. Це означає, що із 199 учнів високий і достатній рівень подолали 115 школярів. Для випускників запроваджено і зовнішнє незалежне оцінювання, і державна підсумкова атестація, формат її проведення – дещо серйозніший іспит, бо передбачає виконання певних екзаменаційних завдань у так званих пунктах тестування, куди залучається третя незалежна сторона педагогів. Якщо порівняти із минулим навчальним періодом, то цьогорічна кампанія із незалежного оцінювання виглядає кращою, тоді показник успішності був на рівні 72,6 %.
- Яка ситуація у Нетішині із золотими та срібними медалістами? Чи підтвердили вони свої знання під час зовнішнього незалежного оцінювання?
- Нетішинські школи на початку навчального процесу заявили про 23 претендентів на медалі: 20 школярів мали б отримали «золото», а 3 – «срібло». Наразі, із 23 школярів свої медалі (і золоті, і срібні) підтвердили 17 випускників, 6 зійшли з дистанції. ЗОШ №1 випустила трьох золотих і двох срібних медалістів, ЗОШ №2 – чотирьох золотих і одного срібного, НВК – двох золотих і одного срібного, ЗОШ №4 – трьох золотих і одного срібного медалістів. Особливо приємно, що випускник НВК Владислав Соболевський з математики отримав 200 балів, торік, наприклад, жодному випускнику так званий абсолют не підкорився.
- Чи обговорюються на рівні організаторів, виконавців проведення ЗНО проблемні питання, покращення якості процесу, рекомендації та зауваження, адже досконалості меж немає, зважаючи на цьогорічний іспит з англійської мови, де вперше введене цього року аудіювання коштувало багатьом випускникам добрячих нервів і викликало негативне обговорення у соцмережах?
- Хочу звернути увагу, що регіональні центри оцінювання намагалися оперативно реагувати на ті недоліки, про які ми зараз говоримо. Що цікаво: на пробному етапі ЗНО техніка працювала справно і якісно, діти усе чули гарно, проблем не було. На мою думку, тут мають ще нести відповідальність адміністратори, які працювали в пунктах тестування, потрібно розібратися, наскільки вони були забезпечені якісним обладнанням. Якщо це були ті ж самі технічні засоби, що й на пробному, то чому вони неякісно спрацювали на основному іспиті? На жаль, десь підсвідомо я очікував якогось казусу: адже там, де задіяна технічна сторона, завжди може бути халепа. Маю досвід із організацією предметних олімпіад, які проводяться в режимі on-line: то падає швидкість у мережі, то система «зависає», а діти розгублюються, хвилюються, нервують. Все це дається взнаки. Це питання я собі занотував і обов’язково підніму на зустрічі із фахівцями Вінницького регіонального центру ЗНО, до якого ми прикріплені. Його спеціалісти щороку восени надають нам аналітику, презентують наші показники. Маю надію, що наш цьогорічний зведений показник на рівні Хмельниччини буде одним із кращих. За останні п’ять років ми входимо в трійку-четвірку-п’ятірку кращих із окремих предметів.
- Василю Миколайовичу, а Нетішин розглядається як пункт проведення незалежного тестування?
- Є відповідний регламент, формульний розрахунок порядку визначення пункту тестування. Враховується низка показників, один з яких – кількість учасників ЗНО з одного предмету. Якщо їх набирається 200 і більше, то розглядається варіант проведення у цьому пункті. В останні роки, у зв’язку із послабленням мережі контингенту випускників, ми не набираємо по кожному із предметів достатньої кількості учасників, тому потрапляємо у пункти тестування міст Шепетівки, Славути, Хмельницького. Якщо ми наберемо більше 200 випускників по конкретному предмету, звичайно, як варіант проведення іспиту в Нетішині ми будемо розглядати і подавати заявку до регіонального центру незалежного оцінювання. Маємо і досвід у цій справі, адже у себе, на базі НВК ми формували пункти тестування для пробного етапу ЗНО. І, звичайно, хочеться щоб і такий фактор, як «вдома і стіни лікують» теж спрацьовував.
- Як проходить процес децентралізації в розрізі освіти, чи є перші практичні кроки, які стосуються нового Закону про освіту, власне, про 12-річну школу навчання?
- Якщо говорити про децентралізацію, то заклади освіти її передбачають не тільки в плані фінансово-господарської діяльності, а й у порядку управління закладами, тобто, починаючи з кадрових питань і завершуючи фінансовими, питаннями планування роботи, визначення стратегії – все це компетенція адміністраторів на місцях: директорів, його заступників, управлінців. В рамках децентралізації змінено порядок призначення директорів навчальних закладів – він проходить виключно на конкурсній основі. Якщо заклад комунальний (а всі чотири нетішинські школи мають саме комунальну форму власності), то кінцеве рішення приймає місцева рада. Наразі ми затвердили положення про порядок конкурсного відбору директорів шкіл. Як приклад децентралізації можна навести і державну підсумкову атестацію для базової школи (9 класів): я вже наголошував, що всі тестові завдання готуються і затверджуються на базі навчального закладу. Мінімум втручання в цей процес зі сторони міністерства, відомств, управлінь різних рівнів.
В рамках нового Закону про освіту, починаючи з навчального 2018-2019 року, діти, які підуть до першого класу, будуть вчитися 12 років. Уже починає працювати новий державний стандарт загальної середньої освіти, починає впроваджуватися і новий зміст освіти. Ми вивчили відповідні документи, опрацювали навчальні програми, пройшли перепідготовку педагогічні працівники, які будуть навчати першокласників. Наразі набрано 15 перших класів, які максимально наповнені: по 30 дітей, а в окремих класах – і більше.
Звичайно, будь-яка реформа чи нововведення сприймається в більшості негативно, ніж позитивно. Просто потрібно якісно доводити до широкого загалу правильну інформацію. Варто сказати, що ця напруженість щодо впровадження нової освіти часто виходить з вуст педагогів, які не знають, що будуть робити з дорослими 18-річними юнаками і дівчатами за шкільними партами. На рівні держави запроваджена моніторингова система, залучено іноземних спеціалістів, які допоможуть визначити рівень підготовки і обізнаності дитини, в якому напрямку їй краще розвиватися - в природничій області, чи в сфері точних наук, чи дитина схильна до вивчення іноземних мов. Це допоможе із майбутньою профорієнтацією у стінах школи. Зрозуміло, що нам потрібно буде якісно переоснастити навчальні приміщення і розглядати створення так званих навчальних центрів трьох ступенів. На мій погляд, було б добре зробити одну школу першого ступеня, базову – другого ступеня, і ще одну – третього, де б навчалися старші учні. За американським принципом, де старша школа йменується коледжем. Я думаю, ми до цього прийдемо. Нині ж починаємо з елементарного: впроваджуємо нові навчальні плани, освітні програми, які формуватимуть нового випускника 12-річної школи. Адже формат «Нова українська школа» якісно передбачає не зміну самого змісту навчання, а новий підхід до навчального процесу. Теоретично закон написаний грамотно і якісно, а от практичне втілення – за кожним із педагогів.
Тетяна Степанюк
