Син і тато зловили риби багато
Як людина далека від рибальства, цю процедуру я сприймаю за однойменною картиною Василя Перова та оповіданням Антона Павловича Чехова «Донька Альбіона».
Це ж треба таке: людина годинами зосереджено розглядає водну поверхню у твердому переконанні, що змилується матінка природа і підкине на гачок божественний улов. Найдивніше, що часом таке заняття приносить плоди у вигляді плотвички, карасика, навіть сома.
Чехов додає мені грайливо-райдужного настрою. Разом із Уилькою Чарльзівною Тфайс я дивуюсь іншим героям оповідки, які поводяться незрозуміло і дивакувато, бо ж вони справжні рибалки, і заради того ж таки карасика чи головля готові на жертви репутації.
Проте, у Нетішині є великий загін людей, що знаються у риболовлі не за картинами великих художників пензля і слова. «Клуб рибалок-аматорів Хмельницької АЕС» об’єднує не одну сотню прихильників тихого полювання, члени цього громадського об’єднання мають історичні надбання у вигляді Кубків різного гатунку, грамот, інших відзнак.
Спочатку це було товариство рибалок-аматорів, яке у 1998 році об'єднало близько 50 працівників станції. Очолив любителів Сергій Онищук. Згодом товариство переросло в клуб. Клуб має статут, положення, програму та правила діяльності. У цих документах окреслені правові норми діяльності членів «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС». Згодом діяльність Клубу знайшла своє відображення у додатку до Колективного договору між адміністрацією електростанції та її профспілковим комітетом.
В усі часи святими для членів об’єднання були державні правила про риболовлю. Станційні рибалки й екзамени відповідні складають, інструктажі різноманітні проходять – без цього на риболовлю зась.Не менше чотирьох разів на рік проводяться змагання: з берега, на човнах, зимові і таке інше. Спортивну риболовлю здійснюють різними видами вудок – поплавковими, фідерними, карповими, спінінгами, зимовими...
Є чудесники, яких допускати до цього процесу можна лише на обмежений проміжок часу – виловлять геть усю рибу. Кадим Каржау та Олег Гей, Володимир Завадський, Василь Тихолаз, Олександр Єсін, Олександр Нікіфоров, Вадим Якимчук, Володимир Єфремов, Олександр Власюк, Юрій Чередниченко, Федір Булько, Сергій Ільющенков, Василь Лановенко, Олександр Стефанович, Микола Конченко, Олександр Гапончак, Сергій Третяк, Олег Ричун… Цих людей риба знає за манерою поведінки, прикормкою, наявністю тих чи інших лаштувань.
До речі, цього разу для змагань з нагоди Дня рибалки, що пройшли традиційно в районі річки Гнилий Ріг, фірма «Флагман» вирішила, що усі мають бути у однакових умовах і презентувала власні упаковки прикормки кожному із 35 учасників змагань. Риба ласувала, а гачки оминала. Довелось покладатись на досвід.
У переможній трійці батько та син Савченки. Олександр натягав 2 кілограми 564 грами риби і став переможцем, а Юрій, хоч і старший та досвідченіший, опинився на третій позиції, поступившись за друге місце майже 60 грамами Віталію Скопчаку. Усі вони представники електроцеху.
Савченки вже кілька років поспіль є лідерами змагань різного рангу, навіть Всеукраїнських. Щось то вони знають, коли рибку усюди хапають!
Нагороду у номінації «За волю до перемоги» отримав Владислав Полейчук, а найбільшу рибину вагою 173 грами упіймав Василь Пенчук.
Усі отримали кубки, грамоти та інші відзнаки з рук заступника генерального директора ХАЕС з персоналу Богдана Леонідовича Шмигельського. Він побажав учасникам міцного здоров’я і подальших успіхів у захоплюючій справі риболовлі та організації змістовного дозвілля.
Кажуть, що у газеті була об’ява наступного змісту: «Продам рибу за собівартістю. Ціна 21 733 гривні». Виявляється, продавець заніс у собівартість ціну вудки і усього причандалля разом із гачками, рибальський одяг, витрати на бензин, намет і навіть коньяк.
Приготування ухи – це незмінний ритуал змагань. У атомників із цим суворо, адже під час офіційних змагань має бути все офіційне, тобто і юшка відповідно до санітарних норм. Фінансову сторону забезпечує профком, і голова ППО ХАЕС Михайло Гук прискіпливо стежить, аби все відбувалось за регламентом. Саму ж юшку варять досвідчені кухарі цеху господарського забезпечення.
За юшкою і рибалки, і представники суддівської колегії вже почуваються розкуто, як пан Грябов у присутності гувернантки Уильки Чарльзівни Тфайс, яка не розуміється у загадковій душі рибалки.
Віктор Гусаров
