Шляхами Великої Лесі
Знана мистецько-громадська діячка Нетішина Світлана Бегутова–Лелях започаткувала літературно-мистецьку акцію: «Наша сучасність і майбутність до Лесі прямує», присвячену 150-річчю від дня народження Лесі Українки. У ході акції передбачено відвідини пам’ятних місць, пов’язаних із життям і творчістю геніальної української поетеси.
Своєрідне благословення на реалізацію задуму Світлана Лелях одержала від збирачів та хранителів відомостей про Лесю Українку з міста Новоград-Волинський. У тамтешньому меморіальному музеї поетеси вона презентувала книги: «Дві долі – одна філософія життя» та «Величні сподвижниці України» - із відомостями про Лесю Українку та особистий життєвий і творчий шлях.
Продовження акція знайшла у відвідинах несених пунктів, тісно пов’язаних із життям Лесі Українки – міста Луцька та села Колодяжного Ковельського району.
Відтак, делегація Нетішина та Новограда-Волинського дістались музею Лесі Українки Східноєвропейського національного університету, де на них вже очікувала аудиторія наукових правників, студентів луцького вишу.
Світлана Лелях розповіла про задум долучитись до вшанування пам’яті великої волинянки шляхом відвідин місць, які пов’язані із життям і творчістю поетеси.
Представник делегації, член редакційної колегії двох нових книг, заступник голови правління УБ ХАЕС Олександр Степанюк повідомив, що географія акції не буде обмежуватись лише місцями, де проживала Леся Українка. Плануються відвідини навчальних закладів, які названі на честь великої поетеси. За його словами, вони є у багатьох областях нашої держави, а також у восьми зарубіжних країнах.
На знак вдячності за гостинність та копітку працю зі збереження пам’яті про Лесю Українку, місцевим науковцям Світлана Лелях подарувала копію авторського портрету Лесі Українки та копію світлини пам’ятника подружжю Косачів, встановленого у місті Славута.
Далі трапилась гарна нагода познайомитись із багаторічним надбанням музею Лесі Українки у самому Східноєвропейському університеті. Його було відкрито 11 вересня 1985 року. Цьому передувала велика праця викладачів і студентів тодішнього Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. За ініціативи ректора Нестора Бурчака, який мріяв про створення музею Лесі Українки та родини Косачів у Луцьку, викладачі кафедри української літератури започаткували комплектування фондів та представили першу музейну експозицію. Її основою стали документи та матеріали, що висвітлювали волинські витоки таланту Лесі Українки. Зібрання прикрасили перші поезії Лариси Косач, написані на Волині та опубліковані у журналі «Зоря» (1884), прижиттєві збірки «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), унікальна колекція поштових листівок кінця ХІХ – початку ХХ століття із краєвидами тих міст, де жила й творила письменниця, «Українські узори» Олени Пчілки, фольклористичні матеріали з особистого архіву К.Квітки тощо.
1988 року до музею надійшли меморіальні речі родини Косачів: план земельних маєтків Мглинського ключа на Чернігівщині за 1917 рік; меблі (шафа для посуду, письмовий стіл, крісло); малюнки племінника Лесі Українки – Юрія Косача. Ці унікальні експонати передала Валентина Болдирєва (1910–2000), бабуся якої – Марія Іванівна Косач - приходилася сестрою у четвертому поколінні П. А. Косачу. Згодом до музею потрапили меблі, які залишила родина Косачів, виїжджаючи на Захід. Незмінний інтерес відвідувачів до життя та творчості Лесі Українки, історії родини Косачів сприяли оновленню музею письменниці.
Далі представників міста енергетиків чекало унікальне село. Це Колодяжне. Саме тут батьки Лесі Українки стали власниками оселі, яка з 1882 по 1907 ріки перетворилася у своєрідний творчий форпост для оздоровлення та творчої наснаги талановитої доньки. У Колодяжному вона написала багато поетичних творів, які увійшли до скарбниці української та світової літератури. У 1949 році на території садиби Косачів було започатковано унікальний музей, слава про який згодом сягнула через кордонів України. У музеї діє повноцінна експозиція, яка розкриває життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Експозиція музею складається з двох частин – меморіальної і літературної, і розміщена у трьох приміщеннях. Меморіальна експозиція представлена у двох будинках: Лесиному будиночку – „Білому”, побудованому у 1890 році для старших дітей як літературне шале-флігель, і батьківському будинку – „Сірому”, спорудженому Петром Косачем, батьком поетеси у 1896 році. Меморіальні будинки є пам’ятками історії, в них відтворено обстановку, яка була при житті Лесі Українки. Літературна експозиція розміщена у спеціальному приміщенні, побудованому 1980 року. У літературному музеї в чотирьох експозиційних залах зібрані документальні матеріали та експонати, які розповідають про життя і творчість Лесі Українки. У 2004 році відкрито сектор музею – монографічну експозицію „Музей „Лісової пісні” в урочищі Нечімному біля селі Скулин, що на відстані 17 кілометрів від Колодяжного. Колекція музею нараховує майже 6 тисяч музейних предметів основного фонду, у тому числі – меморіальних, що є безцінними для історії та культури українського народу. На території садиби у глибині саду встановлено бронзове погруддя Лесі Українки (скульптор В.Сколоздра). За садибою – лісопарк, посаджений на честь 100-річчя від дня народження письменниці, та криниця – Лесин кадуб.
Працівники літературно-меморіального музею проводять значну пошукову, науково-дослідницьку, збиральницьку та науково-освітню роботу. Підтримують тісні зв’язки з українською діаспорою у Канаді та США. Про це для представників Нетішина розповіли наукові працівники музею Марія Чешук та Ольга Антонюк.
Сама ж Світлана Лелях, як мовиться, не залишилась у боргу. Місцевий музейний фонд поповнився її двома новими книгами та копіями картин.
- Я все життя мріяла побувати у легендарному Колодяжному, стежки якого проторовані невмирущою Лесею. Тепер переконана, що тільки серед таких чудових краєвидів могли народитись поетичні та прозові рядки, які стали безсмертними, - висловила своє враження педагог і громадський діяч, учасник делегації Марія Караван.
Під час спілкування з музейними науковцями Світлана Лелях домовилася про творчу співпрацю, яка допоможе збереженню пам’яті про Лесю Українку.
Олександр Шустерук
Фото автора
