Скільки нас було у 1940 – 1980-х роках
З другої половини липня 1941 р. Кам’янець-Подільська область опинилась цілком у зоні німецької окупації. Територія республіки відійшла до кількох державних утворень. Однією з одиниць на захоплених теренах став Рейхскомісаріат «Україна», центр якого знаходивсь у Ровно. Йому підпорядкувався й наш край. За новим адмінподілом Нетішин увійшов до Славутського р-ну Шепетівської округи в Кам’янець-Подільській області. Остання, своєю чергою, стала одиницею генеральної округи Волинь-Поділля.
Серед першочергових завдань, які поставила перед собою нова влада на наших теренах, став облік населення. Протягом останнього кварталу 1941 р. у Нетішині відбулось два переписи мешканців. Ці документи зберігаються в Державному архіві Хмельницької області. Станом на 10 жовтня в селі нараховувалось 1794 «душі» та 463 «сімейства», а на 25 грудня – 1728 осіб. Загалом же, відповідно до опублікованих на сьогодні статистичних даних, населення Славутчини на 20 січня 1942 р. становило 46 680 осіб у 11 005 родинах. Євреїв на цій території раховано окремо: 1300 чоловік у 150 родинах.
Помітно, що кількість нетішинської людності в обох випадках суттєво різниться. Разом із тим не знаємо, чи наведені тут особи були наявним на той час населенням, чи таким, яке проживало в селі, адже потрібно пам’ятати, що багато на той час вже були призваними до Червоної Армії.
* * *
В повоєнні роки територіально-адміністративний поділ краю в черговий раз зазнав змін. Станом на 1 вересня 1946 р. Нетішин підпорядковувався однойменній сільській раді та перебував у складі Славутського р-ну Кам’янець-Подільської (з 1954 р. – Хмельницької) області. На жаль, війна внесла до демографічної ситуації свої сумні корективи: сотні мешканців Нетішина й сусіднього Солов’я за тих чи інших обставин загинули… В обласному архіві збереглось кілька документів, на підставі яких окреслимо динаміку нетішинського населення в перші повоєнні роки.
Згідно зі «Зведенням численості населення по Нетішинській с/р станом на 1 вересня 1947 року» в селі нараховувалось 1358 колгоспників на 415 «калітках хозяйств», 50 одноосібників на 14 господарствах та 173 робітники і службовці на 28 дворах, разом – 1581 особа та 457 «каліток хозяйств». Інший документ відображає ситуацію в Нетішині на 1 грудня 1948 р.: колгоспників – 1612 осіб у 424 дворах, одноосібників відповідно 52 у 15, а робітників і службовців – 116 чоловік у 30 дворах. Загальне число становило 1780 осіб у 469 обійстях. Ще одне історичне джерело подає статистику на 1 вересня 1949 року. Згідно з ним колгоспників налічувалось 1624 особи при 416 дворах, одноосібників – 18 на 10 господарствах, а робітників і службовців – 215 на 53 дворах, відтак разом – 1857 осіб, 479 дворів.
При такій позитивній демографічній тенденції, однак, на зламі 60-70-х років ХХ ст. населення в Нетішині помітно скоротилось, що, вочевидь, можна спробувати пояснити міграційним відтоком. В «Історії міст і сіл УРСР», у томі «Хмельницька область», опублікованому в 1971 р., число нетішинської людності представлено в кількості 1477 чоловік. Об’єднане ж у 1950 р. із Солов’євським Нетішинське колективне господарство (вочевидь, приблизно того самого часу відбулося й підпорядкування Солов’я Нетішинській сільраді), згідно з документом від 14 лютого 1970 р., налічувало 1553 члени. Сукупно в 1970 р. по Славутському р-ну обліковувалось 97,4 тис. осіб, з яких міського населення було 25,6 тис., а сільського – 71,8 тис. чоловік.
* * *
На 1979 р. у Радянському Союзі було заплановано черговий перепис населення. Нагадаємо, що попередні відбувались у 1926, 1937, 1939, 1959 та 1970 роках. Задля підготовки та успішного проведення грандіозного заходу заздалегідь з’явились методичні вказівки та роз’яснення, як от: «О целях и задачах комиссий содействия Всесоюзной переписи населения» (1977), «Памятка работникам и активистам ЖЭК, домоуправлений, домовых советов, уличных комитетов, членам комиссий содействия переписи населения при исполкомах советов депутатов трудящихся «О Всесоюзной переписи населения 1979 года» (1977), «Инструкция по составлению списков сельских населенных пунктов для проведения Всесоюзной переписи населения 1979 г.» (1977).
Серед документів, які зберігаються в Архівному відділі виконавчого комітету Нетішинської міської ради, є низка таких, що стосуються згаданого перепису. З них, зокрема, довідуємось, що 27 травня 1977 р. затверджено «Список Комісії сприяння Всесоюзному перепису населення в 1979 році по Нетішинській сільраді», до якого ввійшли С. Дядюк (голова), М. Дольна («зам. голови») та члени комісії: Н. Довгалюк, Н. Венгерець, Н. Мацун, Н. Паламарчук та О. Петричук. Рішенням виконавчого комітету Славутської районної Ради народних депутатів від 14 грудня 1978 р. у зв’язку з підготовкою і проведенням перепису в рамках функціонування Переписного відділу № 2 було створено інструкторську дільницю № 1 у приміщенні Нетішинської сільської ради.
Відповідно до «Инструкции» з 15 лютого по 1 березня 1978 р. секретарями сільрад повинні були складатись списки сільських населених пунктів незалежно від того, чи сільради підпорядковувались виконкомам районних, чи міських Рад. Певно, у зв’язку з цим було здійснено попередній обрахунок, результати якого потрапили до «форми 2-орг». Згідно з цим документом, створеним 27 лютого 1978 р., в Нетішині «населення наявного і тимчасово відсутнього 6 місяців і менше» – 1315 осіб, господарств – 498, «жилих будівель» – 435. По Солов’ю цифри становили відповідно: 924, 291 та 278. Сумарно ж – 2239 мешканців, 789 господарств та 713 житлових будівель. На жаль, не вдалось виявити статпоказники станом на січень 1979 р. – час, коли відбувався перепис. Думається, вони були чи ідентичними, чи досить близькими до приведених.
Як пригадує Ніна Дмитрівна Сівак (Довгалюк), обов’язок здійснювати перепис покладався на згадану вище комісію сприяння. Люди були проінструктовані щодо процесу, про те, які документи потрібно представити й навіть що до певної години не можна було залишати домівку. Отримана інформація спочатку надходила до голови комісії – Степана Хомича Дядюка, а далі – до наступної інстанції.
* * *
У зв’язку з будівництвом Хмельницької АЕС та перспективою зростання й розширення Нетішина виконавчий комітет Нетішинської сільради народних депутатів у середині 1980 р. розпочав юридичний процес, спрямований на об’єднання Нетішина й Солов’я в один населений пункт – Нетішин, вилучення з облікових даних населеного пункту Солов’є Нетішинської сільради та віднесення Нетішина до категорії селищ міського типу. Відповідне «Подання», яке зберігається в Архівному відділі виконкому, розпочинається тим, що населений пункт «Солов’є, в якому нараховується 305 дворів, проживає 925 чоловік, повністю територіально злилось з селом Нетішин».
«При об’єднанні села Солов’є з Нетішином, – йдеться в документі, – в новоутвореному населеному пункті буде 802 двори (не рахуючи багатоквартирних будинків, в яких проживають робітники атомної електростанції), понад 5 тисяч населення, в тому числі: робітників і членів їх сімей – 3215 чоловік; службовців і членів їх сімей – 486 чоловік; колгоспників і членів їх сімей – 1433 чоловіка. У 1981 році кількість робітників зросте до 10 тисяч і буде надалі зростати...». Ще того самого року Солов’є, Нетішин та робітниче селище Хмельницької АЕС об’єднались в один населений пункт; у 1981 р. Нетішин став селищем міського типу, а через короткий час, 8 серпня 1984 р. – містом районного підпорядкування.
* * *
В 1989 р. відбувся останній Всесоюзний перепис населення. Відповідно до статистичного зведення, в Нетішині обліковано наявного населення 28 906, з них чоловіків – 15547, жінок – 13359, постійного населення – 27018, з яких чоловіків і жінок відповідно – 13756 і 13262 особи. Примітно, що наявного населення у віці 25 – 55 років налічувалось 14641, а постійного того ж вікового цензу – 12754 чоловіки. Молодий Нетішин характеризувався багатонаціональним середовищем. На згаданий рік у ньому проживало з 27018 мешканців: українців – 21244, росіян – 4854, білорусів – 214, євреїв – 53, поляків – 320 та представників інших національностей – 333 особи.
Кількість мешканців міста продовжувала зростати. На 1 січня 1990 р. у Нетішині наявного населення налічувалось 30427 осіб, тоді як у Славутському р-ні загалом – 74,0 тис. При цьому Славута обліковувалась окремо… Подальше вивчення окресленої проблематики, звісно, доповнить наші відомості, та, можливо, уточнить деякі приведені в публікації показники.
Тарас Вихованець
На фото: бланк для проведення суцільного перепису населення в 1979 році.
